Справа № 382/805/25 Суддя (судді) першої інстанції: Нарольський М.М.
09 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання постанови протиправною та її скасування, -
ОСОБА_1 звернувся до Яготинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною третьою ст. 210-1 КУпАП;
- скасувати постанову від 11.04.2025 за № 36, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною третьою ст. 210-1 КУпАП, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що оскільки він не був належним чином оповіщений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ним не було порушено абз. 1 частини першої та абз. 12 частини третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідачів були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки після 18.05.2024 Президент не приймав Указу про оголошення мобілізації, тому обов'язок виконати припис абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не виникало.
На думку скаржника, оскільки у встановлений строк від відповідачів не надходило жодного документа, який стосується пред'явлення вимог про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, враховуючи, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 не було отримано, тому підстави для винесення спірної постанови - відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано, що оскільки позивачем не дотримано вимоги чинного законодавства щодо проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, тому підстави для скасування спірної постанови - відсутні.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення №35 від 04.04.2025, 04.04.2025 о 15 год. 40 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 , отримавши направлення №3083856 на проходження медичного огляду в позаштатній військо-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити медичний огляд ВЛК, при цьому порушивши абз. 4 частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 частини десятої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» не виконавши свій військовий обов'язок у зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.
Вказаний протокол складено в присутності ОСОБА_1 , який при його підписанні зазначив, що сьогодні не пройшов ВЛК у зв'язку зі станом здоров'я, взагалі від проходження не відмовляюся, на даний час перебуваю на лікуванні.
Крім цього, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення №36 від 04.04.2025 року, 04.04.2025 року о 16 год. 47 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 , було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, будучи належним чином оповіщеним не прибув без поважних причин за викликом 23.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 4 частини десятої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 2 частин першої та третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.
Вказаний протокол складено в присутності ОСОБА_1 , який при його підписанні зазначив, що дану повістку особисто не отримував і про її існування взагалі нічого не знав.
Як наслідок, 11.04.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 згідно з ст. 284 КУпАП винесено постанову №36 в якій зазначено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особливий період, під час проведення мобілізації, отримавши направлення № 308385 на проходження медичного огляду в позаштатній ВЛК при другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовився від проходження медичного огляду з метою визначення його придатності до військової служби, про дані про що містить протокол № 35 про адміністративне правопорушення від 04.04.2025 року.
Крім цього, встановлено, що будучи належним чином оповіщеним військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені у повістці строки, а також визначені п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 строки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув. Про поважні причини неявки не повідомляв та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 25 500 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова №36 від 11.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою ст.210-1 КУпАП, винесена у межах своїх повноважень, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У силу вимог частини десятої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У свою чергу, статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до частини третьої якої вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме: нез'явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
У свою чергу, згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, притягнення до відповідальності за статтею 210-1 КУпАП відбувається саме територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення №35 від 04.04.2025, 04.04.2025 о 15 год. 40 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 , отримавши направлення №3083856 на проходження медичного огляду в позаштатній військо-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити медичний огляд ВЛК, при цьому порушивши абз. 4 частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 частини десятої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» не виконавши свій військовий обов'язок у зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.
Вказаний протокол складено в присутності ОСОБА_1 , який при його підписанні зазначив, що сьогодні не пройшов ВЛК у зв'язку зі станом здоров'я, взагалі від проходження не відмовляюся, на даний час перебуваю на лікуванні.
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення №36 від 04.04.2025 року, 04.04.2025 року о 16 год. 47 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 , було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, будучи належним чином оповіщеним не прибув без поважних причин за викликом 23.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 4 частини десятої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 2 частин першої та третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.
Вказаний протокол складено в присутності ОСОБА_1 , який при його підписанні зазначив, що дану повістку особисто не отримував і про її існування взагалі нічого не знав.
У свою чергу, 11.04.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 згідно з ст. 284 КУпАП винесено постанову №36 в якій зазначено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особливий період, під час проведення мобілізації, отримавши направлення № 308385 на проходження медичного огляду в позаштатній ВЛК при другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовився від проходження медичного огляду з метою визначення його придатності до військової служби, про дані про що містить протокол № 35 про адміністративне правопорушення від 04.04.2025 року.
Крім цього, встановлено, що будучи належним чином оповіщеним військовозобов'язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені у повістці строки, а також визначені п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 строки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув. Про поважні причини неявки не повідомляв та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210-1 КУпАП.
Тобто, вбачається факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП у зв'язку з порушенням останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, у відповідності до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.
У свою чергу, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) закріплює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
У той же час, визначення поняття особливого періоду наведене у законах України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закони № 3543-XII та № 1932-XII відповідно).
Згідно статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Крім того, стаття 1 Закону № 1932-XII визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За правилами статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У той же час, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
При цьому, за правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
До того ж, за приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У свою чергу, матеріали справи містять докази на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, та відмовився від проходження військової лікарської комісії.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до повістки №1855941 від 10.01.2025 вбачається, що дана повістка адресована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
Зміст вказаної повістки свідчить про необхідність з'явитись у м. Яготин, Незалежності, б. 54, 23.01.2025 о 14:00 годині для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Дана повістка була направлена 14.01.2025 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0610221850591 на адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_2 .
Втім така повістка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 10.10.2023, рекомендовані листи з позначкою Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1 під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ІНФОРМАЦІЯ_1, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до витягу про рух поштового відправлення № 0610221850591, вбачається, що поштове відправлення: прибуло до відділення 14.01.2025; невдала спроба вручення 16.01.2025; повернення відправнику, відсутність адресата за вказаною адресою 29.01.2025.
З наведеного вбачається дотримання порядку вручення позивачу повістки, направленої поштовим відправлення №0610221850591, а саме: дотримано процедури інформування одержувача про надходження рекомендованого листа та вичікування трьох робочих днів після такого інформування.
До того ж, слід зазначити, що згідно пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок №560) повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 30-2 Порядку № 560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
При цьому, у силу вимог підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, після набрання чинності змінами до Порядку № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_1, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».
У даному випадку, проставлення відмітки «відсутність адресата за вказаною адресою» вважається належним повідомленням позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до пункту 41 Порядку № 560.
Таким чином, вказані обставини свідчить про те, що у позивача виник обов'язок з'явитися до відповідача у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився, тому як наслідок останнього було викликано до відповідача для розгляду справи адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про відсутність підстав для виконання припису абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке.
У відповідності до абз.4 підп.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно норм пункту 34 Порядку №560 у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
Враховуючи, що згідно довідки Яготинської міської ради від 23.04.2025 №06-13/2828 ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що також підтверджується даними довідки про реєстрацію місця проживання, тому повістка надсилалась на адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
З матеріалів справи вбачається, що згідно направлення №3083856 від 04.04.2025 ОСОБА_1 , направлений для визначення придатності до військової служби, яке відбудеться на базі закладу охорони здоров'я КНП Яготинської міської ради «Яготинська центральна міська лікарня» за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Незалежності, 71.
У направленні міститься запис ОСОБА_1 про відмову від проходження військової лікарської комісії з приміткою, що від проходження він не відмовляюся, на даний час перебуває на лікуванні.
Також наявна розписка ОСОБА_1 від 04.04.2025 року, в якій зазначено «Я, військовозобовязаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , попереджений ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що чинним законодавством України передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а також за ухилення від військового обліку та/або навчальних (спеціальних) зборів».
Як наслідок, 04.04.2025 о 15 год. 40 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 , було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 отримавши направлення №3083856 на проходження медичного огляду в позаштатній військо-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився проходити медичний огляд ВЛК.
При цьому, згідно наданого відповідачем відеозапису «NOR_8888888_000000_20240404143948_0014», ОСОБА_1 роз'яснено, що відносно нього складено адміністративний протокол №35 від 04.04.2025, про те, що ОСОБА_1 будучи попередженим про адміністративну відповідальність відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням № 3083856 без поважних причин.
Також вказаний відеозапис свідчить про те, що ОСОБА_1 власноруч зробив запис в направленні про відмову від проходження військово-лікарської комісії. Далі ОСОБА_1 роз'яснюється про те, що він зобов'язаний проходити військово-лікарську комісію за направленням.
У відповідності до відеозапису «NOR_3888888_000009_20240404150338_0015» вбачається, що ОСОБА_1 надано протокол для ознайомлення, роз'яснено його права та обов'язки. Також вбачається, що ОСОБА_1 надав письмові пояснення в протоколі та підписав його.
Крім цього, як вбачається із відеозапису «NOR_8888888_000000_20240404153727_0016» ОСОБА_1 роз'яснено що відносно нього складено протокол № 36 від 04.04.2025, про те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим, не прибув без поважних причин за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому позивач зазначив, що повістки не отримував, будь-яких зауважень чи заперечень не висловив.
Згідно відеозапису «NOR_8888888_000000_20240404155529_0017» ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки та повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи.
У свою чергу, вказані відеозаписи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 було необ'єктивне ставлення.
Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.
Доводи апелянта про безпідставність ведення вказаного відеозапису з огляду на відсутність попередження про його здійснення та наявність виключних випадків використання відеокамери колегія суддів оцінює критично, враховуючи наступне.
У відповідності до положення п. 40 Порядку 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Відповідно до п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, зокрема, є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
До того ж, згідно частини другої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З наведених норм вбачається, що фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, відеозаписом чи засобами фото- і кінозйомки, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у даному випадку було дотримано відповідачами.
Посилання скаржника на відсутність складу адміністративного правопорушення через те, що він не відмовлявся від проходження ВЛК, а лише просив перенести на інший день через погіршення стану здоров'я, є безпідставними, оскільки згідно направлення №3083856 від 04.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 особисто зазначив про відмову від проходження військової лікарської комісії. Крім цього, в протоколі позивачем відмічено, що сьогодні не пройшов ВЛК в зв'язку із станом здоров'я, взагалі від проходження не відмовляюся, на даний час перебуваю на лікуванні.
Разом із тим, як вірно відзначено судом першої інстанції, позивачем не було надано будь-яких медичних документів щодо стану здоров'я, так само і не надано докази проходження військово-лікарської комісії ні в інший будь-який, ні на день розгляду даної справи.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови з огляду на доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст.210-1 КУпАП щодо порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Згідно пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко