13 жовтня 2025 року справа № 580/6327/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
03 червня 2025 року ОСОБА_1 подала позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02.05.2025 №399 “Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУ НП в Черкаській області».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірний наказ є протиправним, внаслідок порушення процедури проведення дисциплінарного провадження, недоведеності вчинення дисциплінарного проступку за обставин вказаних в наказі. Зокрема позивач зазначила, що тимчасово виконуючи обов'язки начальника сектору інформаційної підтримки Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, вона є представником держави, відповідно, зобов'язана постійно здійснювати функції працівника правоохоронного органу та зобов'язана професійно виконувати свої службові обов'язки та вимоги посадової інструкції, в тому числі й у позаробочий час, та з урахуванням загальної ситуації в державі. Тому виконання функцій працівника правоохоронного органу і виконання своїх службових обов'язків у позаробочий час не може та не утворює склад дисциплінарного проступку. Крім того зазначила, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, всупереч ст.ст, 14, 15 Статуту, не встановлено та не підтверджено належними доказами те, що вхід 26.01.2025 до ЄРДР здійснювався саме за місцем проживання ОСОБА_1 , тобто за адресою АДРЕСА_1 та з її особистого комп'ютера. Натомість слід звернути увагу на те, що позивачем, під час виконання своїх службових обов'язків, також здійснювався вхід до даних кримінальних проваджень і значно раніше, зокрема 12.05.2023 і з іншої ІР-адреси. Різні ІР-адреси входу до Єдиного реєстру досудових розслідувань пов'язані з перебуванням позивача на різних посадах в Черкаському РУП ГУНП в Черкаській області. Позивач не згідна і з висновком службового розслідування в частині того, що під час обробки відомостей в системі ЄРДР нею зроблено знімки екрану, на яких відображено інформацію з кримінальних проваджень № 12014250040000308 та 12014250040000309, а також персональні дані ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Обрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначила, що за результатами службового розслідування складено висновок, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.05.2025, яким начальнику сектору інформаційної підтримки Черкаського районного управління поліції ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, ч. 6 ст. 6, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» . На підставі вказаного висновку та встановлених під час службового розслідування обставин, видано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 399 від 02.05.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих поліцейських ГУНП в Черкаській області», яким начальника сектору інформаційної підтримки Черкаського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у неналежному виконанні особою службової дисципліни, що суперечать інтересам законності. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни. Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, остання свідомо допускала настання несприятливих наслідків після вчинення нею цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування нею вимог чинного законодавства.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що дисциплінарною комісією в ході службового розслідування не перевірено чи взагалі ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності, за яким фактом, чи приймав в кримінальних провадженнях №№ 12014250040000308, 12014250040000309 та 12014250040000327 процесуальні рішення. В матеріалах службового розслідування відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 обіймав посаду слідчого СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси. Всі вищеперелічені доводи свідчать про те, що дисциплінарною комісією не встановлено обставини дисциплінарного проступку - часу, місця, способу його вчинення. А так само не встановлено і умислу ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку. Також дані обставини вказують на неповноту, однобокість та поверховість проведеного службового розслідування, заздалегідь упереджене ставлення до ОСОБА_1 , викликаного відомостями, зазначеними в листі ОСОБА_4 , і як наслідок, безпідставність висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку та подальшого накладення на неї дисциплінарного стягнення. Просить позов задовольнити повністю.
Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до матеріалів справи 05.05.2025 позивача ознайомлено з наказом ГУНП в Черкаській області від 02.05.2025 № 399.
В той же час, на підставі довідки-виклику Національної академії внутрішніх справ № 46/16-1221 від 16.04.2025 для участі в атестації, відповідно до п. 2 ст. 92 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 15 ЗУ «Про відпустки», наказом ГУ НП в Черкаській області від 01.05.2025 № 143 о/с, позивачу надано додаткову оплачувану відпустку для участі в навчально-екзаменаційній сесії в Національній академії внутрішніх справ, починаючи з 12.05.2025 по 29.05.2025.
Навчально-екзаменаційна сесія відбувалась за безпосередньої участі позивача в Інституті заочного та дистанційного навчання Національної академії внутрішніх справ, що знаходиться за адресою: пл. Соломянська, 1, м. Київ, в період з 12.05.2025 по 29.05.2025.
А вже 30.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 399 від 02.05.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 з 10.02.2025 займала посаду начальника сектору інформаційної підтримки Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області, відповідно до наказу ГУНП в Черкаській області № 46 о/с від 06.02.2025.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 345 від 17.04.2025 «Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії» (зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Черкаській області № 372 від 24.04.2025) сформовано дисциплінарну комісію, призначено службове розслідування за листом Офісу Генерального прокурора від 08.04.2025 № 14/3-12657 25 щодо порушень службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що мають ознаки дисциплінарного проступку.
Службовим розслідуванням встановлено, що прокурорами Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371,ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а також за фактом можливого вчинення ним шахрайських дій, пов'язаних з отриманням пенсійних виплат у зв'язку з інвалідністю, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 на його особистому комп'ютері виявлено фотографії від 26.01.2025, на яких зображені відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №№12014250040000308, 12014250040000309, 12014250040000327, у яких ОСОБА_3 як на той час слідчий Придніпровського РВ в м. Черкаси прийняв незаконні рішення про притягнення завідомо невинного ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та у подальшому склав і підтримав у суді клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У порядку ст. ст. 36, 91, 93 КПК України прокурором встановлено, що вказані відомості ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 інспектора сектора інформаційної підтримки, яка 26.01.2025, у не робочий день, здійснювала вхід до цих проваджень через ЄРДР.
Крім того, остання 12.05.2023 також заходила до ЄРДР у кримінальні провадження № № 12014250040000308, 12014250040000309.
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до отриманої відповіді на запит ГУНП № 83356-2025 від 18.04.2025 (399214) від Черкаської обласної прокуратури, згідно з базою даних підписувач ОСОБА_5 , працівник сектору інформаційної підтримки Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, 02.09.2021 отримала у відокремленому пункті реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг при Черкаській обласній прокуратурі кваліфікований електронний підпис (КЕП) з роллю «Аналітик органу досудового розслідування», який надає можливість входу до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Строк дії КЕП було встановлено до 02.09.2022.
Надалі, 02.09.2022, за заявою підписувача ОСОБА_5 , строк дії ключа продовжено до 02.09.2023.Також 07.11.2023 за черговою заявою ОСОБА_5 строк дії ключа продовжено до 06.11.2024.
12.11.2024 підписувач ОСОБА_5 звернулася до відокремленого пункту реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг при Черкаській обласній прокуратурі із заявою про проведення реєстрації та формування нового кваліфікованого сертифіката відкритого ключа електронного підпису у зв'язку зі зміною прізвища на ОСОБА_6 , що було підтверджено поданими копіями особистих документів. За результатами розгляду заяви внесено відповідні зміни до особистих даних та сформовано новий КЕП на ім'я ОСОБА_1 з роллю «Аналітик органу досудового розслідування», строк дії якого встановлено до 12.11.2025. На даний час цей КЕП є чинним.
26.01.2025 (день тижня - неділя), тобто відповідно до статті 91 ЗУ «Про Національну поліцію» вихідний день, а також відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Черкаського РУП ГУНП (інв. № 874 н/т від 01.01.2025) та Книги нарядів Черкаського РУП ГУНП (інв. № 875 н/т від 01.01.2025) начальник сектору інформаційної підтримки Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на добовому та денному чергуванні не перебувала. Відповідно до інформації, наданої Департаментом інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора на запит ГУНП № 83237-2025 від 18.04.2025 (399163), у позаробочий час користувач Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) ОСОБА_7 з комп'ютера з IP-адресою 109.227.71.15 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , здійснила обробку відомостей кримінальних проваджень №№ 12014250040000308, 12014250040000309 та 12014250040000327 у системі ЄРДР.
Кримінальне провадження № 12014250040000308 - вхід здійснено: 12.05.2023 о 15:45:54 (IP-адреса 78.137.2.113), 26.01.2025 о 13:20:05 (IP-адреса 109.227.71.15), 26.01.2025 о 13:36:32 (IP-адреса 109.227.71.15), 26.01.2025 о 13:55:45 (IP-адреса 109.227.71.15), 26.01.2025 о 14:07:12 (IP-адреса 109.227.71.15), 26.01.2025 о 14:38:09 (IP-адреса 109.227.71.15).
Кримінальне провадження № 12014250040000309 - вхід здійснено: 12.05.2023 о 15:50:05 (IP-адреса 78.137.2.113), 26.01.2025 о 13:57:29 (IP-адреса 109.227.71.15).
Кримінальне провадження № 12014250040000327 - вхід здійснено: 26.01.2025 о 13:53:34 (IP-адреса 109.227.71.15).
Департаментом організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013- 2014 роках, Офісу Генерального прокурора, на запит ГУНП № 83234-2025 від 18.04.2025 (399204), надано фотозображення КП №№ 12014250040000308, 12014250040000309, зареєстрованих в ЄРДР, які були виявлені під час обшуку, проведеного 17.03.2025, на жорсткому диску (серійний номер RP1HMDK). Вказаний диск було вилучено згідно з протоколом обшуку, проведеного в межах КП № 62025000000000178 від 17.02.2025 за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Зазначене дає підстави вважати, що під час обробки відомостей у системі ЄРДР ОСОБА_1 зробила знімки екрана (далі - знімки), на яких відображено інформацію з КП №№ 12014250040000308, 12014250040000309.
Аналізом зазначених знімків встановлено, що на зображеннях, вилучених під час вказаного обшуку, у правому нижньому куті зафіксовано час їх створення - 26.01.2025 о 13:22, 13:26, 13:27 та 13:44. Цей час повністю збігається з періодом здійснення запитів ОСОБА_1 до системи ЄРДР, що підтверджується інформацією, наданою Департаментом інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.
Крім того, на знімках відображено інформацію з вкладки «Основні відомості» картки НОМЕР_1 , а також дані вкладок «Основні відомості», «Особисті дані», «Відомості про особу», «Рух» і «Результат суду» картки НОМЕР_2 у системі ЄРДР.
Також, на окремих знімках зроблених ОСОБА_1 зафіксовано персональні дані громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце народження, адреса реєстрації та громадянство, які, відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію», є конфіденційною інформацією.
Зазначені знімки екрана були збережені ОСОБА_1 на жорсткий диск ємністю 500 ГБ із серійним номером RP1HMDK, який знаходився за місцем її спільного проживання з чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, враховуючи, що кримінальні провадження №№12014250040000308, 12014250040000309 та 12014250040000327 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України були закриті 03.07.2017 о 23:00, і в подальшому жодних змін у них не відбувалося, підстав для їх перегляду, передбачених підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Посадової інструкції старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Черкаського РУП ГУНП, а також підпунктами 3 і 4 пункту 2 розділу ІІ Посадової інструкції начальника зазначеного сектору, тимчасове виконання обов'язків якого було покладено на ОСОБА_1 з 09.01.2025 до 04.02.2025 відповідно до наказів ГУНП від 06.01.2025 № 3 о/с та від 27.01.2025 № 33 о/с, не було.
Крім того, відповідно до отриманих відповідей на запит ГУНП №41050-2025 від 22.04.2025 (405615), листів Черкаського РУП ГУНП від 23.04.2025 № 40397-2025 (407087) та від 25.04.2025 № 41181-2025 (409455), підписаних заступником начальника управління - начальником слідчого відділу та безпосереднім керівником Семіткіної Д.С., відповідно, письмових або усних розпоряджень старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 щодо перегляду інформації за КП №№ 12014250040000308, 12014250040000309 та 12014250040000327, зареєстрованими в ЄРДР, не надавалось.
У зв'язку з викладеним комісія дійшла висновку, що ОСОБА_3 мав можливість ознайомитися з матеріалами зазначених кримінальних проваджень у системі ЄРДР.
За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.05.2025, яким начальнику сектору інформаційної підтримки Черкаського районного управління поліції ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, ч. 6 ст. 6, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абз. 1, 2 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію».
На підставі вказаного висновку та встановлених під час службового розслідування обставин, видано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 399 від 02.05.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих поліцейських ГУНП в Черкаській області», яким начальника сектору інформаційної підтримки Черкаського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно до статті 3 вказано Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі по тексту - Дисциплінарний Статут).
У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть встановлену Статутом дисциплінарну відповідальність (стаття 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, установлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема, обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у не виконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, та означає не виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Абзацом 1, 2 п. 1 розділу IІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 , визначено, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв'язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, у т.ч. вчинення дій, що підривають авторитет поліції є дисциплінарним проступком, за який до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Дослідивши висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ судом встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани слугував факт порушення останнім службової дисципліни, сутність якого полягає у неналежному виконанні особою службової дисципліни, що суперечать інтересам законності.
Так, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_3 мав можливість ознайомитися з матеріалами зазначених кримінальних проваджень у системі ЄРДР. Таким чином старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , яка відповідно до п.п. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), являється суб'єктом, на яку поширюється дія цього Закону, вбачаються ознаки порушення вимог ст. 43 Закону ( Нерозголошення інформації ) , зокрема поліцейські не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом. Крім цього в діях ОСОБА_1 також вбачається ознаки порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» (Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів).
В Законі України «Про запобігання корупції» визначено: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст. 1 Закону). Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст. 1 Закону). Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ст. 1 Закону).
Враховуючи наведені визначення, конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові: в особи є приватний інтерес; в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;.
В даному випадку у ОСОБА_1 приватний інтерес полягає у допомозі своєму чоловіку ОСОБА_3 , а саме вхід до ЄРДР у кримінальні провадження, у яких він здійснював досудове розслідування, перебуваючи на посаді слідчого Придніпровського РВ в м. Черкаси та збереження інформації з ЄРДР на особистий комп'ютер, з метою можливого подальшого детального ознайомлення ОСОБА_3 .
Відповідно до своїх службових повноважень ОСОБА_1 має доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином ОСОБА_1 в порушення вимог пунктів 1 та 3 ч. 1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме зайшла до ЄРДР за допомогою власного ключа, зберегла інформацію з ЄРДР на особистий комп'ютер, що не виключає можливості в подальшому ознайомлення з цією інформацією і її чоловіком
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням обставин у справі, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Також, суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов'язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.
Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Суд зазначає, що, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 815/2705/16, від 24.06.2021 року у справі № 826/7830/17.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірний наказ є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани є співмірним до вчиненого проступку.
Оцінивши в означеному аспекті підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд також враховує, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку склалися у дні повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Окрім того, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийняття оскаржуваного наказу та відсутність правових підстав для його скасування.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА