про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року Київ № 320/6118/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов?язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ: 37447984, Харківське шосе, 176-Г, м. Київ, 02121), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації оформлене листом №01-05/4643 від 09.07.2024 про відмову у призначенні мені, ОСОБА_1 , та моїй доньці ОСОБА_2 ;
- зобов?язати Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації призначити, виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам для мене, ОСОБА_1 , та моєї доньки ОСОБА_2 .
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/6118/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Здійснюючи розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін судом встановлено, що вимоги позивача стосуються визнання протиправним рішення Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації оформлене листом №01-05/4643 від 09.07.2024 про відмову у виплаті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Згідно довідки від 31.02.2022 №3002-5001681665 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , дата народження останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відомостях про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена зазначається ОСОБА_1 .
Тобто позивач звернувся до суду за захистом порушеного права в свої інтересах та інтересах неновітньої ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частини 1, 2 статті 47 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно з частинами 5, 6 статті 56 КАС України, законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої особи її батьки діють як законний представник неповнолітньої особи в розумінні частини 1 статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19.
Згідно з частинами 1, 2 статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Враховуючи викладене, спірні правовідносини стосуються виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме для позивача, ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 , проте у позовній заяві, ОСОБА_2 не визначена, як позивач у справі.
Суд зазначає, що в адміністративній справі має бути зрозумілим процесуальний статус осіб, на користь яких у позовній заяві заявлені вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини 5 цієї статті стосовно представника.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з частиною 15 статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- належним чином складеної позовної заяви, з урахуванням висновків суду, та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов?язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- належним чином складеної позовної заяви, з урахуванням висновків суду, та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Парненко В.С.