. 13 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9459/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № VI-013/2025 від 07.06.2025 року Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки частиною другою статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обмежує можливість застосування дисциплінарного стягнення до адвоката у часі (протягом одного року). За доводами позивача, оскаржуване рішення були прийняте з порушенням даних строків, а саме після його закінчення. Крім того, вказує, що всупереч звернення позивача про отримання повного тексту оскаржуваного рішення, останнього так і не отримав.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно адвоката Матяша О.О. дотримувався всіх вимог, визначених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
28.08.2025 позивачем було подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи, які зазначені відповідачем у відзиві, є безпідставними, необґрунтованими, а тому повинні бути судом відхилені та не братися до уваги.
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2012 позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1131 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
26.09.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області зі скаргою звернувся директор Вищої школи адвокатури Кузьменко С.С. від 25.09.2024 № 1426/0/02-2, у якій зазначено, що відповідно до відомостей, що містяться в ЄРАУ та ВШ НААУ, відсутня інформація про виконання адвокатом ОСОБА_1 вимог з підвищення кваліфікації у періоди з 2019 по 2023 роки.
07.10.2024 адвокат ОСОБА_1 надав письмові пояснення Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області, у яких вказав, зокрема, про те, що відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув, оскільки скарга надійшла в 2024 році, а порушення відбулись у 2019, 2020, 2021 роках. У 2022 році вимога підвищення кваліфікації адвокатів була зупинена. Крім того зазначено, що за 2024 рік адвокат виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації за 2024 рік згідно з Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України (сертифікат про підвищення кваліфікації ВШ №1514209 від 16.04.2024).
26.11.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи. Розгляд дисциплінарної справи призначено на 10.12.2024.
06.12.2024 ОСОБА_1 подано клопотання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відкладення розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та надати час для підготовки додаткових письмових пояснень та призначити розгляд дисциплінарної справи на іншу дату.
Відповідно до витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати вирішено розгляд дисциплінарної справи відкласти та призначити наступне засідання на 26.12.2024.
25.12.2024 ОСОБА_1 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області письмові пояснення на скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 на дії адвоката, у яких, зокрема, просив закрити дисциплінарну справу на підставі відсутності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 , оскільки відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув, оскільки скарга надійшла в 2024 році, а порушення відбулись у 2019, 2020, 2021, 2023 роках.
Відповідно до листа від 03.01.2025 №23/4-25 повідомлено адвоката ОСОБА_1 про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 09.01.2025.
06.01.2025 ОСОБА_1 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області додаткові письмові пояснення на скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 на дії адвоката, у яких просив закрити дисциплінарну справу на підставі закінчення строку (терміну) притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 09.01.2025 вирішено розгляд дисциплінарної справи відкласти та призначити наступне засідання на 23.01.2025, направлено повідомлення про це адвокату ОСОБА_1 .
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення від 23.01.2025 вирішено притягти адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. В обґрунтування цього рішення, зокрема, зазначено, що дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
В подальшому, 18.02.2025 року директор Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_3 подав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року.
23.05.2025 року на електронну адресу позивача від ВКДКА надійшло повідомлення про проведення засідання ВКДКА 07.06.2025 року щодо розгляду скарги відносно нього.
Позивачем неодноразово були подані клопотання про зупинення дисциплінарної справи відповідно до скарги поданої до ВКДКА (28.02.2025р., 27.05.2025 р.) у зв?язку з розглядом судової справи та вирішенням справи по суті.
07.06.2025 року ВКДКА прийняла рішення Nє VI-013/2025 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці. При цьому, погоджуючись в цілому з рішенням КДКА Полтавської області від 23.01.2025 року, ВКДКА було прийнято нове рішення, яким змінено лише в частині застосування дисциплінарного стягнення, застосувавши більш суворе стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
Позивач, не погодившись з цим рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як свідчать матеріали справи, ключовим критерієм для притягнення відповідачем позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці став триваючий характер дисциплінарного проступку, а саме: непідвищення адвокатом ОСОБА_1 кваліфікації в 2019-2023 роках.
Статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) встановлені професійні обов'язки адвоката.
Відповідно до пункту 4 частини першої вказаної статті під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний підвищувати свій професійний рівень.
Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 № 111 (далі - Порядок № 111) та рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 63 затверджено у новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (далі - Порядок № 63).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 111 дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 2 Порядку № 111 визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов'язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 111 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
Вищезазначені приписи кореспондуються з приписами і Порядку № 63.
Так, положеннями пункту 2 Порядку № 63 встановлено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов'язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
Згідно з пунктом 17 Порядку № 63 один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Частиною другою цієї статті визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно зі статтею 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 111 адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов'язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
Пунктом 21 Порядку № 111 передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік. При цьому пунктом 22 Порядку визначено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 111 звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 111 у разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
Вищезазначені положення також кореспондуються з приписами Порядку № 63.
Пунктами 20, 23 Порядку № 63 передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
З аналізу наведених положень вбачається, що об'єктивна сторона дисциплінарного проступку непідвищення кваліфікації адвокатом протягом року полягає у бездіяльності, а саме: не набранні адвокатом встановленої Порядком № 111 та Порядком № 63 кількості балів протягом відповідного календарного року, а саме з 1 січня по 31 грудня.
Суд звертає увагу, що при встановленні чи своєчасно вчинена певна дія, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб'єктом темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
Днем бездіяльності, у свою чергу, є останній день встановленого законом строку, у який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправною передує встановлення обов'язку виконання суб'єктом певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк.
Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/120/19.
Отже, днем бездіяльності адвоката у формі непідвищення кваліфікації є 31 грудня календарного року, у якому адвокат зобов'язаний підвищити кваліфікацію.
Тобто, з наступного дня 1 січня календарного року, що йде за роком, у якому адвокат повинен був підвищити кваліфікацію (звітній рік), адвокат вважається таким, що вчинив відповідний дисциплінарний проступок.
З огляду на викладене, встановлений частиною другою статті 35 Закону № 5076-VI річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності починається 31 грудня звітного року, і обраховується з 1 січня календарного року, що йде за звітнім роком, та триває до 31 грудня відповідного року.
Водночас, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер. Тобто зі спливом такого строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і вказаний строк не може бути поновлений.
Крім того, непідвищення кваліфікації за кожний календарний рік містить у собі склад самостійного дисциплінарного проступку.
Таким чином, зобов'язання з підвищення кваліфікації адвокатом Матяшем О.О. на рівні 10 годин за 2019 рік закінчилися 31.12.2019 (день вчинення правопорушення), останнім днем строку, передбаченого частиною другою статті 35 Закону № 5076-VI, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є 31.12.2020. Відповідно за 2020 рік крайній термін притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є 31.12.2021, за 2021 рік - 31.12.2022, за 2022 рік - 31.12.2023, за 2023 рік - 31.12.2024.
Тобто, суд дійшов висновку, що на момент винесення оскаржуваного рішення, а саме: 07.06.2025 вимоги частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" були порушені відповідачем, оскільки закінчився річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за невиконання зобов'язання з підвищення кваліфікації на рівні 10 годин за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та за 2023 рік.
Щодо триваючого характеру дисциплінарного проступку позивача, суд зазначає наступне.
З цього приводу в позовній заяві позивач наголошує, що вказані порушення не є триваючими та можуть бути поставлені в провину позивачу в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності один рік з дня вчинення. Проте, строк притягнення до відповідальності за непідвищення кваліфікації за 2019-2023 роки вийшов, що, як наслідок, виключає триваючий характер проступку.
Водночас, відповідач, акцентує увагу на тому, що непідвищення кваліфікації відповідачем за спірний період є триваючим дисциплінарним проступком, оскільки пов'язане з безперервним невиконанням позивачем обов'язків, передбачених законом. Тобто, позивач вчинивши протиправну бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності. Така бездіяльність безперервно порушує закон протягом певного часу. Увесь цей час позивач безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. У зв'язку з чим відповідачем дотримано строк притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності.
Проте посилання відповідача на триваючий характер проступку та, відповідно, непоширення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставними, з огляду на таке.
У постановах від 13.02.2019 у справі № 130/1001/17, від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02, від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20 Верховний Суд виклав правову позицію щодо ієрархії застосування висновків Верховного Суду, відповідно до якої в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки Верховного Суду, які містяться в судових рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів цього суду.
Указане також узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 910/12968/17 (провадження № 12-120гс19) та в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 (пункт 9.27).
Також згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Суд звертає увагу, що у постанові від 11.12.2018 у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18), провадження №11-733апп18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №160/17189/21.
Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо ієрархії застосування висновків касаційного суду, викладену в ухвалі від 09.08.2019 у справі № 910/12968/17, у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суд вважає застосовним до спірних правовідносин саме наведене вище визначення триваючого правопорушення.
Отже, триваюче правопорушення припиняється за наявності однієї з двох вищевказаних умов: 1) виконання установлених обов'язків; 2) виявлення правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к надав таке тлумачення сполучнику "або": "…в цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком, і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник "або". Така синтаксична конструкція часто використовується в законодавстві. При цьому вживання "або" для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов".
Тобто, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) є виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Обираючи підхід до визначення моменту припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку), суд враховує положення чинного законодавства України.
Так, визначення триваючого правопорушення міститься у пункті 111.5 статті 11 Податкового кодексу України, згідно з яким триваюче правопорушення безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
З наведеного визначення слідує, що моментом припинення триваючого правопорушення є момент виявлення такого правопорушення уповноваженим органом.
Положеннями частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21), від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19) зазначила, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
З огляду на викладене, за умови відсутності законодавчо визначеного поняття триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) вищевказане визначення, зокрема в частині моменту припинення такого правопорушення (з моменту його виявлення), у силу аналогії закону, враховується судом при розгляді даної справи.
Отже, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку позивача є момент виявлення правопорушення уповноваженими органами адвокатського самоврядування.
При цьому, встановлюючи момент виявлення дисциплінарного проступку позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 111 та пункту 11 Порядку № 63 Вища школа адвокатури НААУ, зокрема, готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
Також, як зазначалось вище, пунктом 24 Порядку № 111 та пунктом 23 Порядку № 63 встановлено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
Водночас, суд звертає увагу, що держава (суб'єкт владних повноважень) має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (див. постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 804/15772/15).
Наведене свідчить про те, що чинним законодавством презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації станом на 01 січня року, наступного за звітним.
Указана інформація повинна бути розміщена у відкритому доступі в ЄРАУ.
З наведеного вбачається, що саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем коли відповідач повинен був виявити вчинення відповідачем дисциплінарного проступку, а саме: непідвищення кваліфікації.
Оскільки триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення 01 січня року відповідного календарного року, наступного за звітним, саме з цієї дати має обраховуватись річний строк притягнення позивача до відповідальності.
З огляду на викладене, твердження відповідача про триваючий характер порушення позивача, яке припиняється в момент виконання позивачем установлених обов'язків, не заслуговують на увагу та не мають визначального значення при вирішенні даної справи.
Як свідчать матеріали справи, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці 07.06.2025.
На момент прийняття відповідачем спірного рішення, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за 2019-2023 роки сплив, оскільки останнім днем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за 2019 рік було 31.12.2020, за 2020 рік - 31.12.2021, за 2021 рік - 31.12.2022, з 2022 рік - 31.12.2023, за 2023 рік - 31.12.2024.
Таким чином, на момент прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07.06.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", строк притягнення до відповідальності сплив.
Отже, позивач не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності за вищевказаний період.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, б.3, поверх 5, м. Київ 70, 04070, код ЄДРПОУ 26080214 ) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07.06.2025 №VI-013/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
Стягнути за рахунок бюджетних Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, б.3, поверх 5, м. Київ 70, 04070, код ЄДРПОУ 26080214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова