Ухвала від 13.10.2025 по справі 320/25229/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у роз'ясненні судового рішення

13 жовтня 2025 року 320/25229/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. перебувала адміністративна справа №320/25229/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796..

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV від 09.07.2023 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у, який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.

Від позивача до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, а саме щодо того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії Позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 9118,81 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі №320/25229/24.

В обґрунтування поданої заяви зазначається, що відповідач у відповідь на запит щодо надання інформації про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 листом від 06.05.2025 № 2600-0404-8/82133 та листом від 26.05.2025 № 2600-0202-8/94716 повідомив, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення розмір пенсії зменшується починаючи з 01.03.2022 та становить 4397,68 грн, що є меншим розміру отримуваної позивачем пенсії за віком до виконання рішення суду (5248,49 грн станом на 01.05.2022). З огляду на зазначене вище, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 зумовило неоднозначне розуміння у тій частині, яка стосується того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 9118,81 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Так, оскільки рішення у справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз'яснення рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які повинні здійснювати його виконання.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду.

Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зав'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.

Так, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV від 09.07.2023 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у, який враховується для обчислення пенсії.

В описовій частині рішення судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 2021 року.

У мотивувальній частині судом зазначено, що частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Відтак, відповідача зобов'язано було провести перерахунок (індексацію) пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV від 09.07.2023 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у, який враховується для обчислення пенсії, а тому саме вказаний показник повинен бути врахований відповідачем при перерахунку.

При цьому суд звертав увагу у рішенні, що єдиним випадком, коли Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою КМУ № 124 від 20.02.2019 винятково конкретизовано показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню і який відрізняється від того, який застосовано при обчисленні пенсії особи є випадок, передбачений у пункті 5 Порядку, яким передбачено що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 р.

Відтак, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.) не може бути врахований у даному випадку при перерахунку (індексації) пенсії позивача.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно приписів частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №320/25229/24 містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко в межах вимог та не допускає неоднозначного трактування.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 16.09.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Парненко В.С.

Попередній документ
130968560
Наступний документ
130968562
Інформація про рішення:
№ рішення: 130968561
№ справи: 320/25229/24
Дата рішення: 13.10.2025
Дата публікації: 16.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про роз’яснення судового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.11.2025)
Дата надходження: 28.10.2025
Предмет позову: про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду