13 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12172/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України з Полтавській області щодо застосування до перерахованої на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2024 № ФП77710/20092/3, від 20.12.2024 № ФП77710/20092/2, від 20.12.2024 №ФП77710/20092/1, від 04.06.2025 №77710/8900/1 та проіндексованої пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області виплатити з 01.02.2020 перераховану та проіндексовану пенсію ОСОБА_1 по інвалідності без її обмеження максимальним розміром з урахуванням її відсоткового розміру 80% відповідного грошового забезпечення.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/1651/25, № 440/10085/25 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача, але при проведенні перерахунку виплата пенсії позивача обмежена максимальним розміром.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що обмеження пенсій максимальним розміром визначене статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому є правомірним.
3. Заяви, клопотання учасників справи.
06.10.2025 від відповідача надійщла заява на виконання вимог ухвали від 02.10.2025, до якої долучено протоколи перерахунку пенсії від 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 по справі №440/1651/25 відносно ОСОБА_1 . Додатково відповідач повідомив, що надати перерахунки по справі № 440/10085/25 немає можливості.
4. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження, витребувані документи від відповідача; розгляд справи призначений судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 02.10.2025 витребувано від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, засвідчені копії документів (докази): протоколи перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 № 440/1651/25, №440/10085/25.
Відповідачем надані відповідні протоколи перерахунку пенсії позивачу на підставі оновлених довідок.
Із 06.10.2025-10.10.2025 суддя перебував у відпустці.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/1651/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 №ФП77710/20092/3, виданої станом на 01.01.2020, з 01.02.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 №ФП77710/20092/2, виданої станом на 01.01.2021 та з 01.02.2022 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 №ФП77710/20092/1 станом на 01.01.2022, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/10085/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 №ФП77710/8900/1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, з урахуванням проведених виплат.
Із змісту протоколів перерахунків пенсії позивача встановлені обставини, що пенсія позивача обмежена відповідачем максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність у не у всі спірні періоди, а саме:
- відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 № ФП77710/20092/3, виданої станом на 01.01.2020, розмір грошового забезпечення складає 17 990,60 грн;
- у протоколі перерахунку пенсії з 01.02.2020 пенсія обмежена максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення).
- відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 № ФП77710/20092/2, виданої станом на 01.01.2021, розмір грошового забезпечення складає 19 437,05 грн;
- у протоколі перерахунку пенсії з 01.02.2021 пенсія обмежена максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення);
- відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 №ФП77710/20092/1 станом на 01.01.2022, розмір грошового забезпечення складає 21253,35 грн;
- у протоколі перерахунку пенсії з 01.02.2022 пенсія обмежена максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення);
- відповідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 №ФП77710/8900/1 станом на 01.01.2023, розмір грошового забезпечення складає 30 123,23 грн;
- у протоколі перерахунку пенсії з 01.02.2023 пенсія обмежена максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення).
- у протоколі перерахунку пенсії з 01.03.2025 пенсія обмежена максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (основний розмір пенсії: 80 % грошового забезпечення).
Не погодившись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Відповідно до преамбули вказаного Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 передбачено у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінити словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Із протоколів перерахунків пенсій судом встановлена обставина, що розмір пенсії позивача проведений з урахуванням максимального розміру з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.03.2025.
Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У зв'язку з цим суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Суд зазначає, що правовідносинам (предмету та підставам, що виникають у подібних (релевантних) обставинах) Верховний Суд неодноразово вже надавав свою оцінку у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 17.02.2022 у справі № 640/11168/20, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 23.01.2024 у справі №160/17347/22.
Спірним питанням у цій справі є наявність підстав для обмеження пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, максимальним розміром під час проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає суду підстави для формулювання висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Крім того у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду ураховуються судом при вирішення цієї справи.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Максимальний розмір пенсії, відповідно до протоколів наданих відповідачем, обмежений саме десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не максимальним розміром визначеним у рішенні суду, на підставі якого здійснений перерахунок пенсії.
У цих обставинах справи є особливість та відмінність для поновлення права особи та змісту/обсягу протиправних дій відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст. 9, 245 КАС України, суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження нарахування та виплати пенсії позивачу максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області виплатити перераховану пенсіюз урахуванням її відсоткового розміру 80% відповідного грошового забезпечення, суд зазначає, що із змісту протоколів перерахунку пенсії судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем щодо застосування при обчиленні пенсії іншого відсоткового розміру грошового забезпечення, ніж 80%. Отже, дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Позов належить задовольнити частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.03.2025 із обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Полтавській області здійснити виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.03.2025 без обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
У іншій частині вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза