про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8238/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , якою просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), з військового обліку;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 відкликати Звернення №_від_._.2025 року до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП.
3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з військового обліку;
4) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з військового обліку.
5) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 відкликати Звернення №_ від _._.2025 року до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.210, 210-1 КУпАП.
6) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з військового обліку.
7) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16 серпня 2025 року №239 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення та призначення на посаду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
8) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Згідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
При цьому суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач просить: «зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 відкликати Звернення №_від_._.2025 року до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП» та «зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 відкликати Звернення №_ від _._.2025 року до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.210, 210-1 КУпАП», при цьому позивач не вказує номер та дату таких звернень, що не дає можливості суду ідентифікувати такий наказ.
Більше того, у позовній заяві позивач жодним чином не обґрунтовує чим такі звернення порушують його права та інтереси.
Таким чином, позивачу необхідно надати позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам пунктів статті 160 КАС України щодо чіткого формулювання змісту позовних вимог та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви не додано належним чином завірених копій звернень ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.210, 210-1 КУпАП.
При цьому, слід зазначити, що суд не зобов'язаний збирати докази замість позивача.
Водночас відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем подано клопотання про витребування ряду доказів від відповідачів. Проте всупереч ст. 80 КАС України позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідачів із клопотаннями про надання вищезазначених документів та йому відмовлено в наданні таких документів.
При цьому, суд звертає увагу позивача не те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Також приписами ч.4 ст.94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч.5 ст.94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У свою чергу порядок засвідчення копій документів визначений п.5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 №144). Так, за змістом зазначеного пункту ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Всупереч вказаному позивачем подано до суду копії, які не засвідчені належним чином.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС України із зазначенням в ній чіткого формулювання змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та поданням доказів, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (належним чином завірених копій звернень ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 про доставлення ОСОБА_1 для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.210, 210-1 КУпАП); належним чином завірених документів, що додані до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович