65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2532/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, пр.Берестейський, буд.14)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфі Світ Лайф 22" (65069, Одеська обл., місто Одеса, вул.Героїв оборони Одеси, будинок 90)
про стягнення 46 074,80 грн
1. Короткий зміст позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
27.06.2025 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфі Світ Лайф 22", в якій просить суд стягнути кошти у сумі 46 074,80 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що порушення відповідачем норм Податкового кодексу України позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, що у свою чергу є підставою для стягнення з відповідача збитків у розмірі такого податкового кредиту.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 судом було відкрито провадження у справі №916/2532/25, прийнято справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 10.12.2024 була надіслана та доставлена позивачу до електронного кабінету 02.07.2025 о 23:07, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу його місцезнаходження, втім, поштове повідомлення повернулося до суду неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою, про що свідчить наявна в матеріалах справи поштова довідка (а.с.45).
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду ухвали від 02.07.2025 з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.44-46), суд зазначає про виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).
Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
28 травня 2021 року між ДП «Адміністрація морських портів України» (Покупець) та ТОВ «Крейн Енерджі» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Алфі Світ Лайф 22») (Постачальник) було укладено договір поставки № 35-В-АМПУ-21.
Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар: за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин у талонах або картках (бланках-дозволах), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Постачальник зобов'язаний надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЕРПН) в порядку та строки визначені законодавством України (п. 6.3.5. договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору на підставі видаткової накладної №233 від 14.06.2021 та акту приймання-передачі талонів (бланків дозволу на отримання пального) від 14.06.2021 постачальник виконав поставку товару до філії «Дельта-лоцман» ДП АМПУ та виставив рахунок на оплату № 224 від 14.06.2021 на суму 276 448,80 грн (в тому числі ПДВ в сумі 46 074,80 грн).
В свою чергу, покупцем замовлена партія товару була оплачена в повному обсязі на загальну 276 448,80 грн (в тому числі ПДВ в сумі 46 074,80 грн), що підтверджується платіжним дорученням № 3396 від 29.06.2021.
Проте, як зазначає позивач, в порушення п.6.3.5 договорів постачальником не виконано належним чином зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних за вказаними поставками товару.
Так, відповідач склав податкову накладну № 46 від 30.06.2021, однак її реєстрація була зупинена податковим органом, що підтверджується витягом з електронного кабінету платника податків та квитанцією.
Таким чином, станом на дату подачі цієї заяви відповідачем не виконано зобов'язання по реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строки, що не перевищують строки, визначені податковим кодексом України, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних від 28.10.2024 № 142, від 18.06.2025 № 603, внаслідок чого позивач втратив право на включення до податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 46 074,80 грн, що призвело до понесення позивачем збитків у вказаному розмірі.
06.09.2023 ДП «АМПУ» за № 2842/10-04-01/Вих направило звернення до ДПС щодо отримання податкової консультації у зв'язку з необхідністю практичного застосування змін до ПКУ щодо податкового кредиту та з'ясування питання щодо правильності визначення дати втрати права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за господарськими операціями, за якими постачальником не зареєстровано податкову накладну або реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом.
На звернення ДП «АМПУ» від 06.09.2023 № 2842/10-04-01/Вих, ДПС України надано індивідуальну податкову консультацію, згідно якої платник податків має право включити до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з придбання товарів/ послуг, зазначені у відповідній податковій накладній, складеній до введення воєнного стану на території України (у тому числі реєстрація в ЄРПН якої зупинена контролюючим органом), після її реєстрації в ЄРПН постачальником, зокрема, у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій звітності того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу II ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
У подальшому позивачем була направлена на реєстраційну адресу відповідача відповідна вимога про сплату штрафу, однак, дана вимога була залишена без відповіді.
За таких обставин, беручи до уваги те, що на відповідача умовами договору покладено обов'язок в установлені ПК України терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, враховуючи те, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України), а також те, що позивачем втрачено право на податковий кредит, позивач зазначає, що у даному випадку існує прямий причинно- наслідковий зв'язок, обґрунтований вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України та пункту 201.10 статті 201 ПК України, між відсутністю факту належної реєстрації відповідачем податкових накладних та не включенням сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача в аналогічному обсязі.
При цьому, розмір збитків підтверджується сумою ПДВ з платіжного доручення №3396 від 29.06.2021.
Відтак, оскільки існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача по оформленню та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на господарські операції за договором та неможливістю включення зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту для позивача, тобто, збільшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка є фактичними збитками цієї особи, позивач вважає, що наявні усі елементи господарського правопорушення.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
28.05.2021 між ДП «Адміністрація морських портів України» (Покупець) та ТОВ «Крейн Енерджі» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Алфі Світ Лайф 22») (Постачальник) було укладено договір № 35-В-АМПУ-21 на поставку товару за кодом ДК 021:2015 09130000-9, Нафта і дистиляти (Дизельне паливо у талонах або картках (бланках-дозволах) (а.с.11-17).
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар, а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених договором.
Як вбачається з розділу IV «Порядок здійснення оплати» договору, сторони обумовили, що: оплата за партію товару здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі (п.4.1 договору); розрахунки проводяться покупцем через філію, яка фактично отримала товар, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання філією оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату партії товару, за умови наявності підписаної сторонами видаткової накладної на поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання відповідної партії товару (п.4.2 договору).
Згідно з п.6.3.4 договору постачальник зобов'язаний сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором за письмовою вимогою покупця, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Відповідно до п.6.3.5. договору на постачальника покладено обов'язок надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(i) в електронній формі та зареєстровану(i) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.
Пунктом 7.3. договору сторони узгодили що у разі реєстрації постачальником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної, у зв'язку з чим покупець втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, постачальник за першою вимогою покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує покупцю штраф у розмірі такого податкового кредиту.
Пунктом 12.14 договору визначено, що всі права та обов'язки покупця (в тому числі проведення розрахунків, підписання первинних документів ведення бухгалтерського обліку, прийняття товару (партії товару) за кількістю і якістю тощо), які передбачені договором, виконуються філіями покупця, перелік яких наданий у додатку №2 до цього договору (в т.ч. Філією «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ»).
Позивачем надано суду акт приймання-передачі талонів від 14.06.2021 на суму 276 448,0 грн (в т.ч. ПДВ - 46 074,80 грн), видаткову накладну №223 від 14.06.2021 та рахунок 224 від 14.06.2021 на суму 276 448,80 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 46 074,80 грн), які підписані та скріплені печатками обох сторін. Покупцем було сплачено вартість поставленого товару у сумі 276 448,80 грн за платіжним дорученням №3396 від 29.06.2021 (а.с.18-21).
06.09.2023 ДП «АМПУ» за № 2842/10-04-01/Вих направило звернення до ДПС щодо отримання податкової консультації, зокрема, стосовно наступних питань:
- Чи дійсно право на включення до податкового кредиту суми ПДВ, що зазначені у податкових накладних ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ», реєстрація яких зупинена, буде втрачено:
1) із спливом 365 календарних днів (період подання документів на розблокування) від дати складання податкової накладної, враховуючи період зупинення перебігу строку для подання пакету документів для розблокування податкової накладної з 24.02.2022 по 31.07.2023? або
2) зі спливом 365 календарних днів, які починають обчислюватися після останнього календарного дня періоду зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (період зупинення рестрації податкової накладної обчислюється як зазначено вище в п.1 цього питання)? (а.с.23-24).
На звернення ДП «АМПУ» від 06.09.2023 № 2842/10-04-01/Вих, ДПС України надано індивідуальну податкову консультацію, згідно якої платник податків має право включити до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з придбання товарів/ послуг, зазначені у відповідній податковій накладній, складеній до введення воєнного стану на території України (у тому числі реєстрація в ЄРПН якої зупинена контролюючим органом), після її реєстрації в ЄРПН постачальником, зокрема, у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій звітності того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу II ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) (а.с.25-27).
10.04.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо стягнення штрафу у розмірі податкового кредиту на підставі п.7.3 договору (а.с.22).
Позивачем було надано скріншот з Електронного кабінету платника податків ДП «АМПУ», з якого вбачається, що податкова накладна №46 на загальну суму 276 448,80 грн (ПДВ - 46 074,80 грн), складена ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ» 14.06.2021, має статус «реєстрацію зупинено» (а.с.31), а також надано витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №142 від 28.10.2024 та №603 від 18.06.2023 (а.с.29-30), з яких вбачається відсутність реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН.
5. Позиція суду.
За приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Як встановлено судом, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, а також договору, у зв'язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 46 074,80 грн, через що поніс збитки на вказану суму.
Оцінюючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивач має безумовне право звернення до суду господарської юрисдикції за стягненням збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення (не тільки господарське), втім за умови доведення факту такого порушення норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій, належними та допустимими доказами.
Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних.
Право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.
Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов'язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ОП КГС ВС від 01.12.2023 у справі №926/3347/22.
Так, відповідно до пункту 201.1, абзаців 1,2 пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Як було встановлено судом, 28.05.2021 між ДП «Адміністрація морських портів України» (Покупець) та ТОВ «Крейн Енерджі» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Алфі Світ Лайф 22») (Постачальник) було укладено договір № 35-В-АМПУ-21 на поставку товару за кодом ДК 021:2015 09130000-9, Нафта і дистиляти (Дизельне паливо у талонах або картках (бланках-дозволах) (а.с.11-17).
Так, на виконання умов договору сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі талонів від 14.06.2021 на суму 276 448,0 грн (в т.ч. ПДВ - 46 074,80 грн), видаткову накладну №223 від 14.06.2021 та рахунок 224 від 14.06.2021 на суму 276 448,80 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 46 074,80 грн).
При цьому, покупцем (позивачем) було сплачено вартість поставленого товару у повному обсязі у сумі 276 448,80 грн за платіжним дорученням №3396 від 29.06.2021 (а.с.18-21).
Відповідно до п.6.3.5. договору на постачальника покладено обов'язок надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(i) в електронній формі та зареєстровану(i) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.
Водночас, як встановлено судом, відповідачем (постачальником) не було належним чином виконано зобов'язання з реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, про що свідчать скріншот з Електронного кабінету платника податків ДП «АМПУ», з якого вбачається, що податкова накладна №46 на загальну суму 276 448,80 грн (ПДВ - 46 074,80 грн), складена ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ» 14.06.2021, має статус «реєстрацію зупинено» (а.с.31), а також витяги з ЄРПН №142 від 28.10.2024 та №603 від 18.06.2023 (а.с.29-30), з яких вбачається відсутність реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН.
При цьому, суд зазначає, що формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 46 074,80 грн було б можливим, якщо б податкова накладна із господарської операції за договором була б зареєстрована, оскільки, як вже було зазначено судом, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту для покупця, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Велика Палата дійшла висновку, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 виснувала, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічний висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Отже, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Водночас, покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов'язку з проведення перевірки, оскільки цей обов'язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
При цьому, законодавець установив порядок, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом
Таким чином, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення норм податкового законодавства, що мало наслідком зменшення податкового кредиту позивача на суму 46 074,80 грн, яка фактично є збитками позивача, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у повному обсязі.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алфі Світ Лайф 22" (65069, Одеська обл., місто Одеса, вул.Героїв оборони Одеси, будинок 90, код ЄДРПОУ 41829696) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, пр.Берестейський, буд.14, код ЄДРПОУ 38727770) збитки у сумі 46 074 /сорок шість тисяч сімдесят чотири/ грн 80 коп., судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська