Справа № 420/32160/25
13 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
06.10.2025 року до суду від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов, із викладенням позовних вимог у наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, яка полягала в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 07.11.2015 року по 27.04.2018 року (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) через неврахування до стажу служби в поліції наявної вислуги років ОСОБА_1 в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій в період 01 вересня 1997 року по 06 листопада 2015 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за час служби в органах поліції (з 07 листопада 2015 року по 27 квітня 2018 року), зарахувавши до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу в Департамент патрульної поліції Національної поліції України вислугу років з 01.09.1997 року по 06.11.2015 року в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з врахуванням раніше виплачених сум.
Також представник позивача надала до суду заяву, передбачену ч.1 ст.123 КАС України, про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №420/32160/25, в обґрунтування якої зазначила, що позовні вимоги стосуються періоду з 07.11.2015 року по 27.04.2018 року, тобто до внесення змін до ст.233 КЗпП України, а тому строки звернення до суду не пропущені.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Так, нормами Кодексу законів про працю України, який регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року по справі №140/2168/23.
Як вже було встановлено судом з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення в період з 07.11.2015 року по 27.04.2018 року (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) через неврахування до стажу служби в поліції наявної у позивача вислуги років в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій в період 01.09.1997 року по 06.11.2015 року.
Разом з тим, до суду позивач звернувся до суду лише 06.10.2025 року.
Водночас, враховуючи вищевказану сформовану правову позицію, у спірний період, зокрема, з 07.11.2015 року по 27.04.2018 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Таким чином, враховуючи вищевказані доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає такі причини пропуску строків звернення до суду поважними та вважає за можливе заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити, а також поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом у справі №420/32160/25.
Згідно ч.2 ст.171 КАСУ суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи (ч.8 ст.171 КАС України).
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд зазначає, що позов подано і оформлено відповідно до вимог КАС України. Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
З огляду на вищевказане, суд вважає можливим прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України), суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку ч.5 ст.262 КАС України.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 160-161, 162-164, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 258, 262, 294 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/32160/25.
Прийняти до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про зобов'язання вчинити певні дії, та відкрити спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Встановити Департаменту патрульної поліції Національної поліції України п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.162 КАС України.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://klm.if.court.gov.ua/sud0908/gromadyanam/csz.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.