Іменем України
13 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1121/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
26 травня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яким просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсію;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію через Головне Управління пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), як особа що отримала інвалідність II групи в наслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
3 01 січня 2025 року відповідач почав застосовувати коефіцієнти обмеження моє пенсії, які визначені у постанові КМУ від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період військового стану", в наслідок чого, позивач недотримує більшу частину пенсії.
З такими діями відповідача не погоджується позивач, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 18.03.2010 та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі відшкодування фактичних збитків (ступінь втрати працездатності - 75%), призначену за нормами статті 54 Закону № 796. Інвалід, прирівняний до інвалідів війни.
З 01.12.2022 пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до Постанови № 1210 (зі змінами) із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 6,15135, середньомісячний заробіток - 38054,22 грн (6186,32 грн х 6,15135).
Законом України від 09.11.2023 № 3460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі- Закон № 3460) встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2024 у розмірі 2361,00 гривень.
З 01.03.2024 пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до Постанови № 1210 (зі змінами) із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 6,15135, середньомісячний заробіток- 49176,75 грн (7994,47 грн х 6,15135).
Розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками та підвищеннями з 01.03.2024 склав 32914,67 грн.
Відповідно до статті 67 Закону 796 розмір пенсії ОСОБА_1 обмежено максимальним розміром і складає 23610,00 грн (2361,00 грн х 10).
Враховуючи Рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 у справі № 3-123/2023(229/23) припис статті 2 Закону № 3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 обчислено без обмеження максимальним розміром з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 6,15135, середньомісячний заробіток- 54832,09 грн (8913,83 грн х 6,15135).
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 склав 34414,67 грн.
Нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 проводиться із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови № 1 та складає 27795,80 грн.
Нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 проводиться із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови № 1 та складає 27795,80 грн.
Доводи позивача про порушення його прав є необґрунтованими, оскільки:
1) позивачу здійснили нарахування пенсії в розмірі, який обчислений на виконання рішення суду, із застосуванням до нарахованого розміру пенсії коефіцієнтів при її виплаті відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме- у 2025 році у період дії воєнного стану;
2) законних підстав очікувати застосування до позивача іншого регулювання, ніж передбачено вищезазначеними актами, та у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 19 Конституції України, не було, відтак докази порушення прав позивача, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, відсутні.
Головне управління звертає увагу суду, що у позовній заяві вказує, що з 01.01.2025 Головним управлінням застосовано понижуючі коефіцієнти обмеження пенсії відповідно до Постанови №1.
Однак, нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови № 1 проводиться з 01.03.2025.
За період з 01.01.2025 по 28.02.2025 розмір пенсії позивача було обмежено 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та складав 23610,00 грн.
Також позивач не звертався до Головного управління із вимогою здійснити йому виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та/або здійснити індексацію пенсії.
Окрім цього, відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 по справі №360/350/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.0.82024 без обмеження її максимальним розміром. Проте рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 по справі №360/350/25 на час подання цього відзиву не набрало законної сили та перебуває на розгляді у суді першої інстанції.
Відтак вимога позивача про зобов'язання Головного управління здійснити нарахування та виплату йому пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат, не підтверджуються обставинами справи та є необґрунтованою.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що рішенням Конституційного суду України від 20 березня 2024 року у справі № 3-123/2023(229/23), № 2-р(ІІ)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, якими передбачалось обмеження максимального розміру пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на думку позивача, починаючи з 01 січня 2025 року, обмеження позивачу пенсії шляхом застосування понижуючись коефіцієнтів є незаконним, але відповідач з 01 січня 2025 року розпочав та продовжує по даний час виплачувати позивачу пенсію з застосуванням коефіцієнтів обмеження пенсії на підставі підзаконних актів, що є грубим порушенням закону та вищезазначеного рішення Конституційного суду України.
Ухвалою суду від 29.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 07.07.2025 в задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про залучення до участі у розгляді справи третьої особи Міністерство соціальної політики України - відмовлено.
Ухвалами суду від 07.07.2025 клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
Ухвалою суду від 13.10.2025 поновлено провадження у справі.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), отримує пенсію по інвалідності, призначену за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копіями паспорта громадянина України, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , посвідченням серії НОМЕР_3 та матеріалами пенсійної справи позивача.
З 01.03.2024 пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до Постанови № 1210 (зі змінами) із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 6,15135, середньомісячний заробіток- 49176,75 грн (7994,47 грн х 6,15135). Розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками та підвищеннями з 01.03.2024 склав 32914,67 грн.
Відповідно до статті 67 Закону 796 розмір пенсії ОСОБА_1 обмежено максимальним розміром і складає 23610,00 грн (2361,00 грн х 10).
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 обчислено без обмеження максимальним розміром з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 6,15135, середньомісячний заробіток- 54832,09 грн (8913,83 грн х 6,15135). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 склав 34414,67 грн.
Нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 проводиться із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови № 1 та складає 27795,80 грн, що підтверджується довідкою Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.06.2025 №6396/04-16 та не заперечується відповідачем.
З такими діями відповідача не погоджується позивач, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не визначено обмежень конституційних прав і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ), Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно з статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 54 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.
Відповідно до статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (№ 1788-XII).
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення пенсійної систем» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім цього, згідно з пунктом 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI частину 3 статті 67 Закону № 796-XII викладено в такій редакції, зокрема перше речення:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р (II)/2024 у справі щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р (II)/2024 вищезазначені приписи втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03.01.2025, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, пунктом 3 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, в тому числі, призначених на підставі Закону № 796-XII.
Водночас слід вказати, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali).
Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» вважати загальними нормами (lex generalis).
У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці 3 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині 2 статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення частини 3 статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що «відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено.
Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 796-XII, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», є протиправним.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема, і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» за № 1 від 03.01.2025.
При цьому, позовні вимоги в частині з 01.01.2025 по 28.02.2025 задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до довідки Головного управління ПФУ у Луганській області від 06.06.2025 6396/04-16, нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови № 1 проводиться з 01.03.2025. За період з 01.01.2025 по 28.02.2025 розмір пенсії позивача було обмежено 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та складав 23610,00 грн.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про необґрунтованість позовних вимог, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Отже, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведених положень законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 9, 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування з 01.03.2025 обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 № 1, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова