Справа № 489/7727/25
Провадження № 3/489/1963/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
14 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724698 від 13.09.2025 вбачається, що 13.09.2025 о 20:05 год у м. Миколаєві ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , умисно, з перевагою сили, вчинив сварку відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої словесно ображав, принижував, висловлювався в її адресу нецензурними словами, ударив по обличчю, чим навмисно спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоди психічному здоров'ю, таким чином спричинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав частково. Пояснив, що донька раніше скаржилася на чоловіка та дітей. ОСОБА_1 подзвонив чоловіку доньки та розмовляв із ним. Потім ОСОБА_2 прийшла до ОСОБА_1 у квартиру, де й виникла сварка, під час якої ОСОБА_3 штовхав доньку, замахувався по обличчю, висловлювався нецензурними словами. Після цього пішов випити алкоголь.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі. Пояснила, що проживає з батьками в одному під'їзді, прийшла взяти у матері таблетки від головного болю. Перед цим її батько ОСОБА_1 подзвонив у стані алкогольного сп'яніння її чоловіку з претензіями. Піднявшись до квартири батьків, ОСОБА_2 відкрила тамбурні двері своїм ключем, а батько у стані алкогольного сп'яніння одразу почав її бити по обличчю, штовхати, висловлюватися нецензурними словами. Мама заступалася за доньку. До цієї ситуації такого не було, тому така поведінка батька спричинила емоційне напруження потерпілої, чим завдано шкоди її психічному здоров'ю.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілої, дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; протокол прийняття заяви ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника), суд дійшов таких висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша ст. 173-2 КУпАП (в редакції, чинній з 19.12.2024) передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, вчинення домашнього насильства характеризується такою обов'язковою ознакою, як завдання наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що її батько ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння почав ображати її лайливими словами, принижувати, погрожувати фізичною розправою, вдарив по обличчю долонею. Аналогічні пояснення надані потерпілої в судовому засіданні.
ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях підтвердив факт конфлікту, який виник під час розпивання алкогольних напоїв, в результаті чого виникла сварка з донькою на побутовому ґрунті, в ході якої ОСОБА_1 ображав, принижував та висловлювався в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Письмові пояснення узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої в судовому засіданні.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійсно вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Згідно з ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, ураховуючи, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, суд не вбачає підстав для його направлення в порядку ст.39-1 КУпАП для проходження програми «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 247,252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Рибіцька