10 жовтня 2025 року Справа №160/5267/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/5267/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №160/5267/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882) щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень), одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням зі служби, грошової компенсації за невикористані дні відпусток у кількості 140 діб, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 рік за період проходження служби з 29.01.2020 по 31.12.2021 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривень встановленого на 01.01.2020, 3 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 гривень встановленого на 01.01.2021, 3 урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби та надбавки за службу в умовах режимних обмежень), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані дні відпусток у кількості 140 діб, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021 рік відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривень встановленого на 01.01.2020, 3 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 гривень встановленого на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судове рішення набрало законної сили 29 травня 2025 р.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 29 травня 2028 р. (включно)
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/5267/25 .
Позивач просить: зобов'язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ - 14316882) подати до суду у 15-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року у справі № 160/5267/25.
У разі ненадання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року у справі № 160/5267/25, накласти на керівника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ - 14316882) штраф двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обгрунтування заяви позивачем зазначено наступне.
04.07.2025 виконавчі листи у справі були направлені через «Укрпошту» до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса).
23.07.2025 державним виконавцем Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 78612652 .
Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем 23.07.2025 та 22.08.2025 року на адресу відповідача було надіслано вимогу виконавця виконати рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 28.04.2025 року у справі № 160/5267/25.
29.09.2025 року державним виконавцем Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) прийнято постанову про накладення штраф у розмірі 5100,00 грн.
На теперішній час, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року по справі № 160/5267/25 відповідачем не виконано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/5267/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 09.10.2025.
07.10.2025 від Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до суду надійшли заперечення на заяву позивача.
Відповідачем повідомлено, що відповідно до підпункту 9 пункту 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну України від 12.03.2012 № 333, виплати на виконання судових рішень здійснюються за кодом економічної класифікації «2800». Станом на жовтень 2025 року на рахунку установи за КЕКВ 2800 кошти відсутні. Загалом на весь бюджетний 2025 рік у затвердженому кошторисі установи за кодом «2800» виділено з державного бюджету 320 000 грн. у спеціальний фонд.
Натомість, статтею З Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» закріплений такий припис: «Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду». Деталізовані приписи Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
ОСОБА_1 в порушення приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» звернувся з виконавчим листом до Державної виконавчої служби України у Чечелівському районі м. Дніпра Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. На підставі цього звернення державним виконавцем Руденко Ю.Д. всупереч вимогам законодавства відкрито виконавче провадження (ВП 78612652).
Відповідач зазначає, що відкриття Державної виконавчою службою виконавчого провадження як «немайнового» на підставі статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» є незаконним, оскільки Розділ VIII Закону «Виконання рішень немайнового характеру» містить вичерпний перелік судових рушень, які підлягають примусовому виконанню.
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
За приписами ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. В першу чергу, це забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, метою якого є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Порядок та підстави встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані ст. 382 КАС України .
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частини 1, 2 ст. 381-1 КАС України).
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України встановлено, що у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 у справі №9901/598/19 для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, установлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Невиплата позивачу коштів на виконання судового рішення в цій справі обумовлена відсутністю належного фінансування.
Доказів здійснення дій для виконання судового рішення відповідачем не надано.
В свою чергу, позивачем не надано суду інформації про завершення виконавчого провадження станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, заява щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 295,370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/5267/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона