"13" жовтня 2025 р. Справа № 363/5881/25
13 жовтня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності,-
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Зачепіло З.Я. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
Суд зазначає, що немайновими вимогами є вимоги про захист права або інтересу, об'єктом якого виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Враховуючи вищезазначене, заявлені позивачем позовні вимоги є майновими, оскільки пов'язані з визначенням часток у спільній сумісній власності та припиненням права спільної сумісної власності на спірні земельні ділянки.
У цьому випадку відповідно до положень ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а саме спірних земельних ділянок, станом на дату подачі позовної заяви до суду, для чого позивачу необхідно провести оцінку зазначеного нерухомого майна.
Однак, у порушення зазначених норм, позовна заява не містить ціни позову за пред'явленими вимогами, та оцінку спірного нерухомого майна.
Також відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Залежно від ціни позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі, а саме відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання фізичної особою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - (15 140,00 грн).
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн за подання позовної заяви, однак через відсутність ціни позову, суд позбавлений можливості зазначити у якій саме сумі підлягає доплаті судовий збір.
Отже, позивачеві необхідно доплатити судовий збір, враховуючи розмір судового збору, встановлений ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням визначеної оцінкою дійсної вартості спірного нерухомого майна та віднявши суму вже сплаченого судового збору та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви та зазначити ціну позову із врахування вартості спірного майна, підтвердити доказами окрему вартість кожного з об'єктів вказаного у позові майна, сплатити судовий збір з урахуванням цих відомостей та ціни позову, а також надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 95,175,177,185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Свєтушкіна