Справа № 489/4257/25
Номер провадження 2-др/489/10/25
Іменем України
10 жовтня 2025 року
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив
Інгульським районним судом м. Миколаєва ухвалено заочне рішення від 30.09.2025 у цивільній справі № 489/4257/25, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №06.09.2024-100002827 від 06.09.2024, яка станом на 28.05.2025 складає 18900,00 грн.(вісімнадцять тисяч дев'ятсот гривень нуль копійок), з яких: основний борг - 7000,00 грн., проценти - 6510,00 грн., 630,00 грн. - комісія, 3500,00 грн. - неустойка, 1260,00 грн. - дод. комісія та судові витрати.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що разом із позовною заявою ТОВ Споживчий Центр зазначило, що орієнтовний розмір витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи становить 8422,40 грн., які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги Позивач надає квитанцію про оплату послуг адвоката.
Питання щодо ухвалення додаткового рішення вирішується без виклику учасників провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Згідно зі ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням суду визначено що питання щодо витрат на правничу допомогу підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 та ст.. 270 ЦПК України.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.ч.2, 3ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137,141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до Договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, укладеного між АО "ЛЕКС ВЕРІТАС" та ТОВ "Споживчий Центр" вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору. Згідно з платіжною інструкцією №ЦС00043177 від 02.10.2025 ТОВ "Споживчий центр" перерахувало кошти на рахунок отримувача ЛЕКС ВЕРІТАС у розмірі 6000,00 грн.
Також, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано Звіт про виконану роботу відповідно до Договору №01/25-СЦ.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18, від 01.11.2022 у справі №757/24445/21-ц, від 20.09.2023 у справі № 753/7936/23.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги складність справи, тривалість розгляду справи, аналізуючи обсяг правової допомоги адвоката та співмірність таких робіт і їх оплати, суд вважає, що витрати на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають стягненню з відповідача в розмірі 6000,00 грн.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
вирішив
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 489/4257/25.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп. (шість тисяч гривень нуль копійок)
Інформація про учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручено у день його проголошення (підписання) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту додаткового рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 10.10.2025.
Суддя В.В. Кокорєв