Справа № 594/1141/25
Провадження № 2-а/594/15/2025
13 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Денисова Т.С., 12.09.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.09.2025 серії ЕНА № 5650810, за якою на нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення. Вважає, що рішення про накладення адміністративного стягнення є протиправним і таким, що суперечить нормам діючого законодавства.
В обґрунтування позову посилається на те, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 КУпАП, встановлений розділом VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853. Аналіз вказаного розділу Інструкції дає підстави вважати, що контроль за відповідністю технічного стану транспортних засобів поліцейськими здійснюється лише щодо транспортних засобів, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, та що підлягають обов'язковому технічному контролю. У постанові, що оскаржується, не зазначено та в матеріалах справи відсутні докази того, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 використовувався для надання послуг з комерційного перевезення пасажирів, чи є таким, що підлягає обов'язковому технічному контролю. Відповідно до пункту 1 розділу VIII Інструкції, контроль за відповідністю технічного стану транспортних засобів, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та рухаються за встановленими маршрутами, проводиться в місцях їх стоянки, або в початкових, проміжних чи кінцевих пунктах маршруту, або під час виїзду/заїзду із/до спеціально пристосованих місць для зберігання транспортних засобів (приміщення, гаражі, майданчики, стоянки тощо). Контроль за відповідністю технічного стану транспортних засобів, які підлягають обов'язковому технічному контролю, згідно п.2 того ж розділу, не може здійснюватися в місцях, де Правилами дорожнього руху заборонені їх зупинка і стоянка, де вони можуть суттєво перешкоджати дорожньому руху або створити загрозу безпеці руху. Час на проведення такої перевірки не має перевищувати 20 хв. Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що зупинити авто та перевірити ступінь його тонування «на місці» співробітник УПП не має права. У випадку з водієм ОСОБА_1 , автомобіль поліцейськими був зупинений на ділянці автодороги Н-03 175 км, за межами населеного пункту, і місце зупинки автомобіля не відповідало вимогам п. 1 та п.2 розділу VIII Інструкції. Пункт 31.1 ПДРУ, в порушенні якого звинувачується ОСОБА_1 , визначає: «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації». Відповідно до п.3 розділу VIII Інструкції, контроль за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, здійснюється поліцейським шляхом візуального (органолептичного) огляду елементів систем та механізмів такого транспортного засобу та/або перевірки їх працездатності і справності за допомогою спеціальних пристроїв (приладів), які сертифіковані та пройшли повірку відповідно до вимог, передбачених правилами, нормами та стандартами у сфері безпеки дорожнього руху. Поліцейський, який здійснює контроль за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, у разі наявності технічної можливості застосовує під час контролю технічні прилади та засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису. Перевірка світлопропускання повинна здійснюватися спеціальним приладом - вимірювачем світлопропускання скла - тауметром. Цей прилад підлягає щорічній повірці (сертифікації) і повинен мати свідоцтво про проходження метрологічної повірки. Для достовірного відображення тауметром вихідних даних поліцейський повинен звернути увагу на таке: обов'язкова наявність пломби на приладі; відповідність відбитка на пломбі даним в свідоцтві про проведену державну повірку; наявність етикетки із зазначеним терміном наступної повірки в разі відсутності свідоцтва про проведену державну повірку; фіксація всіх проведених перевірок відповідності метрологічним нормам в паспорті приладу; перед використанням технічного засобу рекомендується проводити калібрування для задання еталонних значень. Процедура полягає у введенні нульових показників, що досягається шляхом об єднання джерела випромінювання і приймача тільки один з одним; для виведення середнього значення рекомендується здійснити заміри тричі і в різних точках скла; слід строго дотримуватися вказівок в інструкції конкретного типу пристрою; рекомендується проводити вимірювання на чистому і сухому склі. Також під час перевірки співробітник повинен дотримуватись погодних умов. Заборонено проводити перевірку в туман, морозну погоду, а також в снігопад. Перевірка проводиться тільки при таких умовах: температура повітря +20 градусів за Цельсієм +-5%; вологість повітря 40-80%; під час перевірки пристрій повинен підключатися до ДБЖ. Якщо хоча б одна з перерахованих вище умов не буде виконана, результати випробувань вважаються недійсними. Жодних з зазначених вище вимог працівниками поліції дотримано не було. Перевірка світлопропускання проводилась приладом «Elhos Glass Metr EGM 1», який не було підключено до ДБЖ, що є обов'язковою умовою правильної роботи приладу. Недотримано було температурний режим. Скло не було чистим, заміри в трьох різних точках не проводилися, наявність пломби на приладі та відповідність відбитка на пломбі даним в свідоцтві про проведену державну повірку водію не демонстрували; калібрування для задання еталонних значень не проводилося. А тому вимірювання рівня світлопропускання без дотримання наведених вимог не можна вважати законним та таким, що надає достовірну інформацію. За обставин, наведених вище, застосування відповідачем адміністративного стягнення до водія за відсутності будь-яких доказів його протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права і містить ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що відповідно до п.7.8.3 ДСТУ 3649:2010 для визначення світлопропускання стекол КТЗ відповідно до п.6.8.7 застосовують метод, викладений у рекомендаціях (настановах) підприємства-виробника відповідного спеціального обладнання. З огляду на зазначений пункт посилання позивача на те, що відповідач не здійснив заміри атмосферного тиску та відносної вологості повітря, температури повітря, що вказує на те, що показання приладу ELHOS GLASS METR EGM 1 є неправдивими, не заслуговують уваги, адже як видно з керівництва з експлуатації вимірювального приладу Elhos_EGM_1, а саме п. 1.3 "Правильне використання. Безпека експлуатації", умови використання приладу не визначають попередньої необхідності визначення рівня замірів атмосферного тиску та відносної вологості повітря, температури повітря. В той же час, у п.2.4 керівництва з експлуатації вимірювального приладу ELHOS GLASS METR EGM 1 зазначено про умови експлуатації приладу, а саме: температура навколишнього середовища +5 - +400С, відносна вологість нижче 90%, при температурі +300С, атмосферний тиск 860-1060 hPa. Даний прилад проходив повірку 2022 року, що підтверджує свідоцтво калібрування N 3374-2022 від 30.11.2022. Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 17 розділу IV Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" не підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що застосовуються: органами з оцінки відповідності (у тому числі випробувальними та калібрувальними лабораторіями), акредитованими національним органом України з акредитації чи національними органами з акредитації інших держав, для провадження діяльності, стосовно якої їх було акредитовано: науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та калібрувальними лабораторіями, які проводять калібрування засобів вимірювальної техніки відповідно до частини другої статті 27 цього Закону, стосовно засобів вимірювальної техніки, що використовуються ними при калібруванні. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 374 від 04.06.2015 "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" прилад ELHOS GLASS METER EGM-1 не підлягає періодичній повірці, так як відсутній у переліку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці. В той же час, у пункті 78 Постанови Кабінету Міністрів України N 374 від 04 червня 2015 року "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" назва засобів вимірювальної техніки, що підлягає періодичній повірці зазначено як: фотометри, спектрофотометри для здійснення екологічного контролю та контролю повітря робочої зони, що жодним чином не відноситься до приладу ELHOS GLASS METER EGM 1. Таким чином, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 374 від 04.06.2015 "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" прилад ELHOS GLASS METER EGM-1 не підлягає періодичній повірці, так як відсутній у переліку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці. 05.09.2025 працівниками патрульної поліції здійснювалась відеофіксація на нагрудні відеореєстратори 475889 та 475015, які зазначено в п.7 оскаржуваної постанови. Після зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, інспектор підійшов до водія, представився, пояснив причину зупинки (відеофайл clip-0, час зйомки 11:01:29). В подальшому, іншим інспектором було здійснено заміри приладом ELHOS GLASS METER EGM-1 у відповідності до п.3.1 та п.3.2 керівництва з експлуатації вимірювального приладу (відеофайл clip-1, час зйомки 11:02:12), результат якого - 16,7% ( стоп-кадр з відео clip-1 ), та складено акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання. В підтвердження факту здійснення пасажирських перевезень, звертає увагу на інформацію щодо здійснення послуг з перевезення пасажирів «Кам'янець- Подільський - Київ», яка наклеєна на боковому склі автобуса (стоп-кадр з відео clip-1 2). Факт здійснення послуг з перевезення пасажирів визнає і сам водій під час спілкування з інспекторами ( відеофайли clip-0, clip-1). При цьому, 10.04.2025 позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-2 КУпАП та сплатив штраф 11.05.2025 (витяг з ІПНПУ за 121-2). Після здійснення замірів було проведено розгляд справи за дане правопорушення (відеофайл clip-0, час зйомки 11:08:25). Зауважив, що в період всього спілкування на місці події, від водія не надходило жодних пояснень чи доводів, він отримав під підпис копію акту, а після винесення постанови отримав її копію без жодних скарг та зауважень. Враховуючи вищевказане, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з'явився. Представник позивача подала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просить провести розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
Належно повідомлений відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Постановою серії ЕНА № 5650810 від 05.09.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постановленою інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ст.лейтенантом поліції Колоднюком І.Д. у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680,00 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови 05.09.2025 о 10.58 год. на 175 км автодороги Н03 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автобусом марки «MERCEDES-BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та у якого на боковому склі, що входить в зону оглядання з місця водія, нанесено покриття, світлопропускання скла становить 16,7% при допустимому світлопропусканні 70%. Вимірювання проводилося приладом ELHOS GLASS METR EGM 1, чим порушив п.6.8.7 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3 ст.90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 31.1 ПДР України встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Підпунктом «в» пункту 31.4.7 ПДР України встановлено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
Одночасно з цим зазначений нормативний припис містить Примітку, в якій зазначається, що на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світло пропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.
Відповідно до ст. 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», цей стандарт поширєються на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Згідно п. 6.8.6 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів згідно з законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.
До вказаного пункту ДСТУ є примітки про те, що у верхній частині вітрового скла дозволено встановлювати смугу прозорої кольорової плівки, ширина якої не перевищує мінімальної відстані між верхніми межами вітрового скла і зони його очищування склоочисниками. Примітка За наявності зовнішніх дзеркал з обох боків КТЗ категорії М1 дозволено встановлювати на задньому склі жалюзі або штори.
Відповідно до п. 6.8.7 ДСТУ 3649:2010 світлопропускання вітрового скла має бути не менше ніж 75 %, а всіх інших стекол не менше ніж 70 %. Примітка 1: світлопропускання стекол, що не входять до зони оглядання з місця водія вперед та за умови встановлення зовнішніх дзеркал з обох боків КТЗ, може бути менше ніж 70 %. Примітка 2: дозволено не контролювати світлопропускання стекол КТЗ за наявності їхнього маркування згідно з ДСТУ UN/ECE R 43-00 та відсутності додаткового покриву, що зменшує світлопропускання.
Пунктом 7.8.3 ДСТУ 3649:2010 визначено, що для визначення світлопропускання стекол КТЗ відповідно до 6.8.7 застосовують метод, викладений у рекомендаціях (настановах) підприємства-виробника відповідного спеціального обладнання.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 121 КУпАП. встановлений розділом VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція).
Пунктом 3 розділу VIII Інструкції передбачено, що контроль за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, здійснюється поліцейським шляхом візуального (органолептичного) огляду елементів систем та механізмів такого транспортного засобу та/або перевірки їх працездатності і справності за допомогою спеціальних пристроїв (приладів), які сертифіковані та пройшли повірку відповідно до вимог, передбачених правилами, нормами та стандартами у сфері безпеки дорожнього руху.
У разі застосування спеціальних пристроїв (приладів) за результатами контролю за відповідністю технічного стану транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, поліцейський складає Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання (далі - Акт відповідності) (додаток 7) у двох примірниках, один з яких вручається водієві транспортного засобу (п.4 3 розділу VIII Інструкції).
Отже, перевірка світлопропускання стекол транспортного засобу має здійснюватися спеціальним пристроєм (приладом), який сертифікований та пройшов повірку відповідно до вимог, передбачених правилами, нормами та стандартами у сфері безпеки дорожнього руху.
За таких умов, саме використання спеціального технічного засобу, який сертифікований та пройшов повірку відповідно до вимог, передбачених правилами, нормами та стандартами у сфері безпеки дорожнього руху, є належним доказом невідповідності тонованого скла вимогам державних стандартів і доказом порушення ПДР України, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених у ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що технічні несправності, перераховані в пункті 31.1. ПДР України мають бути підтверджені належним чином.
Як видно з матеріалів справи на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано фото- і відеофікасію приладу вимірювання світлопропускання скла автомобілів із показниками 16,7%, копію Акту відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання від 05.09.2025, відповідно до якого в транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 ,встановлено такі несправності: Світлопропуск бокових стекол автомобіля становить 16,7%, при допустимому світлопропусканні не менше 70%.
Вимірювання світлопропускання скла були проведені за допомогою технічного засобу прилад ELHOS GLASS METER EGM-1 №2664. На підтвердження відповідності засобу технічним вимогам надано копію керівництва з експлуатації приладу для вимірювання світлопропускання скла автомобілів типу Egm-1ElhosGlassMeter, сертифікату калібрування №3374-2022 від 30.11.2022 вимірювального приладу ElhosEgm-1 №2664.
Розглянувши вказані документи, судом встановлено, що відповідачем в оскаржуваній постанові встановлено, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та у якого на боковому склі, що входить в зону оглядання з місця водія нанесено покриття, світлопропускання скла становить 16,7% при допустимому світлопропусканні 70%. Вимірювання проводилося приладом ELHOS GLASS METR EGM 1, чим порушив п.6.8.7 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.121 КУпАП.
Однак відповідачем не надано доказів, що спеціальний технічний засіб - прилад ELHOS GLASS METR EGM 1, за допомогою якого проводилось вимірювання є сертифікований та пройшов повірку і, відповідно, що отримані внаслідок його застосування результати вимірювання, є належним доказом невідповідності тонованого скла вимогам державних стандартів і доказом порушення ПДР України, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КУпАП.
Також жодних доказів на підтвердження дотримання інспектором під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1496/27941 від 01.12.2015, відповідачем представлено не було.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у відзиві на позовну заяву посилається на те, що вимірювальний прилад ELHOS GLASS METR EGM 1 проходив повірку 2022 року, що підтверджує свідоцтво калібрування N 3374-2022 від 30.11.2022. Зазначає, що відповідно до пунктів 1 та 2 статті 17 розділу IV Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Постанови Кабінету Міністрів України N 374 від 04.06.2015 "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" прилад ELHOS GLASS METER EGM-1 не підлягає періодичній повірці, так як відсутній у переліку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці. Таким чином, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 374 від 04.06.2015 "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" прилад ELHOS GLASS METER EGM-1 не підлягає періодичній повірці, так як відсутній у переліку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці.
Так, згідно положень ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Процедура та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів регламентовано Порядком, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 193 08.02.2016 року.
Відповідно до п. 14 та п.15 Порядку № 193, періодичній повірці підлягають ЗВТ, визначені в Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 374.
Заявники зобов'язані подавати ЗВТ на періодичну повірку з дотриманням міжповірочних інтервалів, установлених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 року № 1747.
Пунктом 1 статті 27 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.
Разом з тим, прилад для вимірювання світлопропускання скла ELHOS GLASS METER EGM-1 не входить до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 437 від 05.04.2012, не має сертифікату перевірки (затвердження) типу засобу вимірювальної техніки, у зв'язку з чим докази, здобуті за наслідками його використання працівниками управління патрульної поліції під час виконання завдань із забезпечення безпеки дорожнього руху є недопустимими.
У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, та не надано до суду доказів в підтвердження правомірності свого рішення.
Указане дає підстави дійти висновку, що у порушення ч. 2 ст. 2 КАС України під час винесення оскаржуваної постанови суб'єктом владних повноважень таке рішення прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені ст. 280, 283 КУпАП, а також необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5650810 від 05.09.2025 підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн, відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 121, 245, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, задовольнити.
Постанову серії ЕНА №5650810 від 05.09.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постановлену інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ст.лейтенантом поліції Колоднюком І.Д. якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680,00 грн - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи :
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, індекс 03048).
Повне рішення складене 13 жовтня 2025 року.
Головуючий: Г.І.Зушман