про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2025 року м. Київ № 320/49779/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, якому підпорядковані військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 07 липня 2024 (включно) по 01 липня 2025 року (включно) та інші передбачені законом виплати;
- зобов'язати Міністерство оборони України, якому підпорядковані військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 07 липня 2024 (включно) по 01 липня 2025 року (включно) та інші передбачені законом виплати.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Згідно вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено відповідача Міністерство оборони України, в той час вимоги стосуються військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які є юридичними особами, які реєструється у встановленому законодавством порядку, мають власну печатку, рахунки в органах Державної казначейської служби та банках, і може укладати договори відповідно до законодавства, тобто мають правоздатність та діють самостійно від імені держави.
Відтак, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів.
Крім того, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо нарахування та виплати інших передбачених законом виплат.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.