Провадження № 11-сс/803/1925/25 Справа № 205/14514/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуу кримінальному провадженні №№12025042120001183 від 22 вересня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянки України, з зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року у задоволенні клопотання старшого слідчого відмовлено, обрано підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, до 21 листопада 2025 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрювану ОСОБА_10 обов'язки із забороною в період часу з 21-00 години до 06-00 годин не залишати місце свого проживання без дозволу слідчого або прокурора та покладенням інших обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК, що підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування, та долученими до клопотання слідчого у їх сукупності.
Поряд з наявними ризиками, передбаченими п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя визнав доведеними прокурором, слідчий суддя вважає не доведеними ризики, передбачені п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та ту обставину, що інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_8 та запобігти встановленим ризикам.
У зв'язку з цим, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, у повному обсязі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_8 та зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону в частині обрання запобіжного заходу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років, може переховуватися від органів слідства та суду оскільки відсутні соціальні важелі, які б утримували її за місцем мешкання.
Прокурор наголошує на доведеності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК, тому застосування до підозрюваної біль м'якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою не дасть можливості здійснити дієвий контроль за поведінкою підозрюваної та забезпечити виконання покладених на неї обов'язків. Наголошує на дотриманні вимог ч. 3 ст. 183 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просила її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК слідує, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 194 КПК передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були дотримані належним чином, а доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, та ніким не оскаржуються.
Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК.
Розглядаючи клопотання старшого слідчого про застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки стороною обвинувачення не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам.
З таким висновком слідчого судді апеляційний суд погоджується, оскільки він в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та підтверджується наданими доказами.
Тяжкість покарання, передбачене ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні даного злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, введення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб та обумовлює можливість підозрюваній переховуватись на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що може значно ускладнити органам правопорядку вживати заходи реагування на таку поведінку підозрюваного та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
При встановленні такого ризику, апеляційний суд зважає на початкову стадії кримінального провадження і ймовірність реалізації даного ризику в майбутньому, для запобігання чому і застосовуються запобіжні заходи.
При встановленні наявності ризику можливого впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Обґрунтовано слідчий суддя визнав недоведеним стороною обвинувачення наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки належних доказів в існування даного ризику суду не надано та не доведено.
Слідчим суддею також вірно обґрунтовано відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та враховано, що підозрювана хоч і притягалась раніше до кримінальної відповідальності, однак станом на теперішній час в силу статті 89 КК України не судима, працює, має постійне місце мешкання та реєстрації, трьох дітей, двоє з яких неповнолітні, має важке захворювання та проходить програму довготривалого лікування.
У зв'язку з чим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у повній мірі забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання ризику можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, та незаконного впливу на свідків.
Апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, проте сама лише тяжкість ймовірного покарання, з огляду на встановлені вище обставини, в даному випадку не може слугувати самодостатньою підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, колегія суддів не знайшла беззаперечних доказів або обставин, які б свідчили, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної. Крім того, належних доводів щодо їх наявності прокурор також не наводить, відомостей про порушення підозрюваною умов застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суду не надано.
У зв'язку з чим, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 буде достатнім для нівелювання заявленим ризикам та забезпечить належну її процесуальну поведінку.
Враховуючи вищевикладене, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, у зв'язку з чим апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4