13 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 320/41245/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити певні дії,
23.09.2025 від Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №320/41245/25 за позовом ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду, у якому просить:
- притягнути суддів Київського окружного адміністративного суду Г.Панову, А.Кушнову, В.Щавінського, О.Головенко, с.Дудіна, І.Колеснікову, І.Скрипку до відповідальності за порушення прав і свобод при розгляді справи №826/1423/18 згідно ст.55 Конституції України;
- зобов'язати вищевказаних суддів повернути гроші у сумі 898,00 грн за незаконні вимоги і порушення ними ст.44 ст.167 КАС України.
Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною п'ятою статті 160 КАС України визначені вимоги, яким повинна відповідати позовна заява, зокрема, в ній зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зауважує, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
У свою чергу, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не дозволяє визначити підстави адміністративного позову, зокрема, встановити які конкретно дії (чи бездіяльність) відповідачів, вчинені (або не вчинені) ними на виконання своїх владних управлінських функцій, призвели до негативних наслідків та яких саме наслідків.
Також позивач просить притягнути відповідачів до відповідальності, однак частиною першою статті 5 КАС України не визначено такого способу судового захисту для звернення до адміністративного суду.
Позивач просить зобов'язати вищевказаних суддів повернути гроші у сумі 898,00 грн за незаконні вимоги і порушення ними ст.44 ст.167 КАС України, однак із зазначеної вимоги не зрозуміло що це за гроші і за які незаконні вимоги судді мають повертати їх позивачу та якими нормами права це передбачено. Тобто не обґрунтований розрахунок суми, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Крім того, до позовної заяви не надано жодних доказів в обґрунтування визначених позивачем позовних вимог.
За змістом пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також реквізити кожного з відповідачів.
Так, ОСОБА_1 у позовній заяві заявлено вимоги до Київського окружного адміністративного суду, а в прохальній частині позову позивач звертає позовні вимоги до суддів Київського окружного адміністративного суду.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає наведеним приписам процесуального права, що позбавляє суд можливість розглянути питання щодо строку звернення до суду з позовом та можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем чи відповідачами,
Щодо судового збору, суд зазначає.
Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2025 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову не майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1211,20 грн.).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір», або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати, не надано.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160, 161 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:
1) належим чином оформленої позовної заяви у відповідності до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та примірнику позовної заяви з додатками для відповідача (відповідачів).
2) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.
Викласти позовні вимоги відповідно до частини першої статті 5 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна