справа № 489/930/21
провадження №4-с/489/39/25
14 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шелегей Т.В. (далі -державний виконавець Шелегей Т.В.) щодо не зняття арешту з майна боржника
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шелегей Т.В. у виконавчому провадженні № 65144936, яка полягає у невжитті заходів щодо зняття арешту з усього рухомого і нерухомого майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 65144936 з примусового виконання судового наказу у справі № 489/930/21,провадження № 2-н/489/208/21, виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва 18.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов'язати державного виконавця Шелегей Т.В. прийняти постанову про зняття арешту з усього рухомого і нерухомого майна боржника ОСОБА_1 та заборон на його відчуження.
В обґрунтування скарги вказано, що на виконанні в державного виконавця знаходиться вказаний судовий наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 65144936.
01.11.2024 у виконавчому провадженні винесено постанову про арешт майна боржника.
Боржник у 2022 - 2025 роках мав заборгованість зі сплати аліментів у вказаному виконавчому провадженні, яка станом на 30.07.2025 погашена. При цьому, боржник ніколи не ухилявся від сплати аліментів та щомісячно їх сплачував. Починаючи з грудня 2021 року боржник сплачував по 2512, 56 грн., що відповідало судовому наказу на початок виконавчого провадження. Втім, внаслідок власної помилки, не врахував поступове збільшення розміру заробітної плати, продовжував сплачувати аліменти у тому ж розмірі, що і попередньо сплачував. Виявивши наявність заборгованості по аліментам, у грудні 2022, листопаді 2024 та липні 2025 здійснював збільшені платежі для погашення заборгованості, що відповідно призвело до відсутності заборгованості з липня 2025 року.
В подальшому, боржник належним чином виконує свої. У зв'язку із цим, 13.08.2025боржник звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна боржника, який не було знято, про що вказано у листі від 13.08.2025 № 104708.
При цьому, відомості про боржника у Єдиному реєстрі боржників відсутні, його автомобілі знято з розшуку та у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується відповідачами відділу державної виконавчої служби.
З урахуванням наведеного заявник вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності посадових осіб органу державної виконавчої служби, яка полягає у не зняття арешту з майна боржника, сотенній обмежений у користуванні та розпорядженні належним йому рухомим та нерухомим майном, зокрема автомобілями Mitsubishi Outlander, 2013 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 , Volkswagen Passat, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , та квартирою у АДРЕСА_1 .
Представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тарасенко К.В. 19.09.2025 надав до суду через систему «Електронний суд» відзив на скаргу в якому просить задоволені скарги відмовити через її безпідставність.
У відзиві вказано, що згідно частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
01.11.2024, відповідно до статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про арешт коштів боржника та за допомогою накладання ЕЦП направлено до банків-учасників обміну до виконання.
01.11.2024, державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про арешт майна боржника.
Відомості про обтяження внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Таким чином, державний виконавець діяв в межах своїх повноважень відповідно до закону та був зобов'язаний накласти арешт на майно боржника.
01.11.2024, відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук транспорті засоби: 1) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 2) MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .
01.11.2024 відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.
04.11.2024 до Відділу надійшла заява боржника, якою долучено до матеріалів виконавчого провадження квитанції про сплату аліментів та довідку про доходи.
07.11.2024 державним виконавцем Шелегей Т.В. зроблено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65144936 з урахуванням вищевказаних квитанцій та довідки про доходи, згідно якого станом на 07.11.2024 заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
07.11.2024, відповідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про зняття арешту з коштів та за допомогою накладання ЕЦП направлено до банків-учасників обміну до виконання.
07.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про зняття майна з розшуку, якою знято з розшуку транспорті засоби: 1) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 2) MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .
28.07.2025 державним виконавцем Шелегей Т.В. зроблено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65144936, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів складала 36022,00 грн. Розрахунок заборгованості по аліментам від 28.07.2025 складено, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
30.07.2025 до Відділу надійшла заява боржника, якою долучено до матеріалів виконавчого провадження квитанції про сплату аліментів та довідку про доходи.
30.07.2025 складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65144936 з урахуванням квитанцій та довідки про доходи, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів станом на 30.07.2028 відсутня.
Таким чином всі дії державного виконавця Шелегей Т.В. у виконавчому провадженні вчинені відповідно до вимог закону.
Згідно положень статті 51 Конституції України, статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Виконавчий документ містить чітке та зрозуміле формулювання де зазначена частка та періодичність сплати аліментів тому не потребує додаткового роз'яснення. Однак всупереч чинного рішення суду боржником не сплачувалися аліменти в повному
В результаті неналежного виконання боржником свого обов'язку діти на протязі 2022 - 2025 років не утримували коштів в повному обсязі у розмірі визначеному рішенням суду, про що скаржник сам вказує у скарзі.
Заборгованість по сплаті аліментів по виконавчому провадженню № 65144936 виникла з вини боржника, що може свідчити про факт неналежного виконання ОСОБА_1 обов'язку утримувати дитину та дає привід вважати, що така заборгованість може виникнути і при подальшому виконанні виконавчого документа, що зайвий раз підтверджує необхідність арешту на все майно боржника до досягнення дітьми повноліття. Натомість, зняття арешту з майна боржника та його відчуження, а також припинення сплати аліментів в подальшому боржником, зробить виконання рішення суду неможливим, що порушить права дитини на отримання аліментів.
Крім того, в умовах військового стану в Україні жодне майно боржника не може виступати, як забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів в інший спосіб, ніж звернення стягнення на таке майно.
За наявності заборгованості по аліментах, а також при неможливості забезпечити виконання судового рішення у інший спосіб підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.
Аналізуючи наведені доводи викладені у скарзі, також враховуючи актуальну правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.04.2023 року по справі № 607/3711/15-ц, вважаємо, що скаржником не було доведено противоправну бездіяльність головного державного виконавця Шелегей Т.В., та як наслідок необхідність зняття такого арешту у виконавчому провадженні №65144936 до повноліття дітей.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник заявника надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, в якій просив задовольнити скаргу.
Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог частин п'ятої, дев'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення є дата його складання.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів цивільної справи встановлено, що на виконанні державного виконавця Шелегей Т.В. перебуває виконавче провадження № 65144936 з примусового виконання судового наказу № 2-н/489/208/21(489/930/21), виданого 13.04.2021 Ленінським (на теперішній час - Інгульський) районним судом міста Миколаєва про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача - ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 17.02.2021 та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, в подальшому на утримання ОСОБА_4 у розмірі третьої частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення ним повноліття.
Із скарги та відзиву на скаргу вбачається, що виконавче провадження відкрито постановою від 14.04.2021.
05.11.2024 державним виконавцем Шелегей Т.В. виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, загальна сума якої за весь період склала 196057,40 грн.
01.11.2024 державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банків-учасників обміну до виконання.
01.11.2024, державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про арешт майна боржника та відомості про обтяження внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
01.11.2024 державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук транспорті засоби: 1) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 2) MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .
01.11.2024 державним виконавцем Шелегей Т.В. винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.
04.11.2024 до Відділу надійшла заява боржника, якою долучено до матеріалів виконавчого провадження квитанції про сплату аліментів та довідку про доходи.
07.11.2024 державним виконавцем зроблено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65144936 з урахуванням вищевказаних квитанцій та довідки про доходи, згідно якого станом на 07.11.2024 заборгованість зі сплати аліментів відсутня та цього ж дня винесено постанову про зняття арешту з коштів, а також постанову про зняття майна з розшуку, якою знято з розшуку транспорті засоби: 1) VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 2) MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .
28.07.2025 державним виконавцем Шелегей Т.В. зроблено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65144936, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів складала 36022,00 грн. Розрахунок заборгованості по аліментам від 28.07.2025 складено, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
30.07.2025 до Відділу надійшла заява боржника, якою долучено до матеріалів виконавчого провадження квитанції про сплату аліментів та довідку про доходи. Цього ж дня державним виконавцем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 65144936 з урахуванням квитанцій та довідки про доходи боржника, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів станом на 30.07.2028 відсутня.
Із відзиву також вбачається, що сторони виконавчого провадження не надавали державному виконавцю відомості щодо місця роботи боржника, а тому розрахунок заборгованості виконавцем складався виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
В силу статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України кожен може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у спосіб, передбачений законом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Відповідно до частини другої та третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом(пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до статей 48, 56 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону № 1404-VIII, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Частинами четвертою, п'ятою статті 59 Закону № 1404-VIII передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, серед іншого, може бути погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника (пункт 7 частини четвертої статті 59).
Отже, передумовою застосування пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, по-перше, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, по-друге, існування іншого способу забезпечення виконання рішення ніж звернення стягнення на майно боржника.
У постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №490/6309/16-ц (провадження № 61-473св21) зроблено висновок про те, що за змістом пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» таке забезпечення виконання рішення, яким передбачено стягнення періодичних платежів, зокрема, аліментів, має бути реальним, а не декларативним.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що боржником було допущено порушення грошових зобов'язань із сплати у неповному розмірі аліментів на утримання дитини через, що державний виконавець вжив заходів з арешту коштів боржника, а також усього його майна, з оголошенням транспортних засобів зареєстрованих на ім'я останнього в розшук та внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру боржників.
Після погашення заборгованості, державним виконавцем відомості про боржника виключено з Єдиного реєстру боржників та скасовано арешт коштів боржника і розшук транспортних засобів, із збереженням арешту майна.
Наведені обставини учасниками справи не оспорюються.
Представником боржника до скарги додано довідку про доходи від 20.07.2025 № 148, видану ОСОБА_1 про те, що він працює у ТОВ «Елікатний Смак» на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності і його дохід за період грудень 2024 року по червень 2025 року без урахування аліментів складає 55930,79 грн. Також суду надано квитанції ПриватБанку про особисте щомісячне перераховування боржником грошових коштів стягувачу.
Із відзиву на скаргу вбачається, що нарахування аліментів державним виконавцем здійснено за приписами частини 2 статті 195 СК України виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки боржник не надав відомості щодо місця своєї роботи та отримання ним постійного доходу.
Разом у відзиві вказано, що 04.11.2024 до Відділу надійшла заява боржника з квитанціями про сплату аліментів та довідкою про доходи.
Таким чином, державному виконавцю було відомо про отримання боржником доходу у виді заробітної плати, тобто отримання ним постійного регулярного доходу. Вказане підтверджується і розрахунком заборгованості по аліментам, складним державним виконавцем та доданим до скарги, відповідно до якого ОСОБА_1 сплачував аліменти щомісячно із незначним відхиленням від нарахованого місячного розміру аліментів.
За таких обставин, оцінивши наявні докази, якими підтверджено отримання боржником постійного стабільного доходу у вигляді заробітної плати, подальше збереження арешту, накладеного державним виконавцем на його майно є порушення права боржника на користування та розпорядженням своїм майном, оскільки у даному випадку наявні передумови для скасування арешту, передбачені пунктом 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», а саме погашення боржником заборгованості із сплати періодичних платежів та існування іншого способу забезпечення виконання рішення ніж звернення стягнення на майно, це здійснення відрахування з його фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Стосовно посилання представника відділу державної виконавчої служби на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.04.2023 по справі № 607/3711/15-ц, провадження № 61-688св23, то до спірних відносин вона застосуванню не підлягає, оскільки у вказаній справі судами встановлено, що боржник не отримував заробітної плати, не мав рахунків в банківських установах та не надав суду доказів наявності в нього щомісячного стабільного доходу, грошових коштів, достатніх для виконання рішення суду про сплату аліментів.
Враховуючи встановлені обставини, оцінивши наявні у справі докази та в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про задоволення скарги з мотивів наведених вище.
Керуючись статями 447 - 451 ЦПК України, суд
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати противоправною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шелегей Т. В. у невжитті заходів із зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю у нього заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 65144936.
Зобов'язати головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шелегей Т. В. зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 та заборон на його відчуження, накладеного у виконавчому провадженні № 65144936 постановою про арешт майна боржника від 01.11.2024.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14.10.2025
Суддя І.В. Коваленко