"13" жовтня 2025 р. Справа № 363/4058/25
про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Олійник С.В.,
за участю секретаря судових засідань Поліщук Є.Д.,
прокурора Кривошеї С.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,
встановив:
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Олійник С.В..
Ухвалою суду провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Під час підготовчого провадження судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем не було належним чином проведено оцінку нерухомого майна, що впливає, на визначення розміру судового збору, що має бути сплачений позивачем до подання позовної заяви до суду.
З позовної заяви та зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є витребування на користь держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації із незаконного володіння відповідача земельної ділянки з кадастровим номером 3221880802:15:001:0152, площею 0,2089 га.
Прокурор в підготовчому засіданні просив підготовче засідання відкласти у зв'язку з першою неявкою відповідача, повторити виклик шляхом оголошення на сайті суду, повідомив, що ціна позову визначалась із розрахунку усереднених показників нормативно грошової оцінки земель лісогосподарського призначення.
Відповідач до суду не з'явився з невідомих суду причини, поштове повідомлення повернуто до суду із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».
Представник третьої особи не з'явився , належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Відповідно до п. 9, 10 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Витребування земельної ділянки є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його витребування.
Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року за №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України, такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Позивачем у позовній заяві ціну позову зазначено в розмірі 1660 грн. із розрахунку усереднених показників нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення, що були затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.06.2022 №376 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.07.2022 року за №771/38107, з розрахунку 7946 грн. за 1 га.
Суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки він проведений всупереч вище наведеним вимогам нормативних документів, і не відображає ринкової вартості майна на момент звернення до суду та не підтверджений відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Оскільки звіту про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки до позову не додано, це позбавляє суд можливості правильно визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні зазначеної позовної заяви за вимоги майнового характеру, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогами про витребування земельної ділянки.
Таким чином, позивачу слід визначити ціну позову, обумовлену вартістю спірного майна на момент звернення до суду з позовом та надати підтвердження визначення дійсної вартості майна, надати документи, що підтверджують сплату судового збору.
Отже,стороні позивача необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості майна та надати до суду копію такого звіту, з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та за необхідності доплатити різницю судового збору, визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору за розгляд справи у Вишгородському районному суді Київської області:Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл. /Вишгород. міс/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989;Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО) - 899998;Рахунок отримувача - UA318999980313131206000010788;Код класифікації доходів бюджету 22030101;Призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи);судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вишгородський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Згідно із вимогами ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Керуючись ст.ст. 175 - 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2025 року о 10 годині 10 хвилин.
Суддя С.В. Олійник