Справа № 560/3937/25
іменем України
13 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить
визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні пенсії за віком,
рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 № 221250004802 визнати протиправним та скасувати,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 02.01.1991 по 10.06.1994 на посаді головного механіка-енергетика Норільського металургійного комбінату ім. Завенягіна (2 роки 05 місяців 09 днів) та підприємницьку діяльність з січня по травень 2024 року та призначити пенсію за віком з 03.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №560/10619/24 відповідач повторно розглянув заяву від 03.07.2024 про призначення пенсії за віком та рішенням від 10.01.2025 відмовив, з підстав відсутності страхового стажу. Вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки період роботи з 02.01.1991 по 10.06.1994 на посаді головного механіка-енергетика Норільського металургійного комбінату ім. Завенягіна досліджувався судом при розгляді справи №560/10619/24 та визнаний таким що підлягає до зарахування. Крім того стверджує, що період підприємницької діяльності з січня по травень 2024 року також має враховуватись до розрахунку страхового стажу, що відповідач не здійснив. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 14.08.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 (28 років 02 місяці 18 днів), визначеного відповідачем у рішенні від 10.01.2025 з зазначенням виду трудової діяльності та відповідного підприємства (установи) та зазначенням підстав для врахування кожного із періодів.
На виконання ухвали суду від 14.08.2025 пенсійний орган надав розрахунок стажу та відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що періоди роботи з 01.01.1992 по 10.06.1994 не зараховані до страхового стажу, оскільки з 19.06.2023 для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Спідружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, у зв'язку з чим, стаж роботи зараховується по 31.12.1991. Щодо вимоги позивача зарахувати до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з січня по травень 2024 року, зазначає, що до страхового стажу позивача не врахований: період з січня по травень, оскільки станом на дату прийняття рішення даний період не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків). Разом з тим, станом на дату подачі відзиву в індивідуальними відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявні відомості про сплату страхових внесків за період з січня по квітень 2024 року. Згідно із поданими документами страховий стаж позивача складає 28 років 02 місяці 18 днів (за необхідних 31), що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Жодних інших документів, підтверджуючих вищезазначені періоди роботи, передбачені Порядком №637 позивач при зверненні за призначенням пенсії не надав. Тому, управління правомірно відмовило в призначенні пенсії за віком. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 18.09.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області інформацію із системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб щодо сплати позивачем єдиного соціального внеску за період з січня по травень 2024 року із зазначенням дати їх зарахування.
На виконання ухвали суду від 18.09.2025 відповідач надав витребувані документи.
Ухвалою від 13.10.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 03.07.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 10.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії за віком, у звя'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Страховий стаж становить 24 роки 09 місяців 08 днів.
Рішенням від 10.09.2024 у справі №560/10619/24 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 03.07.2024 про призначення пенсії за віком та зарахування до страхового стажу періодів роботи в районі Крайньої Півночі з 03.09.1986 по 31.10.1986, з 01.11.1986 по 17.03.1987, з 17.03.1987 по 01.01.1991, з 02.01.1991 по 10.06.1994 на посаді електромонтера, старшого майстра, старшого інженера, головного механіка, енергетика Норільського металургійного комбінату ім.Завенягіна, який підлягає зарахуванню у пільговому обчислені (в полуторному розмірі), із урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №560/10619/24 відповідач повторно розглянув заяву від 03.07.2024 про призначення пенсії за віком та рішенням від 10.01.2025 відмовив, з підстав відсутності необхідного страхового стажу. При аналізі наданих до заяви від 03.07.2024 документів до розрахунку страховою стажу в пільговому обчисленні (полуторному розмірі) зараховані періоди роботи з 03.09.1986 по 31.12.1990 в районі Крайньої Півночі в Норільському металургійному комбінаті ім Завенягіна. Страховий стаж становить 28 років 02 місяці 18 днів. Підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01 1991 по 31.12.1991 у пільговому обчислені (в полуторному розмірі) відсутні, оскільки відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи в районах Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР зараховується до страхового стажу до 01.01.1991 в порядку і на умовах, передбачених законодавством що діяло до 01.01.1991. Крім того, відсутні підстави для зарахування до розрахунку страхового стажу у тому числі на пільгових умовах періоду роботи з 01.01 1992 по 10.06 1994 згідно з трудовою книжкою від 28.05.1986 серії НОМЕР_1 , оскільки відповідно до статті 24-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності в тому числі і в пільговому обчислені за межами України у республіках колишнього Союзу РСР після 1 січня 1992 року, не зараховуються до страхового стажу при призначені пенсії в Україні.
Листом від 10.01.2025 пенсійний орган повідомив про результати повторного розгляду заяви від 03.07.2024.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо призначення пенсії за віком, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту Закон №1058- ІV).
За змістом частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
З 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058- ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058- ІV).
Підставою звернення до суду слугувало рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком. Зокрема, пенсійний орган при повторному розгляді заяви від 03.07.2024 обчислив страховий стаж позивача 28 років 02 місяці 18 днів. Крім того, період роботи з 01.01 1991 по 31.12.1991 не обчислив пільговому обчислені (в полуторному розмірі), а період роботи з 01.01.1992 по 10.06 1994 не врахував до страхового стажу загалом.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058- ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Відповідно до статті 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення, згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).
З наведеного вбачається, що вказана Тимчасова угода надає громадянам сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачені пільги при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.01.1991.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30.01.2018 у справі №676/7065/14-а, від 18.11.2021 у справі №348/1366/17, від 08.07.2021 у справі №459/2778/16-а, від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а, від 28.11.2019 у справі №348/400/17, від 17.01.2023 у справі №211/1910/17.
Таким чином, висновок пенсійного органу щодо відсутності правових підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 є правомірним.
Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зарахування позивачу періоду роботи з 02.01.1991 по 10.06.1994 на посаді головного механіка-енергетика Норільського металургійного комбінату ім. Завенягіна є безпідставною, оскільки у рішенні від 10.09.2024 у справі №560/10619/24 Хмельницький окружний адміністративний суд скасовуючи рішення про відмову у призначенні пенсії від 10.07.2024 вказав, що згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федераціїї про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність. На час роботи позивача в російській федерації Україна була учасником угоди, відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин. Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж набутий позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.
Водночас, при повторному розгляді заяви позивача від 03.07.2024 пенсійний орган не врахував висновки суду у рішенні 10.09.2024 по справі №560/10619/24. Тому, період роботи позивача з 01.01.1992 по 10.06.1994 слід зарахувати до страхового стажу, враховуючи висновки викладені у рішенні суду від 10.09.2024.
Посилання відповідача у рішенні від 29.11.2024 на статтю 24-1 Закону №1058- ІV суд вважає безпідставним, оскільки тлумачення застосування Угоди між Урядом України і урядом російської федераціїї про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн суд проаналізував у судовому рішенні від 10.09.2024.
Вирішуючи позовні вимоги щодо зарахування до страхового стажу підприємницьку діяльність з січня по травень 2024 року суд враховує таке.
Пунктом 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV включаються періоди, зокрема ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
З системного аналізу наведеної норми слідує, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону №1058-ІV включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.
За змістом індивідуальної відомості у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявна інформація про сплату позивачем страхових внесків з січня по квітень 2024 року.
Разом з тим, позивач надав квитанцію про сплату страхових внесків, зокрема, за травень 2024 року.
За приписами пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
Таким чином, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата страхових внесків (єдиного внеску). При цьому, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.
Разом з тим, пенсійний орган не надав жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчать про застосування фінансових санкцій до позивача за несплату страхових внесків. Отже, відповідачем не наведене порушення з боку позивача, яке б відповідно до чинного законодавства стало підставою для не зарахування до страхового стажу періоду провадження ним підприємницької діяльності у травні 2024 року.
На переконання суду, позивач не має відповідати за незбереження органами Пенсійного фонду України документів про нарахування страхових внесків/ збору на загальнообов'язкове державне страхування, а відсутність належних, достатніх та допустимих доказів наявності заборгованості позивача перед податковим та пенсійним органами, та квитанція від 04.03.2024 №9335-0532-3474-4378 підтверджує сплату позивачем необхідного платежу у травні 2024 року під час провадження підприємницької діяльності. Оскільки, адміністрування сплати страхових внесків (єдиного внеску) покладено на відповідний державний орган, то особа не може нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб.
Отже, до страхового стажу позивача підлягає до зарахування період здійснення підприємницької діяльності з січня по травень 2024 року. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 підлягає скасуванню
Вирішуючи позовну вимогу щодо призначення пенсії, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач (15.05.1964 року народження) із заявою про призначення пенсії звернувся 03.07.2024. Тому, із врахування страхового стажу зарахованого пенсійним органом та судом, має право на призначення пенсії за віком з 16.05.2024 (а не з 03.07.2024 як просить позивач).
Враховуючи викладене, позов слід задовольнити частково.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 10.06.1994, період здійснення підприємницької діяльності з січня по травень 2024 року і призначити пенсію за віком з 16.05.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук