про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2025 року № 320/49596/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості зі сплати додаткової грошової винагороди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості зі сплати додаткової грошової винагороди, у якому просить суд:
-стягнути з Відповідача 50 000 грн. заборгованості зі сплати додаткової грошової винагороди;
-зобов'язати Відповідача видати Позивачу належним чином засвідчені грошовий атестат, військово-обліковий документ та довідку про грошове забезпечення;
-стягнути з Відповідача 500 000 грн. моральної шкоди.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Недотримання цієї вимоги позбавляє суд можливості належним чином визначити предмет і підстави позову, а тому - з'ясувати межі судового розгляду та забезпечити ефективний захист прав, свобод чи інтересів позивача.
Водночас судом встановлено, що позовні вимоги сформульовані загально та без належної конкретизації фактичних обставин, що унеможливлює з'ясування предмета спору.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 заборгованість зі сплати додаткової грошової винагороди у розмірі 50 000 грн. Водночас у заяві не зазначено, у чому саме полягає бездіяльність відповідача, яка дія не була вчинена, у який строк та на підставі якого нормативного акта вона мала бути вчинена.
ОСОБА_1 , заявляючи вимогу лише про стягнення коштів, не визначив, яке саме рішення, дія чи бездіяльність відповідача оскаржується, а також який спосіб судового захисту він обирає відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позовна заява не містить обґрунтування того, що заявлена до стягнення сума є шкодою, заподіяною протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для відкриття провадження в заявленій редакції, оскільки позовна заява не містить ознак адміністративного способу захисту та не дає можливості надати їй належну юридичну оцінку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, у позовній заяві відсутній чітко визначений спосіб судового захисту, зокрема немає вказівки на конкретне рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які оскаржуються, та не зазначено, який саме спосіб захисту (серед наведених у ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України) обирає позивач.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що за змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості зі сплати додаткової грошової винагороди - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості зі сплати додаткової грошової винагороди - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.