Справа № 357/11779/24
Провадження № 2-др/364/7/25
14 жовтня 2025 року , Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Моргун Г. Л.,
за участі секретаря судового засідання Сіваченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, заяву представника ОСОБА_1 Капустяна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у об'єднаній справі № 357/11779/24
за позовом ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Козак Петро Володимирович (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат, адреса: АДРЕСА_2 )
до
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) , 09111, № тел.: НОМЕР_5 , засоби зв'язку не вказано, інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Капустін Віталій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_6 , адвокат, адреса : АДРЕСА_4 )
третя особа: Цвинтарна Ірина Олександрівна (приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, адреса: бульвар Олександрійський, 20, прим. 37, м. Біла Церква, Київська область, 09107, № тел: НОМЕР_7 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , № тел: НОМЕР_5 ) , 09111, засоби зв'язку не вказано, інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Капустін Віталій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_6 , адвокат, адреса : АДРЕСА_4 )
до
ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Козак Петро Володимирович (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат, адреса: АДРЕСА_2 );
ОСОБА_6 , ( РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 , № тел: НОМЕР_9 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні),
представники:
Герасько Максим Григорович , (РНОКПП НОМЕР_10 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
Опалюк Сергій Валерійович , (РНОКПП НОМЕР_11 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
Трунов Юрій Анатолійович ( РНОКПП НОМЕР_12 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
третя особа приватний нотаріус Цвинтарна Ірина Олександрівна (приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, адреса: бульвар Олександрійський, 20, прим.37, м. Біла Церква, Київська область, 09107, № тел: 380671345023, е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування,
за позовом ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 , № тел: НОМЕР_9 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні),
представники:
Герасько Максим Григорович , (РНОКПП НОМЕР_10 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
Опалюк Сергій Валерійович , (РНОКПП НОМЕР_11 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
Трунов Юрій Анатолійович ( РНОКПП НОМЕР_12 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
до
ОСОБА_1 , ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 , № тел.: НОМЕР_5 , засоби зв'язку не вказано, інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Капустін Віталій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_6 , адвокат, адреса : вул. В.Чорновола, 5/1, м. Біла Церква, Київська область, 09119)
про визнання права власності в порядку спадкування,
за позовом ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_5 , № тел: НОМЕР_9 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні),
представники:
Герасько Максим Григорович , (РНОКПП НОМЕР_10 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
Опалюк Сергій Валерійович , (РНОКПП НОМЕР_11 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
Трунов Юрій Анатолійович ( РНОКПП НОМЕР_12 , адвокат , адреса: вул.: В. Сосюри, 5, оф. 304, м. Київ, 02175),
до
ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Козак Петро Володимирович (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат, адреса: АДРЕСА_2 );
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 , № тел.: НОМЕР_5 , засоби зв'язку не вказано, інформація щодо наявності електронного кабінета відсутня),
представник Капустін Віталій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_6 , адвокат, адреса : АДРЕСА_4 )
про визнання недійсним заповіту,
07.10.2025 до Володарського районного суду Київської області засобами поштового зв'язку надійшла заява представника ОСОБА_1 Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у об'єднаній справі № 357/11779/24 про розподіл судових витрат.
В обґрунтування своєї заяви зазначив, що 18.10.2024 між адвокатом Капустіним В.В. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № 400, відповідно до якого, сторони дійшли згоди щодо вартості надання послуг адвоката, залежно від їх виду. При цьому заявив, що в межах правничої допомоги передбачалася участь представника у судових засіданнях. У позовній заяві та під час судового розгляду справи неодноразово заявлялося про судові витрати та, що належні докази будуть подані додатково у визначені строки. Окрім того він для надання правничої допомоги надавав консультацію ОСОБА_1 , склав зустрічну позовну заяву, відзив на позовну заяву, клопотання про об'єднання позовних вимог, додаткові пояснення, клопотання про долучення доказів, виготовлено та направлено адвокатський запит з метою збирання доказів. Брав участь у чотирьох судових засіданнях та ознайомлювався з матеріалами справи. 30.09.2025 за наслідками розгляду позовні вимоги за зустрічною позовною заявою суд задовольнив та одночасно стягнув судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,20 гривень по 1211,10 гривень з кожного відповідача. Проте витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу залишилися не розподіленими.
У зв'язку з викладеним та посилаючись на ст.ст. 43, 64, 270 ЦПК України, просить суд :
-долучити до матеріалів справи № 357/11779/24 докази, що підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 19400,00 гривень;
-ухвалити додаткове рішення у справі № 357/11779/24, яким вирішити питання про розподіл судових витрат у сумі 19400,00 гривень;
-здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та її представника.
10.10.2025 заяву представника ОСОБА_1 Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 357/11779/24 - прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 14 жовтня 2025 року о 09:30.
Учасники судового провадження про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, зокрема представники сторін шляхом отримання ухвали суду в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС « Електронний суд».
ОСОБА_6 13.10.2025 подала на адресу суду заяву, якою просила судовий розгляд заяви про винесення додаткового рішення провести за її відсутності.
Представник ОСОБА_3 Козак Петро Володимирович подав до канцелярії суду заяву, якою просив судовий розгляд провести без його участі.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, ч. 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Суд не вбачає необхідності у виклику учасників справи. Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заяву представника ОСОБА_1 Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
Судом встановлено, що 30.09.2025 Володарський районний суд Київської області розглянув цивільну справу № 357/11779/24 та прийняв рішення, повний текст якого виготовлено 10.10.2025.
Так, суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Цвинтарна Ірина Олександрівна , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - судом відмовлено.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту.
Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа приватний нотаріус Цвинтарна Ірина Олександрівна, про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування, - суд задовольнив у повному обсязі.
Здійснено тлумачення заповіту та визнано право власності у порядку спадкування за заповітом на спірну земельну ділянку.
Вирішено питання стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються з сплаченого судового збору у розмірі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять два ) гривень 20 коп. по 1211,10 гривень з кожного.
Згідно з приписами ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
До матеріалів справи представник Капустін Віталій Володимирович долучив :
-договір про надання правничої допомоги № 400 від 18 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та Капустіним Віталієм Володимировичем (т. 5 а.с.97-98);
-у відповідності до умов договору укладено додаткову угоду згідно умов якої погоджено вартість наданих послуг, строки та порядок оплати таких ( т. 5 а.с. 99);
-детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги № 400 від 18.10.2024 при розгляді справи № 357/11779/24 у Володарському районному суді Київської області ( т.5 а.с. 100);
-акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги № 400 від 18.10.2024 при розгляді справи від 03.10.2025 ( т.5 а.с. 101);
-квитанцію до прибуткового касового ордеру № 17 від 03.10.2025 за яким ОСОБА_1 внесла оплату у розмірі 19400,00 грн за договором про надання правничої допомоги № 400 від 18 жовтня 2024 року ( т.5 а.с.102).
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина перша, третя статті 133 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20)).
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання ( пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Європейський суд з прав людини , присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. зокрема, постанову Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 757/59959/18-ц (провадження № 61-15847св24).)
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Наразі судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом укладений договір про надання правової допомоги, додатками до якого визначено обсяг наданих послуг та вартість . Сторони погодили обсяг наданої допомоги: консультація та роз'яснення, ознайомлення з матеріалами справи; складання запиту; участь адвоката у судових засіданнях.
У пункті 6.5 постанови від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зробив висновок, що «за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)».
Аналогічне положення законодавець виклав у пункті 1 частини другої статті 137 ЦПК України.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Дослідивши, додані представником ОСОБА_1 , докази щодо обсягу послуг, наданих адвокатом, а також враховуючи складність даної цивільної справи та часом витраченим адвокатом, кількість судових засідань, суд доходить висновку про обґрунтованість понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 400, 00 гривень, а відтак подана заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, наразі учасники судового провадження проти заявлених вимог не заперечували.
Таким чином, враховуючи те, що судом при винесенні рішення від 30.09.2025 у цій справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу відповідно ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, та з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом ОСОБА_1 на виконання таких робіт, а також враховуючи задоволення позовних вимог позивача, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що заява представника позивача Капустіна Віталія Володимировича, про ухвалення додаткового рішення, правомірна, відповідає вимогам закону та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 Капустяна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у об'єднаній справі № 357/11779/24, - задовольнити .
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 357/11779/24 та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 19 400 (дев'ятнадцять тисяч чотириста) гривень, по 9700 ( дев'ять тисяч сімсот) гривень з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г. Л. Моргун