14 жовтня 2025 року
Справа № 642/3173/25
Провадження № 2/642/1253/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
До суду через систему Електронний суд надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача просив стягнути на користь позивача заборгованість за комунальні послуги з ОСОБА_1 , якій на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу №1-18, 15-а першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 в розмірі 124 215.03 грн., з яких: заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 102 237.39 грн. за період з 01.10.2023 по 31.12.2024; абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 959.04 грн. за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в розмірі 21 018.60 грн. за період з 01.07.2022 по 31.12.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2021 та свідоцтва про право власності від 26.07.2021, є власницею нежитлових приміщень підвалу №1-18, 15-а першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюється нежитлове приміщення відповідача. Будинок обладнаний приладами обліку споживання теплової енергії. Постачання теплової енергії відповідачу здійснюється на підставі приєднання споживача до публічного договору - Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який було розміщено на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було 31.10.2021, та який набрав чинності 01.12.2021. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про включення та відключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії від 28.10.2023 №177/520, від 26.03.2024 № 1777/1037, від 31.10.2024 № 177/2028. Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювального сезону 2021- 2022, 2022-2023, 2023-2024 роках. Таким чином, оскільки вищезазначені нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , власником яких є відповідач, розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії за цією адресою здійснюється на підставі Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. З 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року. Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності до опалювального сезону. Відповідачу направлялися рахунки фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду. Однак, відповідач не сплачує послуги та має заборгованість у загальному розмірі 124 215.03 грн., з яких: вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 31.12.2024 в сумі 102 237.39 грн.; вартість абонентської плати за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 в сумі 959.04 грн.; вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 в сумі 21 018.60 грн. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 06.06.2025 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.06.2025 справу визнано малозначною, відповідно до п.2 ч.6 ст. 19 ЦПК України, та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
21.07.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначила, що дійсно вона є власником нежитлових приміщень підвалу №1-18, 15-а першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту інвентаризаційної справи №80115, реєстр 1225 від 12.04.2016, площа нежитлового приміщення в підвалі складає 335,3 м2. Через приміщення підвалу проходять транзитні трубопроводи довжиною 65 метрів (ізольовані). Абонентський облік наданої послуги з теплопостачання здійснюється за особовим рахунком НОМЕР_1 . Площа нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів складає 521,2 м2, приміщення мають окремий ввід, який на момент обстеження не підключений та опломбований. Через дані нежитлові приміщення проходять транзитні трубопроводи довжиною 54,28 метрів. Абонентський облік наданої послуги з теплопостачання здійснюється за особовим рахунком НОМЕР_2 , що підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об'єкту від 18.03.2024. №177/2364, який додано позивачем до позову. Також відповідач вказала, що запірна арматура та обмежувальні пристрої опломбовані, на момент пломбування ПО відключено, що відображено в Акті №177/1580 від 10.05.2024, який вона надає. (фактично відповідачем до відзиву вказаного акту №177/1580 від 10.05.2024 не додано). Крім того, відповідач вказала, що з початком повномасштабної війни в 2022 році, внаслідок військової агресії рф, житловий будинок за адресою: Полтавський шлях, 188, м. Харків, був пошкоджений, в нежитлових приміщеннях 1-го та 2-го поверху - вибиті вікна, а тому у зв'язку зі зниженням температури в приміщеннях, уповноважені особи КП «Харківські теплові мережі» здійснили спуск системи, однак через замерзання залишку води стався розрив труб теплопостачання. З 2022 року система опалення нежитлових приміщення 1-го та 2-го поверху не функціонує, послуги з теплопостачання не надаються. Однак, оскільки спуск води в системі опалювання здійснювався без її участі, документального підтвердження про вказане у неї немає. Окрім цього, відповідач зазначила, що позивач при визначення вартості теплової енергії використовував Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 та застосував формули 25, 26 для визначення обсягу витрат на загальнобудинкові потреби, тоді як номер формули для визначення обсягу теплової енергії в приміщенні із транзитними трубами - не зазначив. Також позивач застосував однакові формули для різних типів приміщення. Застосована позивачем формула, що не передбачена Методикою. Вказала, що в матеріалах справи відсутні рахунки-фактури про стягнення плати з теплопостачання за період до лютого 2024 року, тоді як позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.10.2023 по 31.12.2024. Також вказала, шо зазначена сума заборгованості у рахунках-фактурах за лютий та березень не відповідає сумі заборгованості за ці періоди у наданому суду розрахунку заборгованості. Вважає, що додані до матеріалів позову докази у своїй сукупності не можуть бути достатніми для стягнення з неї «захмарних» сум за теплопостачання, а тому просить суд відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог в заявленому обсязі. Щодо позовних вимог про стягнення вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 21 018,60 грн. зазначала таке. За даними позивача, вартість послуг складала 700,62 грн. в місяць, тоді як площу підвалу не можна розглядати як опалювальну, з урахуванням вимог п. 8 ч. 2 Методики, а тому нарахування плати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання на площу підвалу - є незаконним. В матеріалах справи також відсутні рахунки-фактури про стягнення абонентської плати, вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період до лютого 2024 року, а з лютого 2024 року були надіслані з порушенням порядку, який визначений Договором. Тому також просила відмовити у задоволенні вимог про стягнення вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та абонентської плати.
01.09.2025 та 02.09.2025 (аналогічні за змістом) до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив разом із клопотанням про поновлення процесуального строку на її подання.
Ухвалою суду від 05.09.2025 клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку та прийняття відповіді на відзив задоволено, поновлено позивачу, КП «ХТМ», процесуальний строк для подачі відповіді на відзив, прийнято та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив представника позивача КП «ХТМ» - Шевченка В.Я.
Відповідно до відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що дійсно на початку повномасштабної агресії РФ житловий будинок по АДРЕСА_1 був пошкоджений, але в березні 2022 року система опалення була повністю відновлена, про що свідчить Акт готовності до опалювального періоду 2022-2023 року № 177/6112, який знаходиться в матеріалах справи. Окремий ввід не виключався, нарахування відбувалися з жовтня 2023 року за обігрів загальнобудинкових приміщень в межах позовних вимог, що підтверджується актом готовності до опалювального періоду 2023-2024 років. Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії. Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії. Правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги. Зазначивши про відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідач не надала суду доказів на підтвердження цього і не спростувала розрахунок позивача. Вказав, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Просив аргументи відповідача, викладені у відзиві залишити без уваги як надумані.
09.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких вона зазначила, що нею у відзиві були перераховані обставини, які в своїй сукупності свідчать про неможливість прийняття судом розрахунку заборгованості як підставу для задоволення позовних вимог у заявленому розмірі. Позивач формально перераховує норми права, що регулюють правовідносин, які виникли між сторонами, не підтверджуючи при цьому заявлений розмір позовних вимог, тоді як тягар доведення обґрунтованості вимог та правильності розрахунків покладено саме на позивача. Оскільки підставою позову про стягнення заборгованості в заявленій сумі 124 215,04 грн. є наявний в матеріалах справи розрахунок, який не можна вважати обґрунтованим, а вимоги - доведеними, просила суд відмовити в позові.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.
Інших клопотань у даній справі від сторін також не надходило.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 26.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. за реєстровим №1356, ОСОБА_1 є тим з подружжя, яка пережила чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з: нежитлових приміщень підвалу №1-18, 15-а; першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 08.11.2006 за реєстровим № 9123, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 18.12.2013 (а.с.12 зворотній бік).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. за реєстровим №1358, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Спадщина на яке видане це свідоцтво складається з: частка нежитлових приміщень підвалу №1-18, 15-а; першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 08.11.2006 за реєстровим № 9123, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 18.12.2013 (а.с. 14).
З витягу інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2025, відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2021 за №1358 та свідоцтва про право власності від 26.07.2021 за № 1356 належать нежитлові приміщення підвалу №1-18, 15-а; першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 60-66).
Постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується актами готовності до опалювальних сезонів 2022-2023,2023-2024,2024-2025 (а.с.36 зворотній бік-39) та актами про підключення/відключення опалення (а.с. 27-29).
Відповідно до акту обстеження системи теплопостачання об'єкту №177/2364 від 18.03.2024, за адресою АДРЕСА_1 , розташовані нежитлові приміщення загальною площею 856.5 кв.м., які належать ФО ОСОБА_1 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до технічного паспорту інвентаризаційної справи №80115, реєстр 1225 від 12.04.2016, нежитлові приміщення загальною площею 521.2 м2 розташовані на 1 та 2 поверсі та мають окремий ввід, через дані нежитлові приміщення проходять транзитні трубопроводи, які заізольовані. Нежитлові приміщення загальною площею 335.3 м2, розташовані у підвальному приміщенні житлового будинку, через них проходять транзитні трубопроводи. Вхід в нежитлові приміщення підвалу здійснюється через 1-й поверх приміщень споживача ОСОБА_1 . Призначення - нежитлові приміщення. Представниками КП «ХТМ» власнику ОСОБА_1 приписано: оформити та підписати заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії; виконати розрахунок теплового навантаження в установі, що має ліцензію на виконання цього виду робіт. (а.с.39 зворотний бік-40).
Відповідач користується тепловою енергією, яку подає у нежитлове приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі» та має особовий рахунок о/р НОМЕР_3 (о), НОМЕР_3 (1), що вбачається із зазначених вище доказів.
В матеріалах справи наявний розрахунок позивача нарахувань за послугу з постачання теплової енергії по споживачу ОСОБА_1 о/р НОМЕР_3 (о), 17701-9417 (1) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого нарахування за теплову енергію за жовтень 2023 року - 1238,41 грн.; за листопад 2023 року - 12588,10 грн.; за грудень 2023 року - 17132,71 грн.; за січень 2024 року - 17864, 88 грн.; за лютий 2024 року - 16024,26 грн.; за березень 2024 року -7899,09 грн.; за жовтень 2024 року - 268,63 грн.; за листопад 2024 року - 12427,39 грн.; за грудень 2024 року -16702,83 грн. (16-20).
Згідно нарахування по нежитловим приміщенням по обслуговуванню ВБС ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період липень 2022 року - грудень 2024 року - 21018,60 грн. (а.с.21).
Нарахування по нежитловим приміщенням по абонплаті ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період липень 2022 року - грудень 2024 року - 959,04 грн. (а.с.22-23).
За кожен розрахунковий період (календарний місяць) відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які до цього часу не сплачені.
Згідно розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість у загальному розмірі 124 215.03 грн., з яких: вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 31.12.2024 в сумі 102 237.39 грн.; вартість абонентської плати за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 в сумі 959.04 грн.; вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024 в сумі 21 018.60 грн. (а.с.26).
30.04.2025 за №485 відповідачу була надіслана вимога про сплату заборгованості. (а.с.10 зворотній бік).
КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», постачання теплової енергії належить до комунальних послуг.
Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Положеннями п.5 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний: 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат. Тарифи на комунальну послугу з постачання теплової енергії, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного такою системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) також встановлюють обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у встановлені законом строки.
Пунктами 37-39 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
У розумінні статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники бататоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За змістом ст. 24 ч. 3 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачем.
Разом з тим, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;
- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Cтаттею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. (п.5 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
У відповідності до п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 відокремлення (виключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг і силової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Даний договір укладався сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з 01.12.2021 по нежитловим приміщенням, які розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є відповідач, укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
Відповідно до п. 5 Індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і На умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Так, відповідно п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-n#Text.
Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.
Згідно п.33 Договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.
Крім того, відповідно до п. 12 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу.
Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень.
Згідно п. 8 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.
Відповідно п. 9 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно п. 11 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» тепловикористальне обладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб.
Пунктом 3 передбачено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору;
У п.23 зазначено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Таким чином, незалежно від того чи використовувалося приміщення за цільовим призначенням чи з метою прибутку чи ні, чи фізична особа чи юридична особа, для споживачів теплової енергії застосовується тариф як для юридичних осіб.
Відповідно до визначення, передбаченого Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. № 315, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря (п.2 Методики).
Вказана методика встановлює порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.
З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП “Харківські теплові мережі» В мережі Інтернет www.hts.kharkoy.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Відповідно п. 5 виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Відповідно до п. 6 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Відповідно до п. 13 Договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Предметом спору і об'єктом цивільно-правових відносин а даній справі є надання у належне відповідачці приміщення теплової енергії, яка була фактично отримана нею.
Якщо у приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію. Саме теплоносій передає теплову енергію, і тому його наявність в стояках та трубопроводах, що розташовані в приміщенні, підтверджує факт передачі споживачу теплової енергії і відповідно прийняття ним даної теплової енергії.
Перевіривши наявні матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини на підставі приєднання відповідача до Індивідуального договору та фактичного отримання нею послуг позивача.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надавались послуги з теплопостачання до вищевказаного житлового будинку, зокрема, і до нежитлових приміщень, належних відповідачу, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 до будівлі в цілому та переліками споживачів до цих актів, актами обстеження системи теплоспоживання об'єкта, які підписані представниками позивача та балансоутримувачем даного будинку.
Належне відповідачу приміщення знаходиться у житловому будинку та, відповідно, має загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення, та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплопостачання.
Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов'язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №317/1636/16-ц, провадження №61-19820св18.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на акт №177/1580 від 10.05.2024 про відключення ПО та пломбування, який вона вказала, що додає до відзиву, оскільки фактично відповідачем до відзиву вказаного акту не додано. Також суду не надано доказів того, що опалення нежитлових приміщення 1-го та 2-го поверху не функціонує, враховуючи заперечення представника позивача в цій частині, згідно яких система опалення після її руйнування в 2022 році була повністю відновлена, про що свідчить Акт готовності до опалювального періоду 2022-2023 року № 177/6112, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідачем також не спростовано правильність проведених КП «ХТМ» нарахувань плати за користування послугами з теплопостачання за спірний період, що визначався позивачем за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року №315.
Враховуючи загальну доступність інформації про тарифи з теплопостачання, наявність інформації та об'єктивну можливість складання контррозрахунку відповідачем, такий розрахунок не складався та не надавався до суду. Клопотань про призначення експертизи в частині правильності такого розрахунку суду не заявляла.
Обставини щодо належного виконання підприємством умов договору з надання житлово-комунальних послуг підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
З вимогами щодо перевірки якості наданих послуг відповідач до управителя не зверталася. Акти-претензії, які б свідчили про ненадання послуг чи надання їх неналежної якості, не складались. Отже, відповідачем будь-яким чином не спростовано надання позивачем їй житлово-комунальних послуг належної якості.
Доказів на підтвердження звернення відповідача до органу місцевого самоврядування із заявою про відключення належних нежитлових приміщень від мережі централізованого опалення матеріали справи також не містять.
Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач, та несе обов'язок зі сплати таких послуг незалежно від факту укладення договору між сторонами.
Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, нею не споживались, відповідачем не надано.
Акти підключення та відключення до теплопостачання будинку, в якому знаходяться нежитлові приміщення споживача, є належними доказами надання позивачем послуг, адже ці акти свідчать про подачу теплопостачання до конкретного будинку. При цьому, вказані акти відповідачем в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувались.
Згідно із вищезазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Принцип змагальності передбачає, що кожна сторона у судовому процесі має можливість представити свою позицію, обґрунтувати свої вимоги чи заперечення і надати докази в підтримку своєї позиції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, суд вважає, що представником позивача доведено порушення відповідачем прав позивача, а відповідачем, в свою чергу, не доведено відсутності в неї обов'язку з оплати послуг позивача та розмір заборгованості, тому суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422.40 грн.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст.13, 76-81, 133, 141, 178, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 319, 322, 509, 526 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_4 ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823) заборгованість за комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 , (нежитлові приміщення підвалу №1-18, 15-а першого поверху №3, 4, 4а, 4б, 5-8, 9а, 10-13, 12а, 14а, 15; другого поверху №16, 16а, 17а, 17б, 18, 18а в літ «А-9» загальною площею 856.5 кв.м.) в розмірі 124 215 (сто двадцять чотири тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 03 коп., з яких:
- 102 237.39 грн. за послугу з постачання теплової енергії за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 31.12.2024;
- 959.04 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024;
- 21 018.60 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.12.2024.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_4 ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 14.10.2025.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін:
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий