Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 жовтня 2025 року № 520/2517/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд.7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ43974281) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000053/2 від 10.09.2024 року та картку відмови № UA401060/2024/000163 від 10.09.2024 року;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРІЗОН ТРЕЙД» витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 7 504,39 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 20 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню. Вказує, що позивачем надавалися всі необхідні документи для митного оформлення до митного органу.
Відповідач у відзиві на позов вказав, що в спірних відносинах діяв правомірно. Зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Позивач у відповіді на відзив підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" здійснює діяльність за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 13.20 Ткацьке виробництво; 14.14 Виробництво спіднього одягу; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.
21 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» (Покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (Продавець) укладено контракт №RTF20230221.
13 квітня 2023 року між ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» та RAJHANS TRADING FZCO підписано додаткову угоду № б/н до Контракту, якою внесено зміни до п.3.2 ст. 3 Контракту.
13 червня 2023 року між ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» та RAJHANS TRADING FZCO підписано додаткову угоду № б/н до Контракту, якою внесено зміни до банківських реквізитів покупця.
Додатковою угодою № б/н від 10 травня 2024 року до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» та RAJHANS TRADING FZCO доповнено пункт 3.1. Контракту.
Пунктом 1.1. статті 1 Контракту визначено, що: «Згідно умов, визначених Сторонами в цьому Контракті, Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити товар в кількості, асортименті і по цінам, вказаним в інвойсах (іменований надалі - «Товар»), які є невід'ємною частиною цього Контракту».
Пунктом 2.1.статті 2 Контракту встановлено: «Сторони погодили, що кількість Товару має бути зазначена в інвойсах».
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Контракту: «Продавець зобов'язується доставити Товар Покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі».
Пунктом 3.2. статті 3 (з урахуванням змін, внесеними додатковою угодою б/н від 13.04.2023): «Поставка Товару повинна супроводжуватися усіма необхідними документами та обов'язково включати: Інвойс; Пакувальний лист».
Згідно зі ст. 4 Контракту: « 4.1.Загальна сума контракту складається із сум всіх інвойсів, які є невід'ємною частиною Контракту.
4.2. Валюта контракту - Долар США.
4.3. Валюта платежу вказується в інвойсі.
4.4. Ціна товару вказується в інвойсі…».
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Контракту: «Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу».
09.09.2024 року Позивачем подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060013277U6 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 60681,03 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року; Коносамент (Bill of lading) № COSU6387958140 від 21.06.2024 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1575 від 06.09.2024 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1970CK8837L2 від 06.09.2024 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-25/09-2024 від 09.09.2024 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF20230221 від 21.02.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 13.04.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 13.06.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 10.05.2024 року; Видаткова накладна № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №RAJHANS20230214 від 14.02.2023 року (з перекладом); Лист №0924/04-7 від 04.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася; Лист №0924/04-8 від 04.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №RTF/FRZ240612-2/1 від 12.06.2024 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №RTF/FRZ240612-2/2 від 12.06.2024 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №RTF/FRZ240612-2/3 від 12.06.2024 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Лист №RTF/FRZ240612-2/4 від 12.06.2024 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №RTF/FRZ240612-2/5 від 12.06.2024 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240422/018 від 22.04.2024 року (з перекладом); Якісний опис №RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року (з перекладом).
09.09.2024 року відповідачем направлено позивачу повідомлення № 817291, в якому зазначалося: «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - п.3.4 та п.5 контракту від 21.02.2023 RTF20230221 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-25/09-2024 від 09.09.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри. Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».
10.09.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 10/09/24-1 - Вказано, п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.
Пунктом 5.1. ст. 5 Контракту №RTF20230221 від 21.02.2023 року встановлено, що покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.
Рахунком-фактурою (інвойсом) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.
- у відповіді № 10/09/24-2 - Вказано, п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року. Висновок експерта №20- 25/09-2024 від 09.09.2024 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.
- у відповіді № 10/09/24-3 - Вказано, п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240422/018 від 22.04.2024 року ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією №24UA401060013277U6 та вже знаходиться у відповідача. У наданому прайс-листі №RAJHANS20240422/018 від 22.04.2024 року вказано одиниці виміру метри погонні.
- у відповіді № 10/09/24-4 - щодо надання додатків до контракту - Вказано, що додаткові угоди № б/н від 13.04.2023, № б/н від 13.06.2023 року, № б/н від 10.05.2024 року до Контракту ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією №24UA401060013277U6 та вже знаходяться у Відповідача.
10.09.2024 Вінницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000053/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- Статтею 5 контракту від 21.02.2023 RTF20230221 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-25/09-2024 від 09.09.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс - лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
- Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.
У зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.
Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 01.08.2024 №UA500100/2024/009867, за якою, у максимально наближений час за резервним методом, оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см: Fabric art. AT-61897,00м.Поверхнева щільність складає 200 (+/-10) г/м2Fabric art. WT-3192,00м.Поверхнева щільність складає 300 (+/-10) г/м2Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD Торговельна марка RAJHANS Країна виробництва CN.» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Вінницькою митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000163 від 10.09.2024 року.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕМД № 24UA401060013300U8, додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 298426,15 гривень.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Суд відзначає, що зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок/механізм реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України.
Так, згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.53 названого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
У силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Окрім того, у силу ч.4 ст.53 названого кодексу обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Таким чином, у порядку ч.1 ст.54 Митного кодексу України владним суб'єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України та згідно з ч.4 ст.53 Митного кодексу України.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч.4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, у силу п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги приписи ч.3 ст.54 Митного кодексу України, де указано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.55 цього ж кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З положень наведених норм права випливає, що у порядку ч.1 ст.55 Митного кодексу України суб'єкт владних повноважень - Митниця - приймає власне рішення про визначення митної вартості товару і у силу ч.2 ст.2 КАС України дане рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними мотивами, до яких не належить неправильність первісного визначення митної вартості товару платником, адже ця подія є виключно приводом для ініціювання/початку процедури перевірки правильності обчислення платником митної вартості товару - предмету імпорту, а не єдиною і достатньою підставою для прийняття остаточного управлінського рішення з приводу визначення показника митної вартості товару - предмету імпорту.
За правилами ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Законодавчо встановлено, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів та інше.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі підряд, які передбачені ст.53 МК України.
Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь- якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Спірне рішення містить посилання відповідача, на те, «що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально».
Так, відповідно до ст. 49 МК України «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Митна вартість товару - ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку- фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
У поданих до Відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості: Вартість товару дол. США/м вказана у вже наявному у Відповідача прайс-листі №RAJHANS20240422/018 від 22.04.2024 року. Загальна вартість товару, що відображена в Митній декларації, підтверджена вже наявним у Відповідача інвойсом № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року.
Інвойсом № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року, визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявним у Відповідача листом Продавця №RTF/FRZ240612-2/1 від 12.06.2024 року, відповідно до якого вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Отже, інвойсом № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.
Страхування вантажу за інвойсом не здійснювалося, що підтверджується вже наявним у Відповідача листом Продавця №RTF/FRZ240612-2/2 від 12.06.2024 року та листом ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» №0924/04-7 від 04.09.2024 року.
Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявним у Відповідача листом Продавця №RTF/FRZ240612-2/3 від 12.06.2024 року.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявним у Відповідача листом Продавця №RTF/FRZ240612-2/4 від 12.06.2024 року.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсу № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявним у Відповідача листом Продавця №RTF/FRZ240612-2/5 від 12.06.2024 року та листом ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» №0924/04-8 від 04.09.2024 року.
Всі витрати вказано у калькуляції № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року, яка також надавалася Відповідачу, інші витрати відсутні.
Отже, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митною декларацією №24UA401060013277U6 від 09.09.2024 року Відповідачу надано та вони вже знаходилися у Відповідача. Докази того, що у наданих документах наявні розбіжності відсутні.
Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000053/2 від 10.09.2024 року зазначено: «наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству».
Суд звертає увагу, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18, відповідно до якого:
«Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару».
Також відповідно до позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а: «Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками».
Щодо цінової інформації відносно вартості товару, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено наступне: «відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс - лист) виробника товару.
Відповідачу одночасно з Митною декларацією надавався прайс-лист №RAJHANS20240422/018 від 22.04.2024 року.
Щодо твердження митниці, що «наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" та не відображає “дійсну вартість»» то відповідне зауваження митниці не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.
Щодо цього Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19: «Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс- листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Отже, прайс-лист є документом довільної форми, який містить цінову інформацію, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів.
Така позиція викладена у постанові від 23 жовтня 2020 р. Верховного Суду у справі № 810/690/17: « 23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару».
Крім того, суд зазначає, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс- лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс- листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17.
Отже, твердження Відповідача про «недоліки» прайс-листа є необґрунтованими.
Щодо висновку експерта Спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000053/2 від 10.09.2024 року містить твердження: «наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-25/09-2024 від 09.09.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».
Суд вказує, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється в інвойсах, що надавалися позивачем.
Надані позивачем висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Щодо умов оплати та банківських платіжних документів.
У спірному рішенні вказано: «Статтею 5 контракту від 21.02.2023 RTF20230221 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані».
Суд зазначає, що спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.
Так, умови оплати визначенні ст. 5 Контракту №RTF20230221 від 21.02.2023 року де встановлено, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.
Рахунком-фактурою (інвойсом) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.
Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.
Щодо умов поставки.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000053/2 від 10.09.2024 року міститься наступне посилання Відповідача: «Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі».
Суд зазначає, що Контракт №RTF20230221 від 21.02.2023 року не містить відповідних посилань, що «частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період».
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Контракту встановлено, що Продавець зобов'язується доставити Товар Покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі.
У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.
Згідно з правилами Інкотермс 2020: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу Україна.
Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.
Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом.
Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.
Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам Контракту №RTF20230221 від 21.02.2023 року.
Відповідачу одночасно з митною декларацією №24UA401060013277U6 від 09.09.2024 року надано калькуляцію собівартості товару № RTF/FRZ240612-2 від 12.06.2024 року, а також лист Продавця №RTF/FRZ240612-2/1 від 12.06.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Отже, суд приходить до висновку, що до митного оформлення надано всі документи на підтвердження даних обставин, зокрема, Контракт, інвойс № RTF/FRZ240612- 2 від 12.06.2024 року, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB та усі витрати на транспортування/ витрати, пов'язані з транспортуванням включено в ціну товару.
Крім того, суд зазначає, що ч. 2 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 7 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до вимог "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно із ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Суд зазначає, що при декларуванні товарів позивач визначив митну вартість виходячи саме з умов Контракту.
Водночас, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару. Відповідач не вказав на конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України, що також зазначено по аналогічній справі у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.
У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу, чого рішення про коригування митної вартості товарів відповідача не містять.
Крім того, у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.
Суд не приймає посилання відповідача на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18.
Схожі за змістом висновки, які також враховано судом при розгляді цієї справи, містяться у постановах Верховного Суду 25 серпня 2023 року у справі №810/693/17, від 20 вересня 2023 року у справі №815/6840/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача прийняте без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, отже є необґрунтованим, відтак підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів прийнята відповідачем з причин прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.
Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000грн, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, Ордер на надання правничої допомоги адвокатом Бідною О.І., Копія договору про надання правової допомоги № б/н від 23.01.2025 року; Копія платіжної інструкції № 3942601420 від 03.02.2025 у загальному розмірі 20 000, 00 грн.
У відзиві на позов відповідач заперечував стосовно стягнення витрат на правничу допомогу та зазначив, що дана справа є справою незначної складності, обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення є незначним, дана категорія справи не є складною, містить один епізод спірних правовідносин, а написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи, зокрема не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складеність процесуальних документів не є важкими для такого високого розміру гонорару. Враховуючи наведене відповідач вважає, що сума витрат на надання правничої допомоги, яку заявляє представник позивача у позовній заяві до відшкодування, є безпідставною.
Згідно з ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховує складність справи та надані адвокатом послуги та приходить до висновку, що клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача суми у розмірі 10000,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд.7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ43974281) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000053/2 від 10.09.2024 року та картку відмови № UA401060/2024/000163 від 10.09.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд.7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ43974281) сплачений судовий збір у розмірі в розмірі 7504 (сім тисяч п'ятсот чотири) грн. 39 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.