14 жовтня 2025 року м. Суми Справа № 480/6236/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду. Заяви учасників справи.
Позивач 10.07.2024 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача у ненаданні позивачу обґрунтованої письмової відповіді на заяву позивача від 27.05.2024 і зобов'язати відповідача невідкладно надати позивачу таку відповідь.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку ЗУ "Про звернення громадян". У заяві позивач просив повідомити про те, коли саме буде здійснена виплата належних коштів згідно рішень суду, а також повідомити, де і за якою адресою позивач зможе отримати належні йому грошові суми. Відповідач в установлений строк не надав позивачу відповіді, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
16.07.2024 судом відкрито провадження у справі.
31.07.2024 до суду надійшла заява позивача про відмову від позову, а саме в частині вимоги зобов'язати відповідача невідкладно надати позивачу таку відповідь. Заява обґрунтована тим, що відповідачем надіслана така відповідь позивачу. Судом 14.10.2025 постановлено ухвалу про зариття провадження у справі в частині позовних вимог.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд на підстаі норми ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.
27.05.2024 позивач, в порядку норм ЗУ "Про звернення громадян", звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити про те, коли саме буде здійснена виплата належних коштів згідно з постановою та додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 826/7778/17, а також просив повідомити про те, де і за якою адресою позивач зможе отримати належні йому грошові суми. Вказана заява отримана відповідачем 30.05.2025.
За результатами розгляду заяви позивача відповідачем направлено 10.07.2024 позивачу лист від 09.07.2024 за № 57-036-7408/24 (отримано 18.07.2024).
Суд зазначає, що предметом судового розгляду є саме бездіяльність відповідача у ненаданні позивачу обґрунтованої письмової відповіді на заяву позивача від 27.05.2024.
Відповідно до ч.1 ст.20 ЗУ "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач у встановлений законом строк не надав позивачу відповіді на його заяву. Проте заява позивача була розглянута. Недотримання строку виконання обов'язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте повинно оцінюватись в межах причин і умов, які призвели до цього.
Отже, відповідачем були вчинені дії щодо розгляду заяви позивача, що підтверджується листом відповідача від 09.07.2024.
Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 4 ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Вказане передбачено і п.4 ч.2 ст.245 КАС України.
Відповідно до п. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Отже, вимога про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень може бути заявлена лише одночасно з вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, оскільки обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав.
Суд зазначає, що рішення суду не повинно мати на меті відновлення правопорядку, як-от констатація допущення суб'єктом владних повноважень певного правопорушення.
На переконання суду, даний позов, у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог, стосується встановлення факту бездіяльності відповідача. Не надання відповіді у встановлений строк, з моменту звернення позивача, не породжує юридичних наслідків для позивача. Оскаржувана бездіяльність не є юридично значимою для позивача та виключає його матеріально-правову заінтересованість. Оскільки позивачем не заявлено у позові вимог щодо стягнення матеріальної чи моральної шкоди завданою протиправною бездіяльністю відповідача, а також не зазначено, що у подальшому позивач має намір подати позов щодо стягнення матеріальної чи моральної шкоди, то у суду відсутні підстави стверджувати, що визнання бездіяльності протиправною спрямоване на реальний захист прав позивача.
Суд звертає увагу, що відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваної бездіяльності.
Отже, під час розгляду справи, факту порушення конкретних прав позивача не доведено, а обґрунтовуючи частину позовних вимог, які є предметом судового розгляду, позивач посилається лише на формальне порушення закону з боку відповідача, а саме в частині несвоєчасності надання відповіді. Позивачем не надано доказів на підтвердження негативних наслідків, у зв'язку з несвоєчасним наданням відповідачем відповіді. Позов фактично в цій частині спрямовано на встановлення факту бездіяльності, що суперечить меті адміністративного судочинства.
Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі норми п.10 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", то його розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.
2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 14.10.2025.
Суддя А.І. Сидорук