про повернення позовної заяви
14 жовтня 2025 року № 320/46687/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та визнання дій протиправними,
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернувся через підсистему “Електронний суд» до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області форми “Ф» від 12 квітня 2024 року №0170027- 2407-1027- НОМЕР_1 , яким нараховане зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік на суму 24 813,08 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 позовну заяву було залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення, який становив десять днів.
На усунення недоліків позивачу надавався п'ятиденний строк.
23.09.2025 року вказану ухвалу надіслано стороні позивача (представнику) у його електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документа, однак у встановлений ухвалою строк позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду.
У подальшому, 10.10.2025 на адресу суду надійшло письмове клопотання про усунення недоліків, зі змісту якого вбачається, що 28 травня 2025 року позивачем отримано від відповідача податкове повідомлення- рішення форми «Ф» від 12 квітня 2024 року № 0170027-2407-1027-UA32020030000029575. Вказано, що ФОП ОСОБА_1 категорично не погодився із спірним ППР, оскільки вважав його необґрунтованим та протиправним, таким, що не базується на нормах чинного законодавства України, складеним ГУ ДПС у Київській області з перевищенням повноважень, наданих йому ст.ст. 19-1, 20 ПК України, без врахування фактичних обставин справи та правового режиму нерухомого майна позивача, таким, що базується на довільному трактуванні контролюючим органом положень податкового законодавства України, і таким, що підлягає перегляду і скасуванню в адміністративному порядку, а тому звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято рішення від 07.08.2025 року за № 2290/6/99-00-06-01-02-06, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмолено. Дане рішення отримано позивачем 12 серпня 2025 року рекомендованим листом з штриховим ідентифікатором 0601179073009.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, перевіривши матеріали позовної заяви, а також подану заяву про усунення її недоліків, суд зазначає, що позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі суду, у повному обсязі, з огляду на наступне.
Зі змісту пояснень позивача суд установив, що 28 травня 2025 року ним було отримано від відповідача податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 12 квітня 2024 року № 0170027-2407-1027-UA32020030000029575.
Разом з тим, до матеріалів справи, а також до клопотання про усунення недоліків позовної заяви, позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували факт отримання зазначеного податкового повідомлення-рішення саме 28 травня 2025 року.
Судом не встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2024 року № 0170027-2407-1027-UA32020030000029575. Таким чином, у даному випадку строк звернення до суду становить шість місяців.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 12 вересня 2025 року, тобто після спливу встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду, який закінчився 13 жовтня 2024 року.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив визначений законом строк звернення до суду.
Оцінюючи подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що наведені в ній аргументи не свідчать про наявність об'єктивних та непереборних обставин, які б унеможливили своєчасне звернення до суду, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку в розумінні статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Незнання особою про порушення своїх прав унаслідок її байдужого ставлення до них або свідоме уникнення отримання інформації не може розцінюватися як поважна причина для поновлення строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як передбачено пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що подані позивачем підстави для поновлення строку суд визнав неповажними, наявні правові підстави для застосування відповідних процесуальних наслідків, передбачених вказаною нормою, таким чином суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтею 169, 241, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та визнання дій протиправними - вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Вісьтак М.Я.