Справа № 11-сс/824/4800/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/26786/25-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
12 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.08.2025, із визначенням застави у розмірі 113 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 342 164 000 гривень, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семиполки Броварського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 426-1 КК У країни.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого, звільнити підозрюваного з під-варти в залі суду.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, оскільки вона базується виключно на припущеннях та недопустимих доказах, не доведено, що в діях ОСОБА_8 наявний склад злочину.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено.
Крім того, клопотання про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу було подано до суду з порушенням строків визначених ч. 1 ст. 199 КПК України.
Звертає увагу на непомірність розміру застави, який було визначено без врахування сімейного та фінансового стану підозрюваного.
Окрім цього, слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення не прийнято до уваги обставини викладені в ст. 178 КПК України, зокрема міцність соціальних зв'язків, а саме наявність дружини та малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивні характеристики, подяки за зразкову поведінку.
Також в поданому клопотанні орган досудового розслідування належним чином необгрунтовує неможливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя постановив незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000702 від 20.08.2021 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 426-1 КК України та за фактом вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 438 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
19.03.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 426-1 КК України, а саме в перевищенні військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.03.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2025.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_14 від 06.05.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.05.2025 ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 12.06.2025.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2025 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 12.09.2025.
09.06.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_15 , за погодженням з прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що закінчити розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , немає можливості, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно виконати певний перелік процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 09.08.2025, із визначенням застави у розмірі 113 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 342 164 000 гривень.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що слідчий у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Крім того, слідчим суддею, у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати його під вартою.
Разом з цим, слідчий суддя встановив, що завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок складності кримінального провадження та необхідності проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, зокрема: здійснити огляд, аналіз вилученої у операторів мобільного зв'язку інформації щодо з'єднань ряду телефонних номерів; вжити заходів до розсекречування усіх протоколів проведення негласних (слідчих) розшукових дій, матеріальних носіїв інформації, а також відповідних ухвал слідчого судді про надання дозволу на їх проведення; провести криміналістичну експертизу відео-, звукозапису; встановити та допитати в якості свідків осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина провести окремі слідчі дії, витребувати документацію на виконання запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні; встановити коло інших осіб, які можливо причетні до вчинення кримінального правопорушення; з урахуванням отриманих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного; виконати інші слідчі, процесуальні дії, які направленні на прийняття законного кінцевого рішення у кримінальному провадженні; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Доводи апелянта про недоведеність в діях ОСОБА_8 наявного складу злочину, колегія суддів не бере до уваги, оскільки на переконання апеляційного суду, доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення у вчиненні, якого вона підозрюється.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Таким чином, твердження сторони захисту про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності, при цьомуне врахування даних, характерезуючих особу підозрюваного, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Крім того, посилання сторони захисту на наявність порушень ч. 1 ст. 199 КПК України при зверненні з клопотанням не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Так, стаття 199 КПК України, яка регламентує порядок продовження строку тримання під вартою, покладає на слідчого, прокурора певні обов'язки, у тому числі, подати клопотання про продовження строку тримання під вартою до суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя, суд зобов'язані розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Дана норма є імперативною.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Таким чином, ст. 199 КПК України встановлює два процесуальних строки: 1) п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою; 2) строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом, які є строками виконання обов'язку.
При цьому, передбачений наведеною вище статтею п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК України не пов'язує обов'язок слідчого судді, суду відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв'язку з його недотриманням.
Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 263/15845/2019 (номер провадження 51-6165км19) від 08 квітня 2020 року.
Крім того, положеннями чинного КПК України не передбачено можливість постановлення слідчим суддею ухвали про повернення слідчому без розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, у зв'язку із пропуском слідчим строку звернення до суду.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 09.08.2025 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000702 від 20.08.2021.
Продовживши підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,слідчий суддя визначив і розмір застави у межах 113 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 342 164 000 гривень.
Такий розмір, як вважає колегія суддів апеляційного суду, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, зміст ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам вказаної норми закону, а відтак доводи апеляційної скарги захисника про неналежне визначення розміру застави є необґрунтованими.
Враховуючи наведене оскаржуване судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.08.2025, із визначенням застави у розмірі 113 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 342 164 000 гривень, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
В задоволенні заяв ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про передачу на поруки ОСОБА_8 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4