Справа № 760/4873/22 Головуючий у І інстанції Кицюк В.С.
Провадження №22-ц/824/11337/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем Українии
24 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» про стягнення коштів,
У квітні 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 29 липня 2021 року позивачем через персональний кабінет приєднання веб-ресурсу оператора систем розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» подано заяву про приєднання індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до електричних мереж із замовленням до приєднання потужністю 25 кВт, заява зареєстрована за №Р29072118325.
У зв'язку з тим, що заява про приєднання була оформлена, договір про приєднання між сторонами вважається укладеним з 29 липня 2021 року.
16 серпня 2021 року позивач на підставі договору та рахунку здійснив оплату 58 710,00 грн на банківський рахунок відповідача, відтак позивач повинен був здійснити приєднання до 15 жовтня 2021 року.
Однак, процес приєднання завершено 05 січня 2022 року.
Таким чином приєднання здійснено з перевищенням строку надання послуги на 82 календарних днів.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь 11 742,00 грн відшкодування за порушення строків виконання зобов'язань за договором від 29 липня 2021 року про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу; 4 814,22 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором; 144426,6 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не визначено конкретну встановлену дату виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, яка відповідно до законодавства України є 15 жовтня 2021 року.
Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано п. 6.1. Договору укладеного між позивачем та відповідачем,відповідно до якого факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР Замовнику відповідно до п. 4.8.2 глави 4.8. розділу IV Кодексу повідомленням про надання послуги з приєднання.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що повідомлення про надання послуги з приєднання від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 отримав 05 січня 2022 року.
Однак, незважаючи на те, що договірні відносини розпочались 29 липня 2021 року, у позовній заяві ОСОБА_1 здійснював обрахунок початку 60-деного терміну з 17 серпня 2021 року, тобто після оплати послуг з приєднання.
Крім того, судом не враховано, що листом Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18 березня 2022 року № 1480/17/1/3.9-22 констатовано, що в діях ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вбачається ознаки порушення вимог законодавства України в частині невчасного надання послуги з приєднання.
Таким чином, позивач вважає помилковим твердження суду про безпідставність визначення останнім дати початку договірних відносин та дати, з якої починається здійснення обрахунку терміну виконання договірного зобов'язання.
10 червня 2025 року Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» від представника ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - Гуріної Л.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 рокузалишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначає, що послуга зі стандартного приєднання була надана позивачу 29 жовтня 2021 року, що підтверджується повідомленням про надання послуги з приєднання № (ідентифікатор) ПВ0044721108211100712910211, яке формується програмними засобами автоматично, при цьому в ідентифікаторі повідомлення зашифрована, серед іншого і дата надання послуги з приєднання.
Крім того, надання позивачу послуги з приєднання підтверджується листом ТОВ «Компанія «Укренергопром» від 29 жовтня 2021 року, яку було залучено для виконання будівельно-монтажних робіт.
У відзиві зазначено, що дата 05 січня 2022 року, яку позивач помилково вважає датою надання послуги, є датою, коли позивачу було надано послугу із забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії.
У відзиві звернуто увагу на те, що договором не передбачено право позивача на одночасне повернення сплачених грошових коштів та збереження у себе результату наданої йому послуги у випадку неналежного здійснення виконавцем договору про надання послуги, а позовні вимоги про стягнення подвійної пені є порушенням конституційних прав відповідача.
В судове засідання належним чином повідомленні сторони даної справи не з'явились.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення, а саме звіти про доставку вихідної кореспонденції суду сформовані автоматично через систему АСЕД «Апеляція».
Керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає, що неявка належним чином повідомлених сторін не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано умови договору про стандартне приєднання до електиричних мереж систем розподілу в строки зазначенні в договорі, тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 21 ЗУ «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.
Приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до порушення нормативних вимог щодо надійності електропостачання та якості електричної енергії для користувачів електричної системи.
Послуга з приєднання електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу є платною послугою та надається оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідно до договору про приєднання.
Порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу.
Порядок приєднання має визначати, у тому числі, процедурні питання, умови приєднання, типові форми договорів про приєднання.
Кодексом системи розподілу визначаються умови приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є операторами системи розподілу.
Оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об'єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу.
Відповідно до вимог ч. 1. ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Згідно ч. 5 ст. 21 Закону Оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об'єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу.
Згідно Кодексу системи розподілу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 310 від 14 березня 2018 року, підключення - підключення - виконання комплексу організаційно-технічних заходів з первинної подачі напруги в точці приєднання на контактні з'єднання електричних мереж замовника та ОСР згідно з проектною схемою.
Договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача).
Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричноі? енергіі?, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), якии? надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричноі? енергіі?, та/або з дати, указаноі? у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-якии? обсяг електричноі? енергіі?.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 29 липня 2021 року подав заявку до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу, предметом якого є те, що виконавець забезпечує надання послуги з приєднання електроустановок об'єкта замовника відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об'єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.
Вказана заява була зареєстрована за №Р29072118325.
Згідно з умовами п. 2.1 вказаного договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єктів замовника відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об'єкта замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору замовник оплачує виконавцю послуг приєднання до електричних мереж системи поділу на умовах цього договору.
П. 3.1. Договору передбачено, що виконавець послуг зобов'язаний: надати Замовнику розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунок на сплату плати за приєднання, надати технічні умови, розпочати приєднання об'єкта (електроустановок) Замовника до електричних череж системи розподілу після оплати Замовником послуги з приєднання відповідно до умов цього Договору, забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) об'єкта (електроустановок) Замовника ю електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені Кодексом.
П. 3.2. договору замовник зобов'язаний оплатити на умовах цього Договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.
Згідно п. 4.1 замовник сплачує попередню оплату за приєднання на поточний рахунок ОСР у розмірі 100 відсотків плати, у випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об'єктів електроенергетики для приєднання його електроустановок упродовж 20 робочих днів починаючи з наступного робочого дня від дати отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунку на сплату плати за приєднання.
Відповідно до п. 4.2.4 Кодексу систем розподілу строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.
Відповідно до п. 5.3. За порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона спланує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги з приєднання за кожний тень прострочення.
У разі порушення Виконавцем послуг умов зобов'язання щодо строків надання послуги з приєднання:
- у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору, зменшується на 10 відсотків (крім випадків, визначених Кодексом);
- у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, від 20 до 120 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору, зменшується на 20 відсотків (крім випадків, визначених Кодексом);
- у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов'язаний повернути замовнику кошти, отримані як попередня оплата (у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору) (крім випадків, визначених Кодексом).
У п. 6.1. договору зазначено, що факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР Замовнику відповідно до пункту 4.8.2 глави 4.8 розділу IV Кодексу повідомленням про надання послуги з приєднання.
Відповідно до п. 4.8.2., 4.8.3. КСР, ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника у спосіб, указаний у заяві про приєднання, про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника шляхом надання повідомлення про надання послуги з приєднання в частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначене повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав прийняті на себе згідно Договору зобов'язання, зокрема, 16 серпня 2021 року в повному обсязі оплатив плату за стандартне приєднання в розмірі 58 710,00 грн з ПДВ, що визнається відповідачем.
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав лише 29 жовтня 2021 року, що підтверджується направленим повідомленням від 29 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що зобов'язання ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» з приєднання об'єкта замовника виконані повністю, виконавець послуг ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» надав, а замовник отримав послугу із забезпечення приєднання електроустановок замовника на загальну суму 58710 грн, та мережі ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» готові для підключення електроустановок об'єкта замовника. Повідомлення про надання послуги з приєднання є підставою для укладання замовником договорів згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.
Таким чином, враховуючи шестидесятиденний строк виконання зобов'язання за договором про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу (п. 4.2.4 Кодексу), кінцевим терміном виконання зобов'язання з моменту 100 процентової оплати є 15 жовтня 2021 року.
Тобто, відповідач порушив строк виконання зобов'язання за договором про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу на 14 днів.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 % від вартості приєднання за кожний день прострочення.
При цьому встановлено, що у разі перевищеннястроку надання послугиз приєднання,встановленого цимДоговором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору, зменшується на 10 відсотків.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 5 871,00 грн (58 710,00 грн*10%), пені в розмірі 8219,40 грн (58 710,00 грн*0,1%*14).
Щодо заявленої вимоги про стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 144 426,60 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором від 29 липня 2021 року про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, судова колегія вважає, що в задоволенні даної вимоги слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Отже, пеня, передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується у разі порушення виконання договірного зобов'язання на користь споживача.
Поряд із цим, сторони у справі визначили умлви відповідальності за порушення виконання зобов'язання умовами Договору від 29 липня 2021 року, зокрема п. 5.3.
Стягнення з відповідача пені на підставі вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та за умовами укладеного між сторонами Договору по суті є подвійним стягненням, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.
Гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
Аналогічні висновки викладені у у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про те, що подвійне стягнення пені за одне й те саме порушення є протиправним та не може бути застосовано судом.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року та ухвалення у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо стягнення судових витрат апеляційний суд зазначає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Ч. 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та розглядом справи у суду першої інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Оскільки, Київський апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про часткове задоволення позову, а ОСОБА_1 в силу ЗУ «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати в розмірі 140,05 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» на користь ОСОБА_1 відшкодування за порушення строків виконання зобов'язання за договором від 29 липня 2021 року про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу в розмірі 5871 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна) гривня 00 копійок, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором від 29 липня 2021 року про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу в розмірі 8219 (вісім тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень 40 копійок, що разом становить 14 090 (чотирнадцять тисяч дев'яносто) гривень 40 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнутиз приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» на користь держави в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 140 (сто сорок) гривень 05 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Приватнеакціонернетовариство«ДТЕК Київські регіональні електромережі», місцезнаходження: Київська обл., м.Вишневе, вул. Київська, 2-б, код: ЄДРПО 23243188.
Повний текст судового рішення складений 13 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар