Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 жовтня 2025 року Справа№200/6477/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
25 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Єфімік О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.04.2025 № 050650006713;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2025 року про призначення пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням трудового стажу зазначеного у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 05.07.1985 та періоду навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 27.03.1985
В обгрунтування позовних вимог позивач вказала, що 13.04.2025 року подала заяву про призначення пенсії за віком до Пенсійного фонду України через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.04.2025 № 050650006713 позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком. Вказано що не зараховано до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 від 05.07.1985) та період навчання згідно диплому ( НОМЕР_2 від 27.03.1985). Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки факт трудової діяльності підтверджується належними записами, наявними у трудовій книжці.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
05 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що в ході розгляду документів, до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 від 05.07.1985), оскільки на титульному аркуші зазначено прізвища власниці документа - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а запис про зміну прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб від 13.07.1991 НОМЕР_3 , що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 . До страхового стажу особи також не зараховано період навчання згідно диплому ( НОМЕР_2 від 27.03.1985), через відсутність документального підтвердження зв'язку прізвищ. Крім того Головне управління зазначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року підтверджується трудовою участю в громадському господарстві із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в громадському господарстві. Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, заявниця набуде після досягнення 63-річного віку, з 14.10.2025. У зв'язку з чим, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 21.04.2025 за № 050650006713.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 .
13 квітня 2025 року позивач, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 21.04.2025 року № 050650006713 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. Вік заявниці - 62 роки. Страховий стаж особи становить - 26 років 1 місяць 12 днів. До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 від 05.07.1985) та період навчання згідно диплому ( НОМЕР_2 від 27.03.1985), через відсутність документального підтвердження зв'язку прізвищ (Лямцева-Чорна-Остроушко).
Не погодившись з рішенням відповідача, щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
Статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, зокрема в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Право на призначення пенсії обґрунтовується також Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2025 року про призначення пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням трудового стажу зазначеного у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 05.07.1985 та періоду навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 27.03.1985.
Зі спірного рішення відповідача від 21.04.2025 № 050650006713 вбачаєтьс, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 від 05.07.1985) та період навчання згідно диплому ( НОМЕР_2 від 27.03.1985), через відсутність документального підтвердження зв'язку прізвищ (Лямцева-Чорна-Остроушко).
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
У трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 05.06.1985 наявні періоди роботи позивача у колгоспі Україна» з 10.05.1985 по 09.10.1985 (записи 1-2), у колгоспі «росія» з з 22.10.1990 по 31.07.2000 (записи 3-4).
При цьому, аркуш 18-19 трудової книжки колгоспника містить додатково відомості з 1985 по 2007 рік щодо трудової участі позивача в громадському господарстві.
Також, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.06.1985 наявні періоди роботи позивача, а саме.:
01.08.2000 - 24.09.2007 в ТОВ «росія» (записи 10-14);
25.10.2007 - 15.09.2008 перебувала на обліку у Волноваському районному центру зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи 15-16);
17.08.2009 - 26.12.2009 в ТОВ «росія» (записи 17-18);
15.03.2010 - 28.02.2022 в ТОВ «росія» (записи № 19-21).
Записи про періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Щодо посилань відповідача про незарахування періодів роботи згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 від 05.07.1985), оскільки на титульному аркуші зазначено прізвища власниці документа - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а запис про зміну прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб від 13.07.1991 НОМЕР_3 , що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_3
Ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях до 29.07.1993 здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі Інструкція №162), а з 29.07.1993 відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція №58).
Під час заповнення та внесення змін до трудової книжки позивача діяли норми Інструкції №162.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 у трудову книжку, зокрема, вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність.
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 2.12 Інструкції №162 зміни записів у трудовій книжці про прізвище, ім'я, по батькові та даті народження виробляються адміністрацією в останньому місці роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну сім'ї, імені, відчества та ін.) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім'я, по батькові, дата народження та записуються нові дані.
Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Вказані положення також передбачені Інструкцією № 58, яка діє з 29.07.1993 (пункт 2.11).
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.
Обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
При цьому, наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 127/9055/17.
У даному випадку, на титульній сторінці трудової книжки міститься запис про зміну прізвища позивача на ОСОБА_3 , з посилання на свідоцтво про шлюб та скріплене печаткою підприємства.
При цьому, суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що недоліки у заповненні трудової книжки не спростовує факту наявності у позивача відповідного стажу роботи.
Аналогічне стосується періоду одержання допомоги по безробіттю з 09.03.1998 по 25.05.2001.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058-IV.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону № 1788-XII.
Зокрема, підпунктом «д» пункту 1 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
На думку суду на підставі зазначеної норми права період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах слід зараховувати до загального стажу.
Позивачем, разом із заявою про призначення пенсії, було надано до відповідача диплом серії НОМЕР_2 від 27.03.1985, відповідно до якого ОСОБА_5 в 1980 році вступила до Харківського зооветеринарного інституту ім. М.М. Борисенка і в 1985 році закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю зоотехнія, а отже цей період повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Щодо зв'язку прізвищ ( ОСОБА_6 ).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054119925 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 25.08.1987 року укладений шлюб.
У подальшому, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 13.07.1991 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 .
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено зв'язок прізвищ ОСОБА_6 .
Ураховуючи викладене, рішення відповідача прийнято передчасно, без підрахунку належним чином страхового стажу позивача із врахуванням даних стосовно періодів роботи, зазначених у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.06.1985, а тому підлягає скасуванню.
Ураховуючи наведене вище, суд вважає, що позов належить задовольнити у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.04.2025 № 050650006713 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком та застосувати спосіб порушеного права у виді зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із врахуванням відомостей про періоди трудової діяльності, що вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.06.1985 та періоду навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 27.03.1985.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати стаж, то така задоволенню не підлягає, оскільки є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, крім того спірний стаж не аналізувався відповідачем, оскільки ним не взято до уваги положення трудової книжки позивача та диплому.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Нормами частини 1,3,8 статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 193, 205, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.04.2025 № 050650006713 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а; код ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) про призначення пенсії за віком від 13 квітня 2025 року із врахуванням відомостей про періоди трудової діяльності, що вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 05.06.1985 та періоду навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 27.03.1985.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а; код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова