Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 жовтня 2025 року № 520/6136/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ38631015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування, -
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівлі магазину (власник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 : орендар: ФО-П ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_3 , 19.12.2024 виникла пожежа на площі 5 кв.м. Більшу частину Об'єкту вдалося врятувати, однак вогнем все ж було пошкоджено конструктивні елементи даху та перекриття магазину на площі 5 кв.м. Причина пожежі - порушення правил монтажу нагрівальних печей та димарів. За фактом пожежі, відповідно до вимог частини 10 статті 80, частини 2 статті 131 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030, розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 №621 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866), Головним управлінням складено Акт про пожежу від 19.12.2024 та Висновок про причини виникнення пожежі від 20.12.2024, які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об'єкта. Головним управлінням під час огляду місця пожежі на Об'єкті встановлено (пункт 8 Висновку), що він експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які вже призвели до загоряння, створюють перешкоди для гасіння пожежі та евакуації людей, а також можуть знову призвести до її виникнення.
Відповідача надав відзив на позовну заяву, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що відповідачем усунені порушення, встановлені в акті позивачем, а тому відсутні підстави застосовувати в примусовому порядку до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме - зупинення повністю шляхом знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що в будівлі магазину за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Велика Бабка, вул. Перемоги, 29, 19.12.2024 виникла пожежа на площі 5 кв.м. Більшу частину Об'єкту вдалося врятувати, однак вогнем все ж було пошкоджено конструктивні елементи даху та перекриття магазину на площі 5 кв.м. Причина пожежі - порушення правил монтажу нагрівальних печей та димарів. За фактом пожежі, відповідно до вимог частини 10 статті 80, частини 2 статті 131 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030, розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 №621 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866).
Головним управлінням складено Акт про пожежу від 19.12.2024 та Висновок про причини виникнення пожежі від 20.12.2024, які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об'єкта.
Головним управлінням під час огляду місця пожежі на Об'єкті встановлено (пункт 8 Висновку), що він експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які вже призвели до загоряння, створюють перешкоди для гасіння пожежі та евакуації людей, а також можуть знову призвести до її виникнення, а саме:
1.В будівлі магазину не проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ), затвердженого наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697).
2.В приміщені торгівельного залу магазину електророзетки, вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ).
3.В складському приміщені магазину допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ).
4.Прокладено металеву димову трубу з ізоляцією паралельно до зовнішньої стіни магазину на відстані менше ніж 0,25 м (пункт 2.12 глави 2 розділу IV ППБУ) - підтверджується фото №2 фототаблиці до Висновку.
5.Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ).
6.Знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (складське приміщення та приміщення топочної не відокремлено протипожежними дверима) (пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ).
7.Початок роботи суб'єктом господарювання здійснюється без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (абзац перший частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України).
На думку позивача, саме наявність таких порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що були виявлені під час огляду місця пожежі, є підставою для застосування судом невідкладних запобіжних (попереджувальних) заходів реагування до Об'єкту, який більше не може експлуатуватися до повного усунення порушень та ліквідації загрози для життя і здоров'я людей.
Вказані обставин слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( надалі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (ч.5 ст. 4 Закону).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч.7 ст.7 Закону).
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності врегульовано Кодексом цивільного захисту України (надалі - Кодекс).
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу).
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу).
Згідно зі ст. 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6)невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до вимог пункту 3 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030, «ДСНС здійснюється облік пожеж та їх наслідків з метою встановлення причин виникнення пожеж, проведення аналізу та умов їх виникнення, визначення витрат на їх гасіння (ліквідацію), оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, зокрема здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння (ліквідації)», Територіальні органи ДСНС здійснюють облік пожеж у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Головне управління, згідно з вимогами частини 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України реалізує повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (Державної служби України з надзвичайних ситуацій). Крім цього, відповідно до вимог пункту 7 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, «ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи».
На підставі вимог пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Головне управління (позивач), у складі ДСНС, на підставі виниклих пожеж, надзвичайних ситуацій та умов їх поширення, приймає участь у розробці норм та правил пожежної безпеки, що дає можливість стверджувати - вказані у адміністративному позові порушення вимог законодавства створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу об'єкту, іншим громадянам та рятувальникам), які в подальшому можуть призвести до ще більших (трагічних) наслідків, а саме:
- відсутність первинних засобів пожежогасіння та контролю за їх обслуговуванням не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей;
- відсутність протипожежних перешкод не дозволить обмежити розповсюдження полум'я та токсичних продуктів горіння до інших приміщень, чим створюється загроза безпеці людей, які в них перебувають, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі працівниками об'єкту та підрозділами ДСНС;
- порушення щодо експлуатації електромереж створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та розрядів блискавки, що може призвести до загибелі і травмування людей;
- відсутність нормованої відстані між металевої труби димаря та стіни будівлі магазину створює загрозу виникненню та розповсюдження пожежі від дії теплових проявів;
- наявність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки могло попередити виникнення пожежі, оскільки вона подається за умови відсутності на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Вимогами частини 3 статті 131 Кодексу цивільного захисту передбачено що «Центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та інші юридичні особи зобов'язані вести облік пожеж, надзвичайних ситуацій та їх наслідків, які виникають на їх територіях та об'єктах, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у встановленому порядку відповідну звітну інформацію, аналізувати причини виникнення пожеж та надзвичайних ситуацій і вживати заходів щодо їх запобігання та недопущення». Про аналогічне зазначено в пункті 4 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030.
Позивач вважає, що застосування судом заходів реагування до Об'єкту гарантує усунення на ньому виявлених та зафіксованих у пункті 8 Висновку порушень вимог законодавства, оскільки загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише за наявності порушень вимог пожежної безпеки, які безпосередньо можуть призвести до пожежі, але й за наявності інших порушень щодо нездійснення заходів із захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем усунені порушення, встановлені в акті позивачем, а тому відсутні підстави застосовувати в примусовому порядку до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме - зупинення повністю шляхом знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі.
Крім того, представником позивача надано додаткові пояснення, згідно яких зазначено, що відповідно до заяви ФО-П ОСОБА_2 від 07.04.2025, Головним управлінням була проведена у період з 16 по 17 квітня 2025 року позапланова перевірка усунення порушень вказаних в адміністративному позові по справі 520/6136/25. За результатами перевірки всі порушення усунуті, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом №1 від 17.04.2025 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Отже, на думку суду, відповідачем усунено порушення, встановлені в акті позивачем, а тому відсутні підстави застосовувати в примусовому порядку до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю)
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.