Єдиний унікальний №336/10701/24 Головуючий в 1 інст. Савеленко О.А.
Провадження №33/807/878/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
26 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Келембета С.В., представника потерпілого ВЧ НОМЕР_1 - Дубового А.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою командира ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 травня 2025 року, якою провадження в справі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом ЕПР1 № 154443 19 жовтня 2024 року о 18 годині 25 хвилин в на автодорозі Бориспіль-Дніпро Запоріжжя-Маріуполь 534 км. 500 м., водій ОСОБА_1 керував військовою технікою БМП1, реєстраційний номер 211, в результаті перестроювання не надав переваги в русі водієві автомобіля «Пежо» НОМЕР_3 , в результаті зіткнення автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Як зазначено у протоколі, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, дослідивши надані докази, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ними не доведено порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України і закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції командир ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною необґрунтованою такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи.
В обґрунтування доводів зазначив, що судом в порушення процесуального права не було залученого представника ВЧ НОМЕР_4 , яка є потерпілою стороною та якій внаслідок ДТП заподіяно шкоду, оскільки ТЗ - «Пежо» 5640Е9, належить зазначеній військовій частині.
Зазначив що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративного правопорушення, передбаченому ст. 124 КУпАП підтверджується поясненнями як самого ОСОБА_1 , так і поясненнями ОСОБА_3 , з яких вбачається, що зіткнення ТЗ відбулося на смузі руху, по який рухався легковий автомобіль та призначена для руху ТЗ в напрямку від с. Таврійське в напрямку с. Комишуваха Запорізької області, схемою ДТП з місця події та фотознімками події.
Вважає помилковими висновки місцевого суду про те, що оскільки у висновку експертизи не вказано про порушення ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР, то наявні достатні підстави для закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Наголошує, що відсутність у висновку експерта висновків про порушення норм ПДР, які не дослідженні експертом не може свідчити про те, що водій ТЗ не вчинив адміністративного правопорушення, шляхом порушення цих норм.
Наполягає на тому, що суд в такій ситуації фактично самоусунувся від оцінки відповідності дій ОСОБА_1 вимогам ПДР, поклавши цей обов'язок на експерта, який на думку судді, мав би вирішити питання наявності чи відсутності в діях водія порушень ПДР.
Просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 . Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Окрім вимог щодо скасування постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що місцевим судом не було повідомлено представника ВЧ НОМЕР_1 про час та місце розгляду справи, внаслідок чого справу розглянуто без його участі. Копія оскаржуваної постанови на адресу ВЧ НОМЕР_1 судом не надсилалась.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2025 року.
Під час апеляційного перегляду справи представник ВЧ 3215 Дубовий А.М. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево, не з'ясував всіх обставин ДТП, наявності інших порушень в діях ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Келембет С.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Наголосив, що суд розглядає справу в межах пред'явленого в протоколі обвинувачення. Вказав, що ОСОБА_1 було інкриміновано ДТП за обставин зіткнення із транспортним засобом в попутному напрямку руку. Однак, ОСОБА_3 здійснював рух у зустрічному напрямку. Зазначив, що суд не має оцінювати та встановлювати в діях особи порушення інших пунктів ПДР України ніж ті, порушення яких інкримінується в протоколі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується вст. 251 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки під час розгляду справи не встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 10.3 Правил дорожнього руху та не доведено, у тому числі висновком експерта за результатами проведеної експертизи, що дії останнього перебувають у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Суддя апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції, за обставин, установлених в постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.3 ПДР України передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №154443 від 19 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було інкриміновано те, що він 19 жовтня 2024 року о 18 годині 25 хвилин в на автодорозі Бориспіль-Дніпро Запоріжжя-Маріуполь 534 км. 500 м. керував військовою технікою БМП1, реєстраційний номер 211, в результаті перестроювання не надав переваги в русі водієві автомобіля «Пежо» НОМЕР_3 , в результаті зіткнення автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Із схеми місця ДТП від 19 жовтня 2024 року вбачаються графічно зображені та зафіксовані об'єкти дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), на зворотному боці схеми зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Означення власноруч ОСОБА_4 про незгоду з відомостями даної схеми, оскільки ній не позначено трал (а.с.3 );
З фотознімків події, вбачаються зафіксовані положення транспортних засобів після зіткнення та їх пошкодження (а.с 5).
З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи суд першої інстанції задовольнив клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Келембета С.В. та постановою від 16 грудня 2024 року, з урахуванням вимог ст. 273 КУпАП, у даній справі було призначено судову інженерно-транспортну експертизу (а.с. 48-50).
Висновком експерта від 4 квітня 2025 р. за № СЕ-19/108-25/433-ІТ не встановлено порушення водієм ОСОБА_1 , якій керував військовою технікою БМП1 вимог п. 10.3 ПДР України, що інкримінувалось останньому та не знаходиться в причинному зв'язку з ДТП.
Таким чином, висновки експерта вказали про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень інкримінованого йому п. 10.3 ПДР України а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту якого складений протокол серії ЕПР №154443 від 19 жовтня 2024 року.
Апеляційний суд, проаналізувавши матеріали справи, зокрема і пояснення учасників справи, які надані під час апеляційного перегляду матеріалів, наявний в справі висновок експертизи, яким не встановлено порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.3 ПДР України, який інкримінуються останньому та не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, прийшов до висновку, що відсутні беззаперечні докази про те, що ОСОБА_1 , керуючи військовою технікою БМП1, реєстраційний номер 211, в результаті перестроювання не надав переваги в русі водієві автомобіля «Пежо» НОМЕР_3 , в результаті зіткнення якого, авто отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками.
На посилання апелянта про помилковість висновків місцевого суду, в якому зазначено, що якщо у висновку експертизи не вказано про порушення ОСОБА_1 саме п. 10.3 ПДР, а отже є достатні підстави для закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, слід зазначити наступне.
За змістом протоколу та суті зазначеного у ньому правопорушення, він не містить посилання на інші можливі невідповідності у діях водія ОСОБА_1 вимогам ПДР, які б могли перебувати у причинному зв'язку із настанням ДТП. При цьому слід враховувати обов'язковість дотримання принципу конкретності висунутого порушення.
Отже, враховуючи, що ст. 124 КУпАП є бланкетною, і роблячи висновок про вчинення правопорушення, передбаченого зазначеною нормою, орган, який складає протокол про адміністративне правопорушення, повинен чітко зазначити відповідні правові норми, які було порушено особою, і подальший розгляд справи повинен здійснюватися лише в межах обставин та кваліфікації, зазначених в такому протоколі, вийти за межі протоколу на погіршення становища ОСОБА_1 та давати оцінку наявності чи відсутності у його діях інших порушень ПДР, які йому не ставились в провину, суд позбавлений можливості, оскільки це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ.
При цьому, слід окремо зауважити, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, з урахуванням загального характеру законодавчого положення, а також профілактичної та каральної мети стягнень, є притаманним кримінальному провадженню, а отже і сам зміст складеного протоколу має відповідати вимогам для змісту обвинувального акту, зокрема і чіткого викладу фактичних обставин та конкретності інкримінованого правопорушення.
Наведена позиція покликана усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зокрема викладену у рішеннях у справах «Надточій проти України», «Лучанінова проти України».
Отже, на думку судді апеляційного суду, слід визнати вірними висновки судді суду першої інстанції про недоведеність того, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 10.3 ПДР України, які б перебували у прямому причинному зв'язку із зіткненням транспортних засобів та їх пошкодженнями, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі твердження правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах доводів апеляційних скарг.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити командиру ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу командира ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 травня 2025, якою провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 336/10701/24