Справа № 368/1625/25
Провадження № 2/368/1027/25
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"15" жовтня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», представник позивача Гурський Герман Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
представник позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 3410904416-623732 від 21.02.2022 в розмірі 20 869,80 грн., що складається з: - заборгованість за сумою кредиту: 7 000,00 грн.; - заборгованість за відсотками за користування позикою: 13 869,80 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., обґрунтовуючи позов наступним.
21.02.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3410904416-623732 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».
Однак відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 3410904416-623732 від 21.02.2022 р., утворилась заборгованість.
Щодо правил оформлення кредиту: правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Так, на офіційному веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» (https://koshelok.ua/ru/yuridicheskayainformacziya/) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «КОШЕЛЬОК», розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи:
- договір кредиту (примирний договір на момент укладення);
- правила надання грошових коштів (діючи на момент укладення договору);
- згода на обробку персональних даних;
- публічна інформація;
- положення про конфіденційність.
Крім того на веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Щодо оформлення кредиту за допомогою Веб-сайту зазначаємо наступне:
- клієнт створює заявку на отримання кредиту;
- отримує дзвінок від співробітника ТОВ «КОШЕЛЬОК», проходить перевірку та надає скан копії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID;
- отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту;
- при позитивному рішенні щодо надання кредиту, клієнт отримує доступ до «особистого кабінету» - «в особистому кабінеті» клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору.
Оферта, що міститься за гіперпосиланням є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», та відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», включає умови, викладені у правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонуються до укладання клієнту;
- клієнт самостійно вносить до інформаційно телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит (відповідно до правил надання кредитів, клієнт повинен володіти відкритим на своє ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; діяти від власного імені за власним інтересом, не отримувати кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи);
- після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору (ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єктом електронної комерції що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації його в системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір);
- клієнт, в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора;
- після підписання кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційні системі кредитора, в автоматичному режимі направляє примірник кредитного договору, правил та інші супутні документи на електронну пошту вказану клієнтом ( також вони доступні в особистому кабінеті клієнта 24/7);
- інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом;
Відповідно до правил надання кредитів, клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначені під час укладання договору.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Частиною 3 статті 11 Закону визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до умов розділу 3 правил відповідач акцептувала оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов'язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.
Так відповідно до вищенаведеної інформації, при укладанні договору, відповідач здійснив дії, які чітко свідчить про його свідомий вибір щодо укладання договору.
Таким чином без відповідних дій з боку відповідача укладання договору було б не можливе.
Що стосується виникнення заборгованості 21.02.2022 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3410904416- 623732 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено , що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Електронний правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та його змістом. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волі сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 7443 -, для підписання кредитного договору № 3410904416-623732 від 21.02.2022 року, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Відповідно до вище наведено, обґрунтованим є висновок, що без отримання SMS повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачеві. (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі 127/33824/19)
Відповідно до умов кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах:
- сума кредиту, становить 7 000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту);
- початковий строк кредитування, становить 14 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків);
- дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків);
- базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3410904416- 623732 від 21.02.2022 року.
На підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додає до позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів. (копія платіжного доручення, та копія довідки-повідомлення про перерахування коштів від фінансоворозрахункової установи).
ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту).
Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Правомірність застосування відкладальної обставини унормовано частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України, а саме: особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 07.03.2022 року до 04.06.2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 20 869,80 грн.
Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3410904416-623732 від 21.02.2022 року станом на дату подання позову до суду становить 20 869,80 грн., яка складається з: - заборгованість за сумою кредиту: 7 000,00 грн.; - заборгованість за відсотками за користування позикою: 13 869,80 грн.
З боку відповідача по відношенню до ТОВ «КОШЕЛЬОК» має місце свідомо порушення зобов'язання визначеного в кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановленні Кредитним договором та законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, ЦУ України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якщо зобов'язання встановиться строк термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужим грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошима коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене, ТОВ «КОШЕЛЬОК» вважає, що його позовні вимоги, викладені в цій позовної заяви, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Про судовий збір.
Оскільки ця позовна заява подається позивачем до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", то за подання цієї позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень: ставка судового збору, визначена в підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» Х 0,8 (понижуючий коефіцієнт, встановлений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»), що узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом в Ухвалі від 20.10.2021р. у справі № 914/2410/21, а також в Постанові Великої Палати від 16.11.2022р. по справі № 916/228/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108086905).
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. Відповідно до 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Станом на дату подання цієї позовної заяви попередній (орієнтований) розмір судових витрат на проведення розгляду справи, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку розглядом даної справи становить 12 422,40 грн. що складається з: - витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.; - 10 000,00 грн. сума витрат на професійну правничу допомогу (5 годин по 2 000,00 гривень за годину).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, не заперечує проти проведення заочного розгляду та позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, причини неявки суд не повідомила.
Згідно інформації Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та з винесення заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 21.02.2022 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання грошових коштів у кредит № 3410904416-623732, в електронній формі, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором « 7443», відповідно до якого остання отримала грошові кошти в розмірі 7000 грн., строком на 14 дні, відсоткова ставка 0,01% в день, базова процентна ставка 2,2 % в день. скільки, відповідач порушив умови договору, станом на день звернення позивачем до суду має заборгованість за кредитним договором в розмірі 20869,80 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за кредитом та 13869,80 грн. заборгованість за відсотками.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку відповідач вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3410904416-623732 від 21.02.2022 року.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентуєтьсяЗаконом України «Про споживче кредитування»та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, вст.13 Закону України «Про споживче кредитування»зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно дост.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього законурегламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».
Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір про надання грошових коштів у кредит від 21.02.2022 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1статті 1055 ЦК Українипередбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1ст.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч. 1 ст. 638 ЦК Українизакріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов'язань за ним судом не оцінюється.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 133ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої ( правової) допомоги від 12.02.2025 року, додаток до договору від 12.02.2025 року .
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VIгонорарє формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерії реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», представник позивача Гурський Герман Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ: 40842831) заборгованість за кредитним договором № 3410904416-623732 від 21.02.2022 в розмірі 20 869 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн.. 80 коп., що складається з:
- заборгованість за сумою кредиту: 7 000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками за користування позикою: 13 869,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ: 40842831) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ: 40842831) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення та подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко