490/9497/23
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9497/23
1 - кп/490/399/2025
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152020001122 від 19.08.2023 року, № 12023152020000124 від 25.01.2024 року, №12025152020000847 від 05.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, офіційно не працюючого, із середньою спеціальною освітою, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: - 19.05.2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_7
ОСОБА_3 14.08.2023 року приблизно о 22:00 год., проходив повз територію домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Достовірно знаючи, що на вказаній території розташовано об'єкти нерухомого майна разом з цінними речами, які належать ОСОБА_8 , оскільки останній веде підприємницьку діяльність, у ОСОБА_3 виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою власного незаконного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_3 переліз через паркан, тим самим проник на вказану приватну територію, де біля гаражу побачив автомобіль марки LEXUS RX 400, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , поруч з яким, знаходилось легко сплавне колесо R-18 з літньою гумою марки Michelin 235/55, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшов до вказаного колеса, викрав його та разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник.
У подальшому ОСОБА_3 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 3 114,00 гривень.
Крім того, 02.01.2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , перебував у закладі «Бруклін», що розташований за адресою: м.Миколаїв, пр.Центральний, 161, де вживав спиртні напої разом з ОСОБА_9 , та побачив на останній золоті прикраси, після чого у ОСОБА_3 , виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпіла ОСОБА_9 заснула, в цей час ОСОБА_3 таємно, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку трьох каблучок, які перебували на безіменному пальці правої руки, а саме каблучки вагою 1,5 грама вартістю 2151 гривень 96 коп., каблучку вагою 1,65 грама вартістю 2367 грн. 16 коп., каблучку вагою 2,2 грама вартістю 3156 грн. 21 коп., та золотого браслету, який перебував на правій кисті руки, вагою 2 грама, вартістю 2869 грн. 28 коп., належних потерпілій ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця кримінального правопорушення зник, тим самим спричинив ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 10544, 61 грн. (десять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні шістдесят одна копійки).
Крім того, 15.02.2024 року більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи у палаті № 7, відділення №10 у Миколаївській міській лікарні №1, що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.2-га Екіпажна, 4, в якій також перебував потерпілий ОСОБА_10 , який мав мобільний телефон марки «Rеdmi 9A» сірого кольору, де у ОСОБА_3 виник злочинний корисливий умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з метою власного незаконного збагачення.
Після чого, перебуваючи у вищевказаному місці, у зазначений час, ОСОБА_3 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, під приводом необхідності подзвонити з мобільного телефону, усвідомлюючи, що не має намірів на його повернення, попросив у потерпілого ОСОБА_10 , мобільний телефон марки «Rеdmi 9A» сірого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою оператора «Водафон» НОМЕР_4 , вартістю 1699 грн. 50 коп, (сім-карта матеріальної цінності не становить), який належить потерпілому на праві власності. Потерпілий ОСОБА_10 , будучи впевненим в сумлінності та справжності намірів ОСОБА_3 , не усвідомлюючи факту зловживання його довірою, добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Rеdmi 9A» сірого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .
Після отримання від потерпілого ОСОБА_10 вказаного мобільного телефону ОСОБА_3 , не маючи наміру на його повернення, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, скориставшись, що потерпілий не звертає на нього уваги та його дії є непомітними, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився мобільним телефоном на свій власний розсуд, чим спричинив потерпіломуОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1699 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять гривень п'ятдесят копійок).
Також, 04.05.2025 року у вечірній час близько 20:00 год., точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку № 49 по вул. 3-тя Слобідська в м. Миколаїв, помітив на землі лежачу ОСОБА_6 , яка перебувала без свідомості, післячого ОСОБА_3 вирішив скористатися безпорадним станом останньої та викрасти належне їй майно.
З метою реалізації свого злочинного наміру, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, в період іспитового строку, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, впевнившись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, у вечірній час близько 20:00 год., перебуваючи біля будинку № 49 по вул. 3-тя Слобідська в м. Миколаїв, шляхом вільного доступу, оглянувши жіночу сумочку, яка належить ОСОБА_6 , викрав з неї належні ОСОБА_6 мобільний телефон «Redmi 14С SageGreen 8GBRAM 256 GBROM»,SN: НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , вартістю 4913,82 грн., 00коп., з чохлом-книжкою Redmi 14с червоного кольору вартістю 399,00 грн., захисним склом XiaomiRedmi 14С вартістю 350,00 грн, сім-картою з номером НОМЕР_8 , яка для потерпілої особливої цінності не представляє, загально ю вартістю 5662,82 грн., після чого з викраденим майном місце вчинення злочину покинув, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 5662,82 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, винним себе визнав повністю та підтвердив факт вчиненням ним вказаного злочину при викладених вище обставинах. Так, обвинувачений зазначив, що приблизно в середині серпня 2023 року в вечірній час доби, коли вже на вулиці було темно він проходив по провулку Парусному. Перебуваючи біля будинку № 7-а, він переліз через паркан і побачив, що там стоїть автомобіль марки LEXUS RX 400, а поруч з ним було колесо. Він перекинув колесо через паркан, після чого сам переліз через паркан та взявши колесо покинув місце вчинення злочину. На початку січня 2024 року він був в кафе "Бруклін", де разом з ОСОБА_9 розпивав спиртні напої. Коли ОСОБА_9 заснула він зняв з неї прикраси - браслет та три каблучки. На початку травня 2025 року в вечірній час він проходив по вул. 3-тя Слобідська і побачив, що на землі лежить жінка, а рядом біля неї була сумка, з якої було видно мобільний телефон. Він взяв з сумки мобільний телефон та пішов далі. Оскільки в нього не має паспорту, то він передав телефон другу, а той здав його до ломбарду. Приблизно в середині лютого 2024 року він лежав у лікарні, в той день коли його виписували він попросив у ОСОБА_10 , який також проходив лікування, мобільний телефон для здійснення дзвінка. Отримавши телефон він не повернув його і покинув територію лікарні. У вчиненому щиро кається, просив суд строго його не карати, також просив звільнити його від кримінальної відповідальності за злочин вчинений стосовно ОСОБА_10 у зв'язку із декриміналізацією.
Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за: - ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, та як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище, вчинена в умовах воєнного стану, і визнає його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Разом з тим, 09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП, а саме: до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 року у справі № 153/1289/18 зазначив, що "рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК констатує відсутність злочинності та караності діяння за змістом нового кримінального закону і, відповідно, не тягне для особи будь-яких кримінально-правових наслідків, навпаки, спрямоване на захист прав цієї особи, а тому, враховуючи, що питання про кримінальну відповідальність за діяння, яке втратило якість злочинності, виключається в принципі, то й кримінальне переслідування відносно підозрюваного, обвинуваченого підлягає припиненню. А тому суд у судовому провадженні (не тільки підготовчому) не може не відреагувати на зміну державою оцінки певного діяння, і має у процесуальному порядку відреагувати на скасування кримінальної відповідальності за діяння"
Згідно із п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Станом на день вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення - 15.02.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 3028,00 грн./місяць, отже податкова соціальна пільга становить 1514,00 грн., а розмір неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації кримінальних правопорушень - 3028,00 грн.
Ураховуючи викладене вище, оскільки вартість чужого майна, яким заволодів обвинувачений шляхом обману (шахрайства), є нижчою від двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підстав для притягнення до кримінальної відповідальності немає.
Ураховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152020000124 від 25.01.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки судом встановлено наявність згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження щодо нього за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення становила менше двох розмірів встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд на підставі статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На підставі ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшують покарання суд визнє повне визнання вини та щире каяття.
На підставі ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_11 раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Органом пробації надано висновок стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , в якому зазначено, що беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, той факт, що особа вчинила злочин під час перебігу іспитового строку, дуже високий ризик небезпеки для суспільства, а також дуже високий рівень вчинення повторного правопорушення. Уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 неможливе без позбавлення волі або обмеження волі.
Ураховуючи особу обвинуваченого та їм скоєне, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства та ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі як таке, що буде відповідати його особі та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.
Так, частиною 1 ст. 71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
За таких обставин суд вважає за необхідне до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбутий строк покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року з урахуванням вимог ст. 71 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення слід зарахувати до строку відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк перебування ОСОБА_3 під вартою обчислювати з моменту його затримання 03.07.2025 року.
Подана 13.10.2025 року ОСОБА_6 заява про відшкодування матеріальних коштів за своєю формою не відповідає вимогам цивільного позову за цивільно-процесуальним законодавством України та подана не у відповідності до вимог ст. 128 КПК України, отже, судом встановлено, що цивільний позов у встановленому законом порядку не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз: - автотоварознавчої експертизи від 14.09.2023 року № СЕ-19/115-23/12254-АВ в сумі 1195,00 грн.; - товарознавчої експертизи від 05.07.2025 року № СЕ-19/115-25/11047-ТВ в сумі 2674,20 грн.
Процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи від 21.03.2024 року № СЕ -19/115-24/4979-ТВ в сумі 3029,12 грн.- слід віднести на рахунок держави.
Речові докази у справі: - мобільний телефон марки «Redmi 9A», сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_10 після набрання вироком законної сили залишити власнику; - легко сплавне колесо R-18 з літньою гумою марки Michelin 235/55, яке передано на відповідальне зберегання ОСОБА_8 після набрання вироку законної сили залишити власнику; - коробку від мобільного телефону «Redmi 14С SageGreen 8GBRAM 256 GBROM»,SN: НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , яку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили залишити власнику.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.08.2025 року до набрання вироком законної сили - залишити попереднім.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.05.2023 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.08.2025 року до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення зарахувати до строку відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк перебування ОСОБА_3 під вартою обчислювати з моменту його затримання 03.07.2025 року.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152020000124 від 25.01.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз: - автотоварознавчої експертизи від 14.09.2023 року № СЕ-19/115-23/12254-АВ в сумі 1195,00 грн.; - товарознавчої експертизи від 05.07.2025 року № СЕ-19/115-25/11047-ТВ в сумі 2674,20 грн.
Процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи від 21.03.2024 року № СЕ -19/115-24/4979-ТВ в сумі 3029,12 грн.- віднести на рахунок держави.
Речові докази у справі: - мобільний телефон марки «Redmi 9A», сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити власнику; - легко сплавне колесо R-18 з літньою гумою марки Michelin 235/55, яке передано на відповідальне зберегання ОСОБА_8 - залишити власнику; - коробку від мобільного телефону «Redmi 14С SageGreen 8GBRAM 256 GBROM»,SN: НОМЕР_5 , IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , яку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити власнику.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1