СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/7357/25
ун. № 759/17060/25
06 серпня 2025 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» про відшкодування шкоди вчинення дискримінаційних дій з ознаками мобінгу,-
01.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» про відшкодування шкоди вчинення дискримінаційних дій з ознаками мобінгу.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.08.2025 року визначено головуючого суддю Журибеда О.М.
До позовної заяви позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору за вказаним позовом, з посилання на п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та незадовільний майновий стан.
За приписами пункту 2 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Однак, суд не вбачає підстав звільнення позивача від сплати судового збору за цим позовом в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки питання про відшкодування шкоди позивачу, завданої дискримінаційними діями з ознакми мобінгу, є предметом спору та наявність таких обставин згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.
Зі змісту позовних вимог та обґрунтувань позивача вбачається, що лікування є наслідком неправомірних дій відповідача, що призвели до ушкодження здоров'я (моральних страждань), а не внаслідок заподіяння йому каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я.
Окрім того, позивач в клопотанні вказує про свій незадовільний майновий стан, що не дозволяє сплати судовий збір, оскільки знаходиться нс обліку як внутрішньо переміщена особа, майної якої залишилось в м. Бахмут та було знищено остаточно під час воєнного стану в Україні.
Виходячи зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.1ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні, а тому в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхіно сплатити судовий збір за 2 вимоги майнового характеру у розмірі 3637, 74 грн. чи надати належні докази звільнення від сплати судового збору.
Також, згідно ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, як вбачається з матеріалів позову, позивачем не було подано додатків для відповідача, що надані для суду. Вказане також стверджується переліком додатків. Отже позивачу необхідно надати суду копії додатків доданих до позовної заяви, для відповідача у справі.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачам це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» про відшкодування шкоди вчинення дискримінаційних дій з ознаками мобінгу - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута» про відшкодування шкоди вчинення дискримінаційних дій з ознаками мобінгу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Журибеда