Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 жовтня 2025 року Справа№200/5148/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії, -
14.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2025 № 1/1/27 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву від 20 червня 2025 року (зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_2 24 червня 2025 року за вх.. № М-705 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду по цій справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на відстрочку від мобілізації оскільки його дружина є особою з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, що підтверджується належними доказами. Позивач вказав, що він, як військовозобов'язаний, вчасно оновив свої облікові дані, що підтверджується витягом з мобільного застосунку Резерв + та в червні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав заяву про надання відстрочки рекомендованим листом з описом вкладення, яка відповідає вимогам додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 та до заяви надав належні копії документів. Лише після подання позову, відповідач надіслав повідомлення про відмову у наданні відстрочки. Позивач вважає рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу з причини подання заяви та підтвердних документів позивачем не особисто необґрунтованим та незаконним.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до п. 58 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання. Проте, Позивач особисто не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подачі вищевказаної заяви з пред'явленням військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі).
Відповідач зазначив, що 27.06.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву позивача разом з підтверджуючими документами та протоколом № 1/1/27 ухвалено рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (що підтверджується повідомленням від 01.07.2025 № 1/5/1573), причина відмови - подання заяви засобами поштового зв'язку, а не особиста явка до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подачі вищевказаної заяви з пред'являнням військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі).
27.08.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, подано клопотання про відмову представнику відповідача у поновленні строку на подання відзиву та про витребування доказів.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 01.09.2025 вирішено прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог; встановити відповідачу строк для надання відзиву на заяву про уточнення позовних вимог; долучити до матеріалів справи відзив на адміністративний позов; клопотання позивача про витребування доказі задовольнити; витребувати у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 повторно витребувано у відповідача докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.07.2021 №3249-5000377221.
Згідно з копією тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 06.07.2022 ОСОБА_1 24.06.2022 взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому вказане тимчасове посвідчення видано в зв'язку з відсутністю бланків військових квитків та дійсне до видачі військового квитка.
Позивач є чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.07.2011.
При цьому, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3-ї групи з 10.11.2020 та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №1084100 і пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 .
Згідно з висновком із медичної карти стаціонарного хворого №1075 ОСОБА_2 встановлений діагноз папілярний рак щитоподібної залози, І стадія, ІІ клінічна група.
20.06.2025 позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку заяву про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши засвідчені копії: паспорта громадянина України, картки РНОКПП, тимчасового посвідчення, свідоцтва про шлюб, документів дружини: пенсійного посвідчення, довідки МСЕК, виписку з медичної карти стаціонарного хворого, довідки ВПО.
Також 20.06.2025 позивач направив відповідачеві заяву про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальних даних щодо нього, а саме про сімейний стан та про наявність інвалідності ІІІ групи (довічно) внаслідок онкологічного захворювання у дружини - ОСОБА_2 , що підтверджується описам вкладення до поштового відправлення та поштовою накладною від 20.06.2025 та не є спірним між сторонами.
Станом на день подання цього позову, відповідь на заяву позивач не отримав.
Разом з тим, у відзиві на адміністративний позов відповідач повідомив про розгляд заяви позивача та зазначив, що протоколом № 1/1/27 ухвалено рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, причина відмови - подання заяви засобами поштового зв'язку, а не особиста явка до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подачі вищевказаної заяви з пред'являнням військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі), додавши до відзиву повідомлення від 01.07.2025 № 1/5/1573.
Так, повідомленням від 01.07.2025 № 1/5/1573, за результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 27.06.2025 №1/1/27 комісія ухвала рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
На виконання вимог ухвали суду відповідач надав копію витягу із протоколу від 27.06.2025 №1/1/24 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та воєнний час, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено (№п/п 88).
Отже, ані повідомлення про відмову у наданні відстрочки, ані витяг з протоколу засідання комісії не містять підстав відмови позивачеві у наданні відстрочки.
Про підстави відмови у наданні відстрочки згадано представником відповідача у відзиві на адміністративний позов.
Вважаючи рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу необґрунтованим та незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та триває дотепер.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).
Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Поряд з цим статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до положень п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, окрім іншого:
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом з доданими документами повинен прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно п. 1 Порядку №560 цей Порядок визначає, серед іншого, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п. 56 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з п. 57 цього Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п. 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 60 Порядку № 560 регламентована процедура розгляду заяв, зокрема:
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що заяви з питання надання відстрочки від призову на військову службу та додані до неї документи належать обов'язковому розгляду комісією протягом семи днів з дати надходження. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки та про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Предметом розгляду у цій справі є правомірність розгляду відповідачем заяви позивача від 20.06.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Судом встановлено, що 20.06.2025 позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 930 від 16.08.2024) разом з засвідченими копіями документів.
Повідомленням від 01.07.2025 № 1/5/1573, за результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 27.06.2025 №1/1/27 комісія ухвала рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Згідно з витягом з протоколу від 27.06.2025 №1/1/24 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та воєнний час, ОСОБА_1 відмовлено (за №п/п 88).
Отже, ані повідомлення про відмову у наданні відстрочки, ані витяг з протоколу засідання комісії не містять підстав відмови позивачеві у наданні відстрочки.
Тільки у відзиві на адміністративний позов відповідач вказує особисту неявку позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення (протокол/повідомлення) відповідача є необґрунтованим, оскільки не містить жодної підстави (пояснення) щодо відмови у наданні відстрочки.
Отже вказане є окремою підставою для його скасування.
При цьому суд вважає за необхідне, стосовно позиції відповідача викладеної у відзиві на адміністративний позов, зазначити наступне.
Так, відповідно до п. 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до ч.11 ст.38 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
З наведеного вище слідує, що військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
У той же час, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що обов'язок особисто повідомити та особисто прибути не є тотожнім у спірних правовідносинах. При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів, що заява позивача була направлена ним особисто.
Крім того, Порядком № 560 передбачено оформлення відстрочки через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що також не зобов'язує військовозобов'язаного особисто з'являтись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи наведене, суд не приймає доводи відповідача щодо неналежного звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд зазначає, що у порушення п. 60 Порядку № 560 заява позивача від 20.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не була розглянута по суті відповідною комісією протягом семі днів з дня її надходження та не було прийнято відповідне рішення за результатами її розгляду.
Також суд вказує, що повідомлення про відмову у наданні відстрочки не відповідає додатку 7 до Порядку №560, оскільки не містить підстави відмови у наданні відстрочки.
Отже, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що заяву позивача від 20.06.2025 з додатками розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідками її розгляду прийнято обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
Суд констатує, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерію законності, та порушує право позивача на розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняття відповідачем рішення по суті заяви.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем протиправно не було прийнято мотивоване та обґрунтоване рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 20.06.2025, не досліджено та не надано оцінку документам, поданим позивачем на підтвердження його права на відстрочку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025 про надання відстрочки від призову на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, позовні вимоги щодо надання відстрочки суд вважає передчасними, оскільки заява позивача не розглянута по суті.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов фактично задоволено, сума судового збору, яка була сплачена позивачем при поданні цього позову підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2025 № 1/1/27 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) від 20.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв