Справа № 490/2787/25
нп 3/490/1649/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
03 жовтня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., розглянувши протокол про вчинення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
08.04.2025 року відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, 08.04.2025 року о 00 год. 30 хв., у м. Миколаєві, вул. 6-а Слобідська, буд. 26, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, незв'язне мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, - відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. За дані дії передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу за його відсутності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням вказаного вище та враховуючи, що в справі достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП закріплено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно п. 3 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція) закріплено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 3 р. 3 Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду, згідно п. 4 р. 4 Інструкції, є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено те, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що працівники патрульної поліції в комендантську годину зупинили транспортний засіб, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм, виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору "Драгер", на що ОСОБА_1 відмовився, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, також відмовився.
Відтак, вказані в протоколі обставини про порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України підтверджуються доданим до нього направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відеозаписом.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та його дії слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших.
З урахуванням наведеного вище вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 245, 251, 266, 280, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Грошові кошти в рахунок сплати судового збору перерахувати на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів.
СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН