1Справа № 335/8089/25 1-кс/335/3452/2025
10 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000145 від 13.08.2025 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, непрацевлаштований, розлучений, зі слів перебуває у цивільному шлюбі, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000145 від 13 серпня 2025 року, досудове розслідування у якому здійснюється СУ ГУНП України в Запорізькій області, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2025 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) у ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Далі, під час підготовки до реалізації свого злочинного умислу, не маючи можливості самостійно втілити свій злочинний план у життя, враховуючи складність та підвищений ризик одноособового скоєння злочину, ОСОБА_7 вирішив підшукати необхідну для досягнення своєї злочинної мети кількість учасників злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_8 , яке запланував здійснити з використанням вогнепальної зброї, шляхом здійснення пострілів у потерпілого.
Так, із вказаною метою ОСОБА_7 вирішив залучити раніше знайомих йому ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Далі, діючи на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_7 повідомив про свій намір скоїти умисне вбивство ОСОБА_8 ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , запропонувавши їм при цьому прийняти безпосередню участь у його вчиненні, на що останні погодились.
В подальшому, заручившись підтримкою ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , ОСОБА_7 вступив з ними у злочинну змову, розробивши при цьому план вчинення злочину відносно ОСОБА_8 , а також розподіливши між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 їх обов'язки, та обов'язки інших невстановлених досудовим розслідування осіб під час підготовки та безпосереднього вчинення злочину.
Так, відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_7 мав керувати підготовкою до вчинення злочину та його безпосереднім вчиненням, а також забезпечувати безпосередніх виконавців злочину всім необхідним знаряддям для його вчинення.
При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , у свою чергу, будучи співвиконавцями запланованого злочину відносно ОСОБА_8 , відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, мали виконували конкретні дії, спрямовані на досягнення спільної злочинної мети, а саме: встановлення місця проживання потерпілого, маршрутів його пересування, розпорядку дня та стеження за ним, а також безпосереднього виконання умисного вбивства ОСОБА_8 з використанням вогнепальної зброї.
Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, досягли домовленостей стосовно усіх обставин запланованого ними вбивства ОСОБА_8 .
Далі, встановивши місце мешкання потерпілого, його хронометраж дня, транспортний засіб, на якому він пересувається, а також маршрути його пересування, місцем вчинення запланованого умисного вбивства, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, обрали територію домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, діючи з метою конспірації та запобіганню бути заздалегідь викритими потерпілим, ОСОБА_7 , діючи разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами вирішили використовувати автомобіль «ЗАЗ - DAEWOO LANOS» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , змінивши на ньому номерні знаки на д.н.з. НОМЕР_2 .
Так, при підготовці до вчинення вказаного злочину, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вбивство ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений час, але не пізніше 13 серпня 2025 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), за невстановлених обставин та у невстановленому місці, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбали вогнепальну зброю та боєприпаси, які в подальшому зберігали за місцем мешкання ОСОБА_14 .
Крім того, з метою особистого маскування під час вчинення злочину та уникнення можливості бути викритими в подальшому, ОСОБА_7 , діючи разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, підготували балаклави, перчатки та одяг, які заздалегідь придбали та зберігали у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 із застосуванням вогнепальної зброї, 13 серпня 2025 року, приблизно о 09:00 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 , на автомобілі «ЗАЗ - DAEWOO LANOS» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , які були замінені на д.н.з. НОМЕР_2 , прибули до домоволодіння потерпілого за адресою: АДРЕСА_3 , де маючи при собі заздалегідь придбану вогнепальну зброю з боєприпасами до неї, влаштували засідку у вищевказаному автомобілі та очікували моменту виходу потерпілого ОСОБА_8 із зазначеного будинку, з метою його подальшого вбивства.
В подальшому, 13 серпня 2025 року, приблизно об 11:10 год., коли потерпілий ОСОБА_8 вийшов з вищевказаного будинку на вулицю, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вийшли з автомобіля «ЗАЗ - DAEWOO LANOS» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , які були замінені на д.н.з. НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_13 , знаходячись біля передніх пасажирських дверей зазначеного автомобіля, із заздалегідь придбаної вогнепальної зброї з боєприпасами до неї, здійснив численні постріли, не менше 22, у бік потерпілого, який в цей момент знаходився біля паркану поруч з будинком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 52, а ОСОБА_5 у цей час, в свою чергу, із заздалегідь придбаної вогнепальної зброї з боєприпасами до неї, також здійснив постріли, не менше 7, у бік потерпілого, тим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального осколкового наскрізного поранення ділянки правого плеча.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами під керівництвом ОСОБА_7 , вчинили усі дії, які вважали необхідними для вбивства ОСОБА_8 , однак смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від їх волі.
Після цього, ОСОБА_5 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, разом з ОСОБА_13 та іншими особами на автомобілі «ЗАЗ - DAEWOO LANOS» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , які були замінені на д.н.з. НОМЕР_2 , покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та ухвалою слідчого судді від 17.08.2025 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.10.2025 включно, без визначення розміру застави.
Посилаючись на особливу складність кримінального провадження, необхідність проведення великого обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, аналізу великого об'єму інформації, а також проведення у ході досудового розслідування ряду судових експертиз, які у сукупності потребують значного часу та є визначальними для прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні, ту обставину, що виконання всіх необхідних слідчих і процесуальних дій неможливо до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також, зазначаючи, що, виходячи з повідомленої підозри і тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється останній, не зменшилися ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Зазначив, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, не всі обставини кримінального правопорушення встановлені, проводяться судові експертизи, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ризики на даний час не зменшилися та продовжують існувати, з огляду на обставини і тяжкість кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, який не має джерела доходу, постійного місця проживання і міцних соціальних зв'язків.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти клопотання заперечувала, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, суду подала письмові заперечення на клопотання. Також вважає недоведеними ризики, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні, оскільки підозрюваний раніше не засуджений. Наполягає на наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, зазначаючи, що він перебуває у цивільному шлюбі та має намір одружитися, а також має малолітню дитину. Суду подала копію свідоцтва про народження дитини та витягу з додатку «Дія» щодо реєстрації заяви про одруження, які долучено до матеріалів клопотання. Просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його цивільної дружин у м. Дніпрі, який вважає здатним забезпечити належну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, підтримав позицію захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000145 від 13 серпня 2025 року, у якому 16.08.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 17.08.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.10.2025 року включно, якою розмір застави не визначався, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування не завершено, ухвалою слідчого судді від 10.10.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000145 продовжено до п'яти місяців.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність наведених у клопотанні і підтверджених матеріалами кримінального провадження обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, згідно повідомленої підозри, його тяжкість та ступінь участі останнього у його вчиненні.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, обґрунтованість підозри перевірялася слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Також, слідчий суддя враховує встановлені дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше незасуджений, непрацевлаштований, постійного місця проживання не має, зі слів перебуває у цивільному шлюбі, має малолітню дитину, та враховує його вік і стан здоров'я.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований відносно підозрюваного запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає його особі, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується.
З огляду на винятковість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, виходить із сукупності обставин, встановлених в ході досудового розслідування, які характеризують високий ступінь суспільної небезпеки дій ОСОБА_5 в межах інкримінованого кримінального правопорушення, об'єкту його посягання, яким було життя іншої людини, яке є найвищою соціальною цінністю, відповідно до норм Конституції України.
Стороною обвинувачення надано достатньо доказів про те, що у даному кримінальному провадженні, у якому досудове розслідування триває, слідством проводяться відповідні слідчі дії, про які зазначено у клопотанні, з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також заходи, спрямовані на збирання всіх доказів.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, його тяжкості, а також доказів та обставин, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним наявність наданий час ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .
Ризики перешкоджання кримінальному провадженню, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, визначені як вірогідність вчинення певних дій або настання обставини, які можуть ускладнити або унеможливити розслідування, судовий розгляд, та характеризуються як можлива небезпека, якої слід уникати. Вони можуть проявлятися у конкретних небажаних для кримінального провадження наслідків поведінки підозрюваного, і які слід трактувати як ризики, що заважають виконанню завдань кримінального провадження. Метою оцінки ризиків є виключно запобігання перешкоджанню кримінальному правопорушенню, а не обвинувачення підозрюваного у вчиненні певних дій заздалегідь.
Стороною захисту в ході розгляду клопотання не спростовано доводів органу досудового розслідування про існування на даний час встановлених при застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання ризиків та не надано жодних даних про їх зменшення. Доводи про відсутність у підозрюваного судимостей є недостатніми для спростування існування ризиків.
З урахуванням наведених вище обставин, виходячи зі змісту повідомленої підозри, на переконання слідчого судді, вірогідність настання ризиків об'єктивно існує.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Разом з тим, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, шкідливість його неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання. Стороною захисту не надано обґрунтованих даних щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків. Наявність даних щодо подання підозрюваним заяви про одруження таких зв'язків не доводить. Крім того, будь-яких даних щодо особи громадянки, яка, як зазначається, є цивільною дружиною підозрюваного, стороною захисту не надано. Та обставина, що підозрюваний є батьком малолітньої дитини не підтверджує, що вона проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні. Крім того, об'єктивних даних щодо можливого проживання підозрюваного у м. Дніпрі не встановлено. На час встановлення даних про особу підозрюваного, останній повідомив, що до затримання мешкав у м. Запоріжжі. При цьому, з наданих матеріалів вбачається, що у м. Запоріжжі останній не має будь-якого постійного місця проживання.
Поряд з цим, в ході розгляду клопотання не надано будь-яких даних про власників житла, у якому має проживати підозрюваний ОСОБА_5 , які б надали відповідну згоду на його перебування за вказаною адресою на умовах домашнього арешту, і не доведено, що за цією адресою може бути забезпечено умови такого запобіжного заходу.
Таким чином, встановлені слідчим суддею обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно запобігти наявним ризикам і гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді подальшого тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи останнього, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не наведено, обґрунтованих даних щодо неможливості утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено.
Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного під вартою, не зменшилися ризики, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Виходячи з мети застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 на умовах, визначених ухвалою слідчого судді про його застосування, тобто без визначення розміру застави, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Виходячи з вимог ст. 197 КПК України, слідчий суддя визначає строк дії даної ухвали на шістдесят днів - до 08.12.2025 року включно.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.12.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 08.12.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1