Справа № 758/15417/25
08 жовтня 2025 року суддя Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В., розглянувши заяву Державного підприємства завод «Генератор» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дійшла висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу, -
Державне підприємство завод «Генератор» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з боржників на користь стягувача заборгованість за надану послугу з управління багатоквартирним будинком в розмірі 133 219 грн. 80 коп. основної заборгованості, 31 849грн.22коп. - 3% річних та 151 963 грн.,75коп. інфляційних втрат.
В обґрунтування заяви стягувач зазначає, що боржники є користувачами квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером на жиле приміщення № 005356 серія Б від 02.06.1997 року. Зазначений будинок перебуває на балансі, утриманні та обслуговуванні стягувача. Стягувачем боржникам надана житлова послуга з управління багатоквартирним будинком. У свою чергу свої зобов'язання боржники не виконують, внаслідок чого за період з 01.09.2015 року по 31.08.2025 року виникла заборгованість.
Дослідивши матеріали заяви з доданими до неї матеріалами, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно обсягу заявлених вимог та розрахунку суми заборгованості за надані послуги, наданого заявником, заборгованість, яку просить заявник стягнути, виникла за період з 01.09.2015року по 31.08.2025року, заява про видачу судового наказу одержана та зареєстрована судом 02.10.2025 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу в порядку п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Як визначено у ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, сплачена при зверненні до суду сума судового збору поверненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 164, 165, 260-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Державного підприємства завод «Генератор» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Войтенко Т.В.