Рішення від 13.10.2025 по справі 440/9883/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9883/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Енергетичної митниці в якій просить: визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів: №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025 прийняті з порушенням вимог законодавства України та порушують права позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товарів у бік її збільшення, внаслідок чого позивачу збільшено платіж з податку на додану вартість. Пояснює, що митну вартість товарів, що вказана у митних деклараціях №25UA903180000306U2 від 16.06.2025; №25UA903180000310U2 від 18.06.2025; №25UA903180000314U9 від 23.06.2025; №25UA903180000324U3 від 25.06.2025; №25UA903180000331U0 від 30.06.2025; №25UA903180000332U0 від 30.06.2025; №25UA903180000344U2 від 07.07.2025; №25UA903180000312U0 від 20.06.2025, визначено позивачем за основним методом та до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, що не містять розбіжностей. Відповідно до додатку від 03.06.2025 №2 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02 передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату. Зазначає, що у митного органу були наявні всі документи для визначення митної вартості товару за ціною рахунку щодо товару, який імпортувався, та не було жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9883/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

15.08.2025 через "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву , в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що Поставка товару здійснюється відповідно до додатку від 29.05.2025 № 1 до контракту від 29.05.2025 № TRA-ATL 25-02, укладеного з "UAB Transoila" (Литва). При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію Valenz Corporation, країна виробництва США, країною відправлення є Нідерланди. Отже, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Вважає, що митницею дотримано вимоги Митного кодексу України щодо порядку визначення митної вартості товару, а спірні рішення про коригування прийняті у відповідності з чинним законодавством України, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В період з 25 серпня 2025 року по 01 жовтня 2025 року суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ "АТЛАНТІК 2020", ідентифікаційний код 43779691, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ "АТЛАНТІК 2020" - "Покупець" відповідно до укладеного з контрагентом UAB "Transoila" Литва - "Продавець", контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, Додатку №1 від 29.05.2025, Додатку №2 від 03.06.2025 та Додатку №3 від 13.06.2025 на поставку продукції нафтохімічної промисловості - здійснило імпорт в Україну Товару "метанол", Kod TNVED 2905110000.

Відповідно до умов зовнішньо-економічного контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, Продавець продав на узгоджених умовах поставки, а Покупець придбав за умовами узгодженої ціни Товар у кількості в строк і за цінами, в порядку, визначених у додатках Додатку№1 від 29.05.2025 та Додатку №2 від 03.06.2025.

Транспортування - автомобільним транспорт; ціна вказана на умовах поставки FCA Rotterdam, Netherlands, Роттердам, Нідерланди.

Умови оплати - Попередня оплата в розмірі 100% вартості кожної узгодженої партії Товару перераховується до відвантаження Товару на підставі інвойсу на передплату. Допускається оплата інвойсу частинами.

Покупцем виконано умови Додатку №2 від 03.06.2025, щодо передоплати за товар згідно з отриманим від Продавця інвойсами-проформами для оплати AVANS 00295 від 22.05.2025 на суму 14 750,00 євро та AVANS 00296 від 17.06.2025 на суму 22 125,00 євро.

Продавцем виконано зобов'язання, щодо відвантаження (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/02 від 10.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/03 від 13.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/04 від 13.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/05 від 19.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/06 від 19.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/08 від 25.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/07 від 23.06.2025, (міжнародна автомобільна накладна (CMR) №ATL 25/09 від 30.06.2025.

З метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронні митні декларації: № 25UA903180000306U2 від 16.06.2025 (далі - МД 306); № 25UA903180000310U2 від 18.06.2025 (далі - МД 310); № 25UA903180000314U9 від 23.06.2025 (далі - МД 314); № 25UA903180000324U3 від 25.06.2025 (далі - МД 324); № 25UA903180000331U0 від 30.06.2025 (далі - МД 331); № 25UA903180000332U0 від 30.06.2025 (далі - МД 332); № 25UA903180000344U2 від 07.07.2025 (далі - МД 344); № 25UA903180000312U0 від 20.06.2025 (далі - МД 344); в яких для митного оформлення в митному режимі IM 40 (випуск у вільний обіг) подано товар:

МД 306 « 1.Метанол - 23,477 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,494 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 310 « 1.Метанол - 23,150 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,083 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 314 « 1.Метанол - 23,300 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,271 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 324 « 1.Метанол - 21,820 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 27,412 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 331 « 1.Метанол - 21,900 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 27,513 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 332 « 1.Метанол - 24,500 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 30,779 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 344 « 1.Метанол - 21,760 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 27,337 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

МД 312 « 1.Метанол - 23,6 тонн, чистота метанолу - 99,99 %, вміст води - 0,01 %, густина за температури 15 град. С становить 796 кг/м.куб., всього - 29,648 тис. літрів, приведених до температури 15 град. С».

За результатами опрацювання МД 306 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6925,7200 EUR; 390305,59 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 310 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6829,2500 EUR; 387912,59 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 314 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6873,5000 EUR; 391306,82 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 324 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6436,9000 EUR; 372243,72 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 331 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6460,5000 EUR; 375158,05 грн. (графи 42,45);

метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 332 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 7227,5000 EUR; 412574,07 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 344 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 290511000 (графа 33); митна вартість - 6419,2000 EUR; 375317,52 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

За результатами опрацювання МД 312 встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 2905110000 (графа 33); митна вартість - 6962,0000 EUR; 393194,36 грн. (графи 42,45); метод 1 - за ціною контракту (графа 43).

Відповідно до додатку від 03.06.2025 №2 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02

передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару до

відвантаження на підставі інвойсу на передоплату.

Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро.

В графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295.

Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 сума до сплати складає 29 500,00 євро. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 14 750,00 євро відповідно відомостей банківського документу від 29.05.2025 №57, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро).

Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 № AVANS 00295 сума до сплати складає 29 500,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 36 875,00 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро).

Також, платіжна інструкція 29.05.2025 №57 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 13 754,97 євро для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 № TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295), від 18.06.2025 №58 на суму 22 125,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №VAV 00295 і від 17.06.2025 №VAV 00296), від 25.06.2025 №49 на суму 4 800,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRAATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296) та від 01.07.2025 № 61 на суму 5 497,57 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 № 1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296). Відповідно до наданих рахунків - проформи на оплату від 29.05.2025 AVANS 00295 та від 17.06.2025 № AVANS 00296 сума до сплати складає 59 000,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 47 172,57 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, від 25.06.2025 №49, від 01.07.2025 №61 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунків-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро) та від 17.06.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро). Також, платіжні інструкції від 29.05.2025 №57, від 18.06.2025 №58 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 34 292,87 євро та 26 998,40 євро відповідно.

Енергетичною митницею прийнято такі рішення про коригування митної вартості товарів: №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025

Позивач не погодився з рішеннями про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу забезпечити пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "АТЛАНТІК 2020" - "Покупець" відповідно до укладеного з контрагентом UAB "Transoila" Литва - "Продавець", контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, Додатку №1 від 29.05.2025, Додатку №2 від 03.06.2025 та Додатку №3 від 13.06.2025 на поставку продукції нафтохімічної промисловості - здійснило імпорт в Україну Товару "метанол", Kod TNVED 2905110000.

В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1 і 4 статті 337, статті 320 Митного кодексу України встановлено, що документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті та надані до митного оформлення документи містять розбіжності а саме: згідно зі статтею 49 МК Україна митна вартість товару базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Пунктом 4 частини другої статті 53 МК України передбачено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до додатку від 03.06.2025 №2 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02 передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату.

Відповідно до додатку від 03.06.2025 №2 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02 передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару перехованої до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату. Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295), а також від 18.06.2025 №58 на суму 22 125,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №VAV 00295 і від 17.06.2025 №VAV 00296). Відповідно до наданого рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 № AVANS 00295 сума до сплати складає 29 500,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 36 875,00 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунка-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро).

Також, платіжна інструкція 29.05.2025 №57 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 13 754,97 євро Для підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, декларантом до митного оформлення подано платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.05.2025 №57 на суму 14 750,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 № TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №AVANS 00295), від 18.06.2025 №58 на суму 22 125,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 29.05.2025 №VAV 00295 і від 17.06.2025 №VAV 00296), від 25.06.2025 №49 на суму 4 800,00 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 №1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296) та від 01.07.2025 № 61 на суму 5 497,57 євро (в графі 70 наявне посилання на контракт від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, додаток від 29.05.2025 № 1 та на проформу - інвойс від 17.06.2025 №AVANS 00296). Відповідно до наданих рахунків - проформи на оплату від 29.05.2025 AVANS 00295 та від 17.06.2025 № AVANS 00296 сума до сплати складає 59 000,00 євро. Рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. За таких обставин числове значення фактично сплаченої ціни у сумі 47 172,57 євро відповідно відомостей банківських документів від 29.05.2025 №57 і від 18.06.2025 №58, від 25.06.2025 №49, від 01.07.2025 №61 не відповідає числовому значенню ціни, яка підлягає сплаті відповідно відомостей рахунків-проформи на оплату від 29.05.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро) та від 17.06.2025 №AVANS 00295 (29 500,00 євро). Також, платіжні інструкції від 29.05.2025 №57, від 18.06.2025 №58 вже надавалася для підтвердження оплати товару по попереднім поставкам на суму 34 292,87 євро та 26 998,40 євро відповідно.

Митний орган вказує, що значення фактично сплачених сум відповідно відомостей банківських документів, не відповідають числовому значенню ціни, яка підлягають сплаті відповідно відомостей інвойсів-проформ на оплату, а саме: №AVANS 00295 від 29.05.2025 та №AVANS 00296 від 17.06.2025.

Відповідач зазначає, що рахунки - проформи з номерами, які зазначені у платіжній інструкції в іноземній валюті від 18.06.2025 №58 до митного оформлення не надавалися. У платіжній інструкції в іноземній валюті №58 від 18.06.2025 зазначені наступні рахунки - проформи №AVANS 00295 від 29.05.2025 та №AVANS 00296 від 17.06.2025 (призначення платежу: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05.25 DD N 1 DD 29.05.25 INVAV 00295 DD 29.05.25 INVAV 00296 DD 17.06.25»).

Дані рахунки-проформи надавались декларантом до митного органу під час оформлення митних декларацій, що у своє чергу підтверджує і Відповідач, подаючи вказані документи до суду, як додатки до свого відзиву.

Щодо здійснення попередньої оплати, то слід зазначити, що відповідно до Додатку №2 від 03.06.2025, передбачено 100% передоплату вартості кожної узгодженої партії товару до відвантаження на підставі інвойсу на передоплату. Допускається оплата інвойсу частинами.

Суд зазначає, що Товар «Метанол» не є штучним продуктом, а є рідиною, тому його неможливо заздалегідь відмірити точно до кілограма або штуки. До наливу товару до автоцистерн не можливо точно визначити його вагу та точно розподілити вагу даної партії відповідно до кількості автоцистерн. Відповідно, кількість товару за Додатком №1 передбачена 300 т. (+/-10%), а на момент подачі декларацій, рішення щодо яких є предметом позову, не всі автомобілі, що здійснюють перевезення даної партії товарів, встигли розпочати процедуру митного оформлення - існує невідповідність суми сплачених грошових коштів за товар та ваги товару.

Оплату здійснено: 09.06.2025 відповідно до Додатку №2 від 03.06.2025 - за інвойсом-проформою для оплати AVANS 00295 від 22.05.2025 на суму 14 750,00 євро у відповідності до умов (платіжна інструкція в іноземній №57 від 09.06.2025); 18.06.2025 відповідно до Додатку №2 від 03.06.2025 - за інвойсом-проформою для оплати AVANS 00296 від 17.06.2025 на загальну суму 32 422,57 євро у відповідності до умов (платіжна інструкція в іноземній №58 від 18.06.2025 на суму 22 125,00 євро, платіжна інструкція в іноземній №49 від 25.06.2025 на суму 4800,00 євро та платіжна інструкція в іноземній №61 від 01.07.2025 на суму 5497,57 євро); 19.06.2025 відповідно до Додатку №3 від 13.06.2025 - за інвойсом-проформою для оплати AVANS 00298 від 13.06.2025 на суму 6962,00 євро у відповідності до умов (платіжна інструкція в іноземній №59 від 19.06.2025).

Інвойс-проформа - це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною, але ціна послуг у цьому виді інвойсу не є остаточною, та надалі може змінюватись. Сума, як вже зазначалось вище, відрізняється тому, ще не можливо передбачити об'єм товару, який буде постачатись.

Платіжні інструкції №57, №58 та №59 підтверджує повну оплату вартості товару. На момент декларування вся вартість товару сплачена, і чітко підтверджує числові значення складових митної вартості.

Щодо МД №25UA903180000312U0 судом встановлено, що умовами Додатку №3 від 13.06.2025, який стосується конкретно даної частини партії товару, передбачена післяплата, а саме: оплата за цю конкретну партію слід здійснити протягом 10 днів після завантаження товару та надання продавцем клієнту рахунку-фактури, CMR та COQ. Отже не можливо було надати митному органу під час подання митної декларації документи, які підтверджують оплату, так, як оплата здійснювалась вже після процедури митного оформлення товару.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 р. у справі №380/25301/23.

Постановою правління Національного банку України від 28.07.2018 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.08.2022 №189) «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» (далі - Постанова №216) встановлені правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Також, пунктом 13 Постанови №216 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті має містити обов'язкові підпис (и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Надані платіжні інструкції оформлені без дотримання вимог, визначених в Постанові №216, оскільки не мають відповідного підпису, тому дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар.

Митний орган вказує, що платіжна інструкція у іноземній валюті повинна містити підпис та посилається на пункт 13 Постанови Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216. Але п.13 даної постанови має наступний зміст: «Надавачі платіжних послуг відмовляють клієнтам у виконанні платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до санкційного законодавства України у випадках та в порядку, передбачених нормативно-правовим актом, який визначає порядок забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», що жодним чином не має відношення до даної ситуації.

У той же час, положення щодо обов'язкових реквізитів, які повинна містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформленої ініціатором в електронній або паперовій формі, містяться у пп.13 п.14 Постанови Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216. Даний підпункт вказує, що у платіжній інструкції у іноземній валюті повинні міститись зокрема - підпис(и) [власноручний (і)/ електронний (і)] відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

Відповідно до п.4 Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 «Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки», на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у випадках, коли законодавством України передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/ або державній реєстрації у випадках, установлених законами України, та випадках, пов'язаних із високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Платіжне доручення №57 від 09.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Платіжне доручення №58 від 18.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Платіжне доручення №59 від 19.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Платіжне доручення №49 від 25.06.2025 підписане електронним цифровим підписом директора ТОВ «Атлантік 2020» - Підгорич Н.В.

Зазначення митним органом нібито відсутності в платіжних документах «призначення платежу», є абсолютно безпідставним, оскільки, у платіжній інструкції в іноземній валюті №61 від 01.07.2025 вказано призначення платежу, а саме: «PREPAYMENT FROM TECHNININS METANOLI S TO CONTRACT TRA-ATL 25-02 DD 29.05.25 DОD N1 DD 29.05.25 INV.AVANS 00 296 DD 17.06.25». Відповідно до 32 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189), банк отримувача в разі отримання повідомлення про перерахування коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця, у якому не заповнено реквізит «Призначення платежу» (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, не пізніше наступного робочого дня після отримання такого повідомлення звертається до банку, що обслуговує платника, та/ або до отримувача для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

Тобто технічно не можливо здійснити сплату у іноземній валюті без вказання у платіжній інструкції «Призначення платежу».

Відповідач у відзиві вказує, що у підпунктах 1-7 пункту 10 розділу 1 Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 зазначено наступне, а саме, Установа зобов'язана розробити з урахуванням вимог законодавства України внутрішні документи, у яких має встановлюватися порядок:

1) створення і засвідчення електронної копії з паперового документа;

2) створення і засвідчення паперової копії електронного документа;

3) виявлення будь-яких змін в електронному документі, в електронній копії з паперового документа;

4) виявлення будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа;

5) використання ЕП та електронних печаток установи;

6) виявлення будь-яких змін в електронному документі, в електронній копії з паперового документа після використання електронної печатки;

7) виявлення будь-яких змін електронної печатки після її використання для засвідчення електронного документа, електронної копії з паперового документа.

Процедури, зазначені в підпунктах 1-7 пункту 10 розділу I цього Положення, мають описувати використання тих видів ЕП та електронних печаток, які використовуються в установі. Внутрішні документи, зазначені в пункті 10 розділу I цього Положення, є обов'язковими для виконання всіма працівниками установи й уповноваженими представниками установи та можуть оформлятися у вигляді окремих документів, одного документа або бути частиною/ частинами іншого/ інших документа/ документів. Установа зобов'язана забезпечити до документів, зазначених у пункті 10 розділу I цього Положення, безперешкодний доступ клієнтів установи та потенційних клієнтів установи шляхом розміщення цих документів або витягів із них на всіх власних офіційних веб-сайтах установи, включаючи їх мобільні версії, у мобільному (платіжному) застосунку та/або в приміщеннях установи/ відокремлених підрозділах установи. Більш того, інші документи які були надані суб'єктом містять живий підпис та мокру печать, а отже відповідно до вище вказаної норми і платіжна інструкція мала б містити мокру печать та живий підпис власника підприємства. А отже, таким чином, на думку Відповідача, дані платіжні інструкції в іноземній валюті не можуть бути взяті до уваги, як документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар та декларантом документально не підтверджено заявлену за вищезазначеними МД митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МК України.

З вказаних Відповідачем у відзиві положень підпунктів 1-7 пункту 10 розділу 1 Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 жодним чином не вбачається обов'язковості власноручного підписання платіжної інструкції у разі її подальшого завірення власноручних підписом працівника банка.

Окрім цього, зазначені Відповідачем, положення Постанови Правління Національного Банку України, №172 від 20.12.2023 стосуються алгоритму дій працівників банківських установ щодо засвідчення електронних копій паперових документів, який у даному випадку цілком дотримано працівником банку.

Недоліки вказані митними органом є безпідставним та не відповідають дійсності.

Окрім вищевказаного, Відповідачем зазначено у відзиві, що поставка товару здійснюється відповідно до додатку від 29.05.2025 №1 до контракту від 29.05.2025 №TRA-ATL 25-02, укладеного з «UAB Transoila» (Литва). При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію Valenz Corporation, країна виробництва США, країною відправлення є Нідерланди. Отже, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано.

З аргументами Відповідача щодо країни експорту та наявності посередницьких договорів Позивач не погоджується з огляду на наступне.

Поставка товару здійснюється згідно Додатку №1 від 29.05.2025, Додатку №3 від 13.06.2025 та до Контракту №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025, укладеного з UAB «Transoila» (Литва). Митний орган вказує, що виробником товару у електронному інвойсі заявлено компанію Valenz Corporation, країна виробництва США, країною відправлення є Нідерланди.

На думку митного органу, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, яка сплачена або підлягає сплаті. Інвойси з третіми особами до митного оформлення не надано.

З цього приводу слід зазначити, що не слід ототожнювати країна виробництва, країною відправлення та продавця товару.

Продавцем за Контрактом №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025 є UAB «Transoila», Литва, виробником є Valenz Corporation, країна виробництва США, а країною відправлення є Нідерланди. Всі фінансово-господарські взаємовідносини між Продавцем та Виробником товарну жодним чином не стосуються фінансово-господарських взаємовідносин між Продавцем та Покупцем у Контракті №TRA-ATL 25-02 від 29.05.2025.

Товар, який на праві власності належить Продавцеві за цим Контрактом може фізично знаходитись не лише у країні резидентом якої він є, що жодним чином не суперечить вимогам міжнародного законодавства.

Митним органом не деталізовано, які саме інвойси з третіми особами повинні бути надані до митного оформлення та митний орган не посилається на норми права, у яких закріплено обов'язок Позивач щодо надання вказаних інвойсів.

Відповідач у Відзиві вказує, що відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Однак вищезазначених документів до митного оформлення не надано. Для підтвердження витрат на перевезення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 11.06.2025 №МП05/06/25_01.

Умовами контракту про надання послуг на перевезення від 27.09.2024 №МП17/09/24_1 передбачено, що вартість послуг, які надаються за контрактом на перевезення визначаються у заявках, однак до митного контролю не надано підтверджуючих документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, підтвердити складові митної вартості на підставі лише однієї довідки не можливо оскільки довідка не є фінансовим/ бухгалтерським документом, або іншим документом первісного обліку та не містить фінансової відповідальності особи яка її видала. У довідках на перевезення не зазначено кілометраж при перевезенні товару з порту Роттердам (Нідерланди) до пункту пропуску «Дорогуск-Ягодин», що може свідчити про не надання даної інформації для її перевірки та можливо не включення всіх витрат на перевезення.

Митний орган у своєму повідомленні вказує, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант зобов'язаний надати транспортні (перевізні), якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Разом з тим відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Митний орган вказує, що підтвердження витрат на перевезення декларантом надано довідки про транспортні витрати. Також зазначає, що умовами контракту про надання послуг на перевезення від 27.09.2024 №МП17/09/24_1 передбачено, що вартість послуг, які надаються за контрактом на перевезення визначаються у заявках, однак, на думку митного органу, до митного контролю не надано підтверджуючих документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також, за твердженням митного органу, підтвердити складові митної вартості на підставі лише однієї довідки не можливо оскільки довідка не є фінансовим/ бухгалтерським документом, або іншим документом первісного обліку та не містить фінансової відповідальності особи яка її видала. У довідках на перевезення від не зазначено кілометраж при перевезенні товару з порту Роттердам (Нідерланди) до пункту пропуску «Дорогуск-Ягодин», що на думку митного органу, може свідчити про не надання даної (достовірної) інформації для її перевірки та можливо не включення всіх витрат на перевезення.

З цього приводу слід вказати, що відповідно до положень п.4.1. Договору на транспортно-експедиційні послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №МП17/09/24_1 від 27 вересня 2024 року, оплата за договором здійснюється Клієнтом протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого Виконавцем рахунку, у національній валюті України - гривні. У випадку несплати рахунку Клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його виставлення.

Тобто, перерахування коштів за послуги перевезення та надання замовнику перевезення всіх підтверджуючих документів, а саме: рахунки, з додатками про розрахунок вартості перевезення, акти здачі-прийняття робіт та вантажно-транспортні накладні, надаються вже після доставки Товару у пункт його розвантаження.

Підприємство не могло жодним чином надати митному органу інші документи окрім довідок, що підтверджують вартість транспортних послуг, оскільки, розрахунок за транспортування товару здійснювався по факту його розвантаження у пункті поставки, що слідувало після процедури митного оформлення.

На розгляду справи сплачено частина вартості транспортних послуг, що підтверджується платіжними інструкціями №84 від 01.07.2025 та №91 від 03.07.2025.

Відповідач вказує, що товар поставляється на умовах поставки FCA Rotterdam, що може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України витрати на страхування є також складовими митної вартості. Разом з тим декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування Покупцем товару або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України. Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару.

Митний орган зазначає, що Товар поставляється на умовах поставки FCA Rotterdam, що може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном. Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, відповідно до частини 10 статті 58 МКУ витрати на страхування є також складовими митної вартості. Разом з тим, на думку митного органу, декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування Покупцем товару або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України.

Умова поставки FCA Rotterdam, лише може свідчити про наявність страхування Покупцем вантажу за кордоном, але страхування вантажу не є обов'язковою умовою.

Відповідно до положень п.7. ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на страхування цих товарів.

За умовами FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

Отже, твердження митного органу про можливе страхування не ґрунтується на положеннях законодавства, а ґрунтується на припущеннях та є безпідставним.

Відповідач у своєму відзиві також вказує, що оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до п.2 ч.2 статті 52 МК України декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Однак до митного оформлення не надано документального підтвердження біржових котирувань. Таким чином, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню.

З аргументами Відповідача щодо біржових котирувань вартості товару суд не погоджується з огляду на наступне.

Митний орган зазначає, що оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Однак до митного оформлення не надано документального підтвердження біржових котирувань. Таким чином, на думку митного органу, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню.

Щодо даного твердження митного органу слід вказати наступне.

Відповідно до ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.3 ст.53 та п.8 ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митним органом до винесення рішень про коригування митної вартості не вказано причин необхідності надання інформація біржових організацій про вартість Товару, у повідомленнях митного органу лише зазначалось «Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару. Оскільки оцінюваний товар є біржовим товаром, то відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню». Митний орган не вказував про розбіжності у поданих декларантом документах, а просто вказував на автоматичну необхідність надання інформація біржових організацій, так, як даний Товар є біржовим.

Слід зробити висновок, що відсутні об'єктивні підстави для додаткового витребування митним органом додаткових документів на сировинний товар.

Крім того ТОВ «АТЛАНТІК 2020» купувало товар за прямим контрактом з фіксованою ціною а не за формульною. ТОВ «АТЛАНТІК 2020» не купував товар на біржі, підприємство не застосовувало формульну ціну, в якій приймаються біржові ціни та котирування. Вартість товару була оплачена повністю за контрактом на підставі інвойсу і платіжні документи подавались до митниці.

Відповідач у відзиві вказує, що відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Також, згідно з положеннями ст.17 та параграфу 6 додатку III Угоди про застосування ст. VII ГАТТ, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти та достовірності. Тобто, на момент подачі митної декларації декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МК України. У зв'язку з вищевикладеним та на підставі частини 3 статті 53 МК України, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару:- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації;-копію митної декларації країни експорту.- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару у тому числі й на усунення виявлених обставин. Декларантом додатково надіслано лист та повідомлено, щодо відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості та прийняти рішення щодо митної вартості не очікуючи 10 ти денного терміну.

Отже, митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товару з урахуванням документів, наданих до митного оформлення та за результатом їх розгляду встановлено, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару визначену за ціною угоди та надані до митного оформлення документи містять розбіжності. Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально не підтверджено заявлену за МД №25UA903180000306U2 митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до ч.2 ст.53 МК України.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.

В разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод.

Відповідно до вимог частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. На виконання вимог частин 5, 6 статті 55, частини 3, 4 статті 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст.59 МК України.

Водночас, у митниці та у декларанта наявна цінова інформація щодо митної вартості подібного товару оформленого у митному відношенні. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень ст.60 МК України з врахуванням норм ст.61 МК України.

При коригуванні за основу взято митну вартість 0,4260 Євро/ кг подібного товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією від 28.05.2025 №25UA903050010153U0. При визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - метанол (чистота метанолу 99,9%)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар (21 800,0 кг).

При коригуванні МД 344 за основу взято митну вартість 0,4260 Євро/ кг подібного товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією від 23.06.2025 №25UA903050012098U0. При визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару (дата CMR 18.06.2025); оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - метанол (чистота метанолу 99,9%)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар (21 820,0 кг) на одних й тих самих умовах поставки FCA - Rotterdam.

При коригуванні за основу взято митну вартість 0,4260 Євро/ кг. подібного товару, оформленого у митному відношенні за митною декларацією №25UA903050010153U0 від 28.05.2025 та митною декларацією від 23.06.2025 №25UA903050012098U0.

За твердженням митного органу, при визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: час експорту в Україну оцінюваного товару максимально наближений до часу експорту в Україну подібного товару; оцінюваний та подібний товар мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції та вважаються комерційно взаємозамінними (схожі фізико-хімічні характеристики; схожий фракційний склад; однакова назва та призначення - метанол (чистота метанолу 99,9%)); оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості, що й подібний товар.

Не є зрозумілим чому митним органом при здійсненні коригування митної вартості товару за основу взято митну вартість товару з двох різних митних декларацій, а саме: №25UA903050010153U0 від 28.05.2025 та від 23.06.2025 №25UA903050012098U0.

У той же час, не є зрозумілим який товар, його характеристики та умови поставки. У спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі №2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі №1.380.2019.006247, від 15.02.2024 р. у справі №640/29559/20, від 07.05.2025 р. у справі №560/1787/23.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про правомірність оскаржуваних рішень з посиланням на те, що декларантом не надано до митного органу документального підтвердження біржових котирувань.

У спірному випадку митний орган, не довів наявність об'єктивних обставин, які викликали відповідні сумніви щодо повноти обчислення декларантом митної вартості товару, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також необхідність перевірки сумнівних, на думку відповідача, відомостей шляхом витребування додаткових документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Митну вартість товарів, що вказана декларантом у митних деклараціях №25UA903180000306U2 від 16.06.2025, №25UA903180000310U2 від 18.06.2025, №25UA903180000312U0 від 20.06.2025, №25UA903180000314U9 від 23.06.2025, №25UA903180000324U3 від 25.06.2025, №25UA903180000331U0 від 30.06.2025, №25UA903180000332U0 від 30.06.2025 та №25UA903180000344U2 від 07.07.2025 визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. І ці документи не містять жодних розбіжностей.

Відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.

Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019, справа №809/278/17.

У відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо товару, який імпортується, та не було жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 по справі №805/2713/16-а дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України у випадку, зокрема, якщо не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.

З урахуваннями викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Верховний Суд також зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Таким чином, висновки посадової особи митниці, що викладені в оскаржуваному рішенні, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, і не можуть бути підставою для визнання такого рішення законними

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншою особою у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025 прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При вирішенні справи судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Отже, позов ТОВ "АТЛАНТІК 2020" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №94 від 09.07.2025.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10369,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" (проїзд Галузевий, 70, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 43779691) до Енергетичної митниці (вул. Світлицького, 28А, м. Київ, 04215, ідентифікаційний код 44029610) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості товарів №UA903000/2025/000208/2 від 16.06.2025; №UA903180/2025/000024/2 від 18.06.2025; №UA903180/2025/000025/2 від 20.06.2025; №UA903000/2025/000227/2 від 23.06.2025; №UA903000/2025/000234/2 від 25.06.2025; №UA903000/2025/000240/2 від 30.06.2025; №UA903180/2025/000027/2 від 30.06.2025; №UA903000/2025/000260/2 від 07.07.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТІК 2020" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10369,24 (десять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень двадцять чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко

Попередній документ

130971238

Наступний документ

130971240

Інформація про рішення:

№ рішення:	130971239
№ справи:	440/9883/25
Дата рішення:	13.10.2025
Дата публікації:	16.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (13.11.2025)
Дата надходження:	13.11.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії