8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2914/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ"
доДочірнього підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ"
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР "ВАТ "ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 13.439,11 грн, 3% річних у сумі 99,52 грн, інфляційні втрати в сумі 150,85 грн, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії за період грудень 2024 - травень 2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2025 з урахуванням малозначності справи №922/2914/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та була отримана останнім 26.08.2025 (з урахуванням положень частини шостої статті 242 ГПК України), про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР "ВАТ "ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ".
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Згідно з умовами укладеного між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (постачальник) та ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР "ВАТ "ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (споживач) Договору про постачання електричної споживачу від 09.10.2024 №53026 (надалі - Договір), до якого останній приєднався на підставі заяви-приєднання від 09.10.2024 на умовах Комерційної пропозиції №1/23Ф-П постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.4. Договору).
У відповідності до пункту 6.2. Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії з умовами цього Договору.
Згідно з пунктом 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, визначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Як зазначає позивач, відповідачем у період січень-березень 2025 була спожита електрична енергія в кількості 1.257,00 кВт*год., про що свідчить витяг АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.
На підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії позивачем були сформовані рахунки за електричну енергію нараховану в січні 2025 на суму 4.546,39 грн, лютому 2025 на суму 7.260,98 грн та березні 2025 на суму 1.631,74 грн, котрі були надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, про що свідчить надані реєстри Укрпошти. На зазначені в рахунках суми позивачем були складені Акти приймання-передачі електричної енергії за період січень-березень 2025.
Позивач вказує, що заборгованість відповідача за електричну енергію за період січень-березень 2025 становить 13.439,11 грн та залишається несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу (пункт 14 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача. Так, згідно з умовами розділу 5 Комерційної пропозиції №1/23Ф-П рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Факт споживання електричної енергії відповідачем у період січень-березень 2025 на загальну суму 13.439,11 грн підтверджується наявними в матеріалах рахунками на оплату, актами приймання передачі електричної енергії, які були складені на підставі наданих АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" фактичних обсягів електричної енергії ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР "ВАТ "ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ".
Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача зі спожитої електричної енергії за Договором становить 13.439,11 грн та залишається несплаченою, доказів протилежного матеріали справи не містять.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 13.439,11 грн до суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію в сумі 13.439,11 грн.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 99,52 грн та інфляційні втрати в сумі 150,85 грн, які нараховані на заборгованість за період за період листопад-грудень 2024 та січень-березень 2025.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою доданих до позовної заяви розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено наступне, а саме:
- у розрахунках 3% річних на заборгованість з електричної енергії, спожитої відповідачем у період листопад-грудень 2024, допущені помилки, зокрема, дні фактичного виконання зобов'язання (15.01.2025 та 20.01.2025) не повинні включатися в період нарахування відсотків річних. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 13.06.2018 у справі №922/1008/16;
- інші розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично правильно.
З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Здійснивши перерахунок 3% річних, у котрих позивачем були допущені помилки, суд зазначає, що їх арифметично правильний розмір становить: на заборгованість листопада 2024 за період з 19.12.2024 до 14.01.2025 - 8,83 грн; на заборгованість грудня 2024 за період з 16.01.2025 до 19.01.2025 - 1,43 грн. В інший частині нарахування 3% річних у загальній сумі 0,70 грн є безпідставним та помилковим.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію в сумі 13.439,11 грн, 3% річних у сумі 98,82 грн та інфляційні втрати в сумі 150,85 грн. В частині стягнення 3% річних у загальній сумі 0,70 грн слід відмовити з огляду на вищезазначене.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.422,27 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (0,13 грн) залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" (Україна, 61202, Харківська обл., м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію в сумі 13.439,11 грн, 3% річних у сумі 98,82 грн, інфляційні втрати в сумі 150,85 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,27 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "14" жовтня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля