65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2007/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Барбанягра К.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83)
до відповідача: Приватної фірми "Тєллус" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул.Нестеренка Віталія, будинок 3/1)
про стягнення 401 403,18 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
1. Зміст позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
22.05.2025 Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватної фірми "Тєллус", в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 152 476,44 грн та штраф у сумі 248 926,74 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 27.05.2025 суд відкрив провадження у справі № 916/2007/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на "23" червня 2025 р. о 14:30.
13.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
20.06.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 по справі № 916/2007/25 на 23.06.2025 о 14:30, не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області.
Ухвалою від 23.06.2025 суд призначив підготовче засідання по справі №916/2007/25 на "09" липня 2025 р. о 11:30 год.
26.06.2025 до суду надійшли від представника відповідача заперечення на відповідь на відзив.
08.07.2025 до суду від представника позивача надійшли пояснення на заперечення представника відповідача.
Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 по справі № 916/2007/25 на 09.07.2025 об 11:30, не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області.
Ухвалою суду від 9.07.2025 призначено підготовче засідання по справі №916/2007/25 на "11" серпня 2025 р. о 14:30.
В судове засідання 11.08.2025 з'явилися позивач та відповідач.
Судом було оголошено ухвалу, яка занесено до протоколу судового засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.09.2025 о 14:30.
В судове засідання 1.09.2025 з'явилися позивач та відповідач.
Судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2025 о 15:00.
24.09.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
В судове засідання 24.09.2025 з'явилися позивач та відповідач.
У судовому засіданні позивачем було зазначено, що кошти за договорами були перераховані після отримання позивачем актів приймання-передачі робіт.
Судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення. Судом також було зазначено, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 06.10.2025 о 12:45.
В судове засідання 6.10.2025 сторони не з'явилися.
Судом було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в межах повноважень та на виконання бюджетної програми 2507110 «Соціальний захист осіб з інвалідністю» здійснює фінансування забезпечення певних осіб допоміжними засобами реабілітації.
Механізм, за яким здійснювалось забезпечення засобами реабілітації та проводилось фінансування Приватної фірми "Тєллус" у 2024 році, встановлено Порядком забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321.
Фінансування Приватної фірми "Тєллус" здійснювалось у 2024 році за бюджетною програмою 2507110 «Соціальний захист осіб з інвалідністю», паспорт якої затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 14.02.2024 №64-Н. Тобто, кошти на цю мету було закладено у державному бюджеті на 2024 рік.
Порядок передбачає, що забезпечення осіб засобами реабілітації, надання послуг з гарантійного та післягарантійного ремонту і технічного обслуговування засобів реабілітації здійснюється згідно з договорами, укладеними територіальним відділенням Фонду із суб'єктом господарювання.
Так, між відділенням Фонду та Приватною фірмою "Тєллус" у 2024 році укладено ряд договорів, а саме: №13901271/2/24/299 від 16.05.2024, №13901271/2/24/300 від 16.05.2024, №13901271/2/24/371 від 14.05.2024, №3901271/2/24/422 від 23.07.2024, №13901271/2/24/530 від 17.09.2024, №13901271/2/24/240 від 16.04.2024, №13901271/2/24/302 від 16.08.2024, №13901271/2/24/480 від 20.08.2024, №13901271/2/24/477 від 20.08.2024, №13901271/2./24/479 від 20.08.2024, №13901271/2/24/632 від 24.10.2024, №13901271/2/24/527 від 17.09.2024, №13901271/2/24/528 від 17.09.2024, №13901271/2/24/529 від 17.09.2024, за якими відповідач взяв на себе зобов'язання із забезпечення допоміжними засобами реабілітації різних класів і видів та проведення ремонтів.
При цьому, п.39 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321, передбачено, що забезпечення осіб допоміжними засобами реабілітації здійснюється суб'єктом господарювання не пізніше ніж через 45 робочих днів з дати укладення договору між територіальним відділенням Фонду та суб'єктом господарювання у межах створених попередніх замовлень.
Пунктом 40 Порядку передбачено, що бюджетні кошти перераховуються суб'єктам господарювання територіальними відділеннями Фонду, зокрема, на підставі акту приймання-передачі робіт.
Натомість, як зазначає позивач, акти надані відповідачем з порушенням 45-денного строку, встановленого Порядком.
Відповідно до розділу VI «Відповідальність сторін» договору за порушення Підприємством строків виконання зобов'язань за цим договором територіальне відділення Фонду стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми несвоєчасного виконаного зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків від зазначеної вартості.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за укладеними договорами, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 152 476,44 грн та штраф у сумі 248 926,74 грн.
При цьому, позивач зазначає, що згідно з п.27 Порядку суб'єкту господарювання дозволяється надсилати засобами поштового зв'язку індивідуальні засоби реабілітації, крім тих, що виготовлені під час первинного протезування, на підставі заяви особи або її законного представника, яку вони подають суб'єкту господарювання безпосередньо, надсилають засобами поштового зв'язку або подають через електронний кабінет особи.
Натомість, відповідач не скористався правом отримати письмову згоду особи з інвалідністю на отримання засобу реабілітації поштою.
Крім того, позивач зауважує, що міська рада не мала затвердженого бюджету фінансування за відповідними програмами у період виконання відповідачем договорів з відділення Фонду, при цьому, договори з Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради були укладені вже після того, як відповідач порушив умови договорів, укладених з позивачем, що, на думку позивача, вказує на те що відповідач заздалегідь мав намір порушити умови договору, очікуючи співфінансування.
3.2. Доводи Приватної фірми "Тєллус".
Відповідач визнає факт прострочення виконання зобов'язань, однак вважає, що таке прострочення не є наслідком його винної поведінки, а зумовлене об'єктивними факторами, які не залежали від його волі, що виключає наявність правових підстав для застосування відповідальності у вигляді неустойки.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність вини в діях відповідача та очевидну непропорційність заявленої неустойки наслідкам порушених зобов'язань.
Заперечуючи щодо стягнення пені та штрафних санкцій в сумі 352 219,73 грн (частина від загальної суми 401 403,18 грн) внаслідок реалізації Програми «Рівність»/«Ветеран Одеси» (м. Одеса), відповідач зазначає наступне.
Метою програми «Рівність», запровадженої Одеською міською радою, є забезпечення рівних можливостей для осіб з інвалідністю, їх соціальної інтеграції та покращення якості життя. Важливим компонентом програми стало забезпечення осіб з інвалідністю сучасними протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності коштом міського бюджету.
Програма «Рівність» доповнює державну програму: якщо за рахунок державного бюджету особа може отримати стандартний протез, то коштами міського бюджету додатково оплачується більш функціональні та дорогі компоненти, аби людина могла повноцінно жити і навіть займатися спортом.
Програма «Рівність» затверджується рішеннями Одеської міської ради на відповідні періоди. Зокрема, чинна редакція - Міська цільова програма «Рівність» на 2023- 2025 роки, затверджена рішенням міськради №1142-VIII від 03.05.2023.
При цьому, у 2023 році було прийнято додаткову програму «Ветеран Одеси» для впровадження заходів забезпечення ТЗР саме ветеранів війни з інвалідністю. Фінансування програм здійснюється за рахунок міського бюджету Одеси. В рамках цих програм місто закладає кошти на конкретні заходи, зокрема, на закупівлю засобів реабілітації для конкретних мешканців. Розпорядником коштів та координатором програми є Департамент праці та соціальної політики Одеської міськради.
Таким чином, відповідач як виробниче підприємство виконує зобов'язання як за державною програмою через Фонд, так і за міськими програмами «Рівність»/«Ветеран Одеси». Відповідач укладає два види договорів: державний (фінансується з держбюджету) і міський (фінансується з бюджету Одеси).
Відтак, договори № 13901271/2/24/240, № 13901271/2/24/302, № 13901271/2/24/479, по яким зокрема виникла прострочка, були укладені із Фондом на надання ТЗР громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які, в свою чергу, були одночасно учасниками програм «Рівність»/«Ветеран Одеси» з метою отримання поліпшених засобів реабілітації.
Так, між відповідачем та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради та отримувачами ТЗР були укладені договори про забезпечення осіб протезно ортопедичними виробами, вартість яких перевищує граничну ціну засобів реабілітації, серед отримувачів: · ОСОБА_1 : договір з Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради № 570 від 16.10.2024 (з метою додаткового фінансування договору з Фондом № 13901271/2/24/240 від 16.04.2024); · ОСОБА_2 : договір з Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради № 787 від 03.12.2024 (з метою додаткового фінансування Договору з Фондом № 13901271/2/24/302 від 16.05.2024); · ОСОБА_3 : договір з Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради № 735 від 18.11.2024 (з метою додаткового фінансування договору з Фондом № 13901271/2/24/479 від 20.08.2024 ); · ОСОБА_4 : договір з Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради № 819 від 12.12.2024 (з метою додаткового фінансування договору з Фондом №13901271/2/24/479 від 20.08.2024).
Натомість, у період виконання відповідачем договорів з Фондом Одеська міська рада не мала затвердженого бюджетного фінансування за відповідними програмами співфінансування, у зв'язку з чим договори між відповідачем та міською радою були укладені пізніше, ніж договори з Фондом.
При цьому, дати підписання актів приймання-передачі робіт (надання послуг) про забезпечення ТЗР за програмами «Рівність»/«Ветеран Одеси» з Одеською міською радою співпадають із фактичними строками видачі технічних засобів реабілітації відповідним особам за договорами з Фондом, водночас, ці строки не узгоджуються із строками виконання зобов'язань, передбаченими умовами договорів з Фондом, що й зумовило їх формальне порушення, зумовлене також затримкою фінансування цих програм з боку міста Одеси.
Крім того, відповідач зазначає, що загальний розмір штрафних санкцій за вказаними трьома договорами становить 352 219,73 грн., що складає понад 87% від загального обсягу заявлених до стягнення санкцій у цій справі, що свідчить про те, що переважна частина позовних вимог в загальній сумі 352 219,73 грн безпосередньо пов'язана з договорами, своєчасність виконання яких залежала від дій третіх осіб - органів місцевого самоврядування.
Заперечуючи щодо стягнення пені та штрафних санкцій в сумі 49 183,45 грн (частина від загальної суми 401 403,18 грн) внаслідок прострочення отримання ТЗР, відповідач зазначає наступне.
Згідно з умовами типового договору, укладеного з Фондом, а саме пунктом 3 розділу ІІ Договору про забезпечення осіб технічними засобами реабілітації, остаточним підтвердженням належного виконання зобов'язань є підписання актів приймання-передачі між відповідачем і отримувачем технічних засобів реабілітації.
Лише після цього відповідач має право передати до Фонду акт виконаних робіт та відповідний Витяг з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим окремим категоріям населення засоби реабілітації, що є підставою для остаточного розрахунку за договором.
Таким чином, строк виконання зобов'язань прямо залежить від дати, коли відповідач надасть, а особа з інвалідністю особисто отримає виріб та підпише відповідний акт.
Однак, на практиці отримувачі ТЗР не завжди отримують вироби у строки, що узгоджені або визначені попередньо, через те, що особи звертаються із запізненням, обумовленим об'єктивними причинами (стан здоров'я, сімейні обставини, переїзди, відсутність у місті тощо), що у свою чергу призводить до затримки оформлення відповідних актів, а отже - і до формального порушення строків оформлення відповідних актів.
При цьому, відповідач зазначає, що він не має правових або фактичних важелів впливу на отримувача щодо дати отримання виробу, а примушування особи з інвалідністю з'явитися у визначений строк є неприйнятним як з правової, так і з етичної точки зору.
З урахуванням викладеного, відповідач наголошує, що строки виконання зобов'язань за зазначеними договорами безпосередньо залежать від факту отримання особами з інвалідністю технічних засобів реабілітації та підписання ними актів приймання-передачі. Затримка з боку кінцевих отримувачів є об'єктивною обставиною, яка не перебуває під контролем відповідача. На думку відповідача, таке прострочення не може вважатися винним діянням відповідача у розумінні ст. 614 Цивільного кодексу України, а отже - відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій за вказаними договорами.
При цьому, факт належного виконання відповідачем умов договорів підтверджується підписаними актами приймання-передачі технічних засобів реабілітації, які були вручені отримувачам у погоджені з ними строки.
Таким чином, відповідач зазначає, що у цій ситуації відсутні підстави вважати, що відповідач діяв недобросовісно чи умисно порушив договірні строки, з огляду на що підстави для стягнення неустойки в повному розмірі відсутні.
При цьому, відповідач зауважує, що позивач не поніс жодних прямих збитків - засоби реабілітації були виготовлені і передані особам з інвалідністю, бюджетні кошти не втрачені, лише їх використання відбулося пізніше. Відповідач протягом усього строку дії договору поводився добросовісно: після отримання необхідних комплектуючих і коштів негайно завершив виконання договорів, не відмовлявся від зобов'язань, не вимагав підвищення ціни- навпаки, виконав роботу на початкових умовах.
Щодо посилань позивача на те, що в період дії правового режиму воєнного стану чинне законодавство України допускає альтернативні механізми доставки засобів реабілітації, зокрема за допомогою поштових операторів, відповідач зазначає, що відсутність письмової заяви особи з інвалідністю або її законного представника виключає можливість направлення виробу поштою, відповідно, не створює для відповідача жодного обов'язку вживати відповідних дій та також не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
16.04.2024 між Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (територіальне відділення Фонду) та Приватною фірмою "Тєллус" (Суб'єкт господарювання) укладено договір №13901271/2/24/240 (т.1 а.с.18-23), згідно з п.1 розділу 1 якого Суб'єкт господарювання зобов'язується здійснити забезпечення осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. №1306) (далі - особи визначені підпунктом 1 пункту 1 Порядку), допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (протезно-ортопедичними виробами (протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами на хребет, ортезами на верхні кінцівки (крім компресійних рукавів) та нижні кінцівки), допоміжними засобами для особистого догляду та захисту (крім подушок протипролежневих) (далі - ДЗР), згідно із Додатком №1 та на умовах цього Договору, а територіальне відділення Фонду зобов'язується оплатити Суб'єкту господарювання фактичну вартість забезпечення осіб визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку ДЗР в межах граничних цін, встановлених наказом Міністерства соціальної політики від 06 серпня 2019 року №1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації» (із змінами), та граничних нормативів рентабельності встановлених наказом Міністерства соціальної політики України від 16 вересня 2022 року №253 «Про встановлення граничних нормативів рентабельності допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) (зі змінами).
Пунктом 2 розділу 1 договору забезпечення осіб визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку ДЗР здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби" змінами) (далі - Порядок) та наказу Міністерства соціальної політики України від 20 січня 2015 року №37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи" (далі - Наказ № 37).
Згідно з п.1. розділу 2 договору загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 3 129 433,57 грн без ПДВ.
Відповідно до п.2 розділу 2 договору оплату здійснює територіальне відділення Фонду після забезпечення Суб'єктом господарювання осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб ДЗР не пізніше 14 робочих днів з дати надходження до територіального відділення Фонду відповідного акту приймання-передачі робіт (надання послуг), підписаного керівником (уповноваженою ним особою) суб'єкта господарювання та керівником територіального відділення Фонду.
Пунктом 3 розділу 2 договору визначено, що оплата за забезпечення ДЗР здійснюється на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг), підписаних керівником (уповноваженою ним особою) Суб'єкта господарювання та територіальним відділенням Фонду, до яких додається:
3.1. витяг з реєстру про видані особам визначеним підпунктом 1 пункту 1 Порядку ДЗР за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
3.2. рахунок Суб'єкта господарювання на оплату.
Територіальне відділення Фонду підписує акти приймання-передачі робіт (надання послуг) при наявності узгоджених особами, визначеними підпунктом 1 пункту 1 Порядку, або її законним представником та Суб'єктом господарювання, що внесені до електронної особової справи особи у банку даних: замовлень, актів приймання-передачі робіт (надання послуг) з детальним описом, підписаних керівником Суб'єкта господарювання або уповноваженою особою та особами, визначеними підпунктом 1 пункту 1 Порядку, або їх законним представником.
Згідно з п.3 розділу 6 договору за порушення Суб'єктом господарювання строків виконання зобов'язань за цим договором територіальне відділення Фонду стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення до дати виконання (включно), а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків зазначеної вартості.
Відповідно до п.5 розділу 6 договору територіальне відділення Фонду не несе відповідальності за несвоєчасну оплату у разі затримки бюджетного фінансування та затримки перерахування коштів відповідним органом Державної казначейської служби України. У разі надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок територіального відділення Фонду відшкодування здійснюється згідно з пунктом 4 розділу ІІ цього Договору.
Згідно із Додатком №1 до договору (п.8,35 додатку) Косюк В.О. мав бути забезпечений протезами передпліччя (дата направлення - 4.03.2024).
16.05.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/299 (т.1 а.с.24-33), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 808 771 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору (п.45,82,110,146 додатку) ОСОБА_5 мала бути забезпечена взуттям (дата направлення - 20.11.2023).
16.05.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/300 (т.1 а.с.34-41), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 453 966 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору (п.2,15,40,67 додатку) ОСОБА_6 мав бути забезпечений взуттям (дата направлення - 12.04.2024).
16.05.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/302 (т.1 а.с.42-54), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 12 078 107,81 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору (п.17 додатку) ОСОБА_2 мала бути забезпечена протезами стегна (дата направлення - 3.04.2024).
14.06.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/371 (т.1 а.с.55-63), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку та становить: 817 552 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору (п.16,39,82,108,109,143,180,188 додатку) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали бути забезпечені взуттям (дата направлення - 27.03.2024 та 17.11.2023 відповідно).
23.07.2024 між сторонами було укладено договір №3901271/2/24/422 (т.1 а.с.64-72), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 995 796 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 мали бути забезпечені взуттям відповідно (дати направлення - 28.05.2024, 23.05.2024, 31.01.2024, 06.06.2024, 14.06.2024 та 20.02.2024 відповідно).
20.08.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/477 (т.1 а.с.73-80), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 1 102 502 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 мали бути забезпечені взуттям.
20.08.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/479 (т.1 а.с.81-90), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 8 634 640,55 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_26 мали бути забезпечені протезами.
20.08.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/480 (т.1 а.с.91-95), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку та становить: 623 604,75 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору (п.8,13 додатку), ОСОБА_27 мав бути забезпечений РЕМ-заміною приймальної гільзи (дата направлення - 28.05.2024).
17.09.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/527 (т.1 а.с.96-104), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку та становить: 826 873 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 мали бути забезпечені взуттям.
17.09.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/528 (т.1 а.с.105-109), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 497 319,75 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 мали бути забезпечені кріслами колісними.
17.09.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/529 (т.1 а.с.110-117), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 7 784 252,82 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_38 та ОСОБА_33 мали бути забезпечені протезами та ортезами відповідно.
17.09.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/530 (т.1 а.с.118-122), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 380 804,53 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_39 мав бути забезпечений РЕМ-заміною приймальної гільзи (дата направлення - 21.08.2024).
24.10.2024 між сторонами було укладено договір №13901271/2/24/632 (т.1 а.с.123-127), згідно з п.1. розділу 2 якого загальна ціна цього договору формується з вартості попередніх замовлень, сформованих в централізованому банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) Суб'єктом господарювання у попередніх роках та поточному році, для забезпечення ДЗР осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, та становить: 883 159,38 грн без ПДВ.
Згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, ОСОБА_40 та ОСОБА_41 мали бути забезпечені РЕМ-заміною приймальної гільзи (дата направлення - 17.09.2024 та 27.09.2024 відповідно).
Інші умови вищенаведених договорів є аналогічними до умов договору №13901271/2/24/240, зазначених вище.
Рішенням Одеської міської ради №1635-VIІI від 29.11.2023 затверджено Міську цільову програму «Ветеран Одеси» на 2024 - 2026 роки (т.2 а.с.175-197), згідно з якою фінансування заходів Програми передбачається за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади в межах наявних фінансових ресурсів.
Метою Програми є сприяння реінтеграції ветеранів шляхом запровадження комплексних та дієвих механізмів з підвищення ефективності функціонування системи соціальної допомоги, включення додаткових заходів соціальної підтримки, вирішення проблем матеріально-технічного, медичного спрямування, залучення до культурно-мистецького життя, надання послуг з професійної адаптації, всебічної допомоги військовим, направленої на повернення до мирного життя, максимальній реалізації їх трудового та підприємницького потенціалу, а також підтримка членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та Захисників і Захисниць України, членів сімей зниклих безвісти за особливих обставин військовослужбовців та активізація їх участі у житті територіальної громади м. Одеси, а також шляхом посилення співпраці з інститутами громадського суспільства.
Рішенням Одеської міської ради № 2204-VIІI від 26.06.2024 (т.2 а.с.197-210) внесено зміни до Міської цільової програми «Рівність» на 2023-2025 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 03 травня 2023 року № 1142-VIII. Джерелом фінансування є бюджет Одеської міської територіальної громади.
Виконавцем вказаних Програм є Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Так, 16.10.2024 між ПП Фірма "Тєллус" та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради укладено договір щодо забезпечення ОСОБА_42 протезно-ортопедичними виробами вартістю 3 006 591,84 грн (за рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади). Загальна вартість виробу становить 3 769 615,84 грн, з яких 763 024 грн виділено з державного бюджету (т.2 а.с.139-142).
Матеріали справи містять акт приймання-передачі робіт №570 від 29.10.2024 (т.2 а.с.142) щодо забезпечення особи протезами передпліччя за вказаним договором.
18.11.2024 між ПП Фірма "Тєллус" та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради укладено договір щодо забезпечення ОСОБА_3 протезно-ортопедичними виробами вартістю 3 004 701,80 грн (за рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади). Загальна вартість виробу становить 3 767 725,80 грн, з яких 763 024 грн виділено з державного бюджету (т.2 а.с.149-151).
Матеріали справи містять акт приймання-передачі робіт №735 від 20.12.2024 (т.2 а.с.152) щодо забезпечення особи протезами передпліччя за вказаним договором.
03.12.2024 між ПП Фірма "Тєллус" та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради укладено договір щодо забезпечення ОСОБА_2 протезно-ортопедичними виробами вартістю 593 528 грн (за рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади). Загальна вартість виробу становить 874 301 грн, з яких 280 773 грн виділено з державного бюджету (т.2 а.с.143-145).
Матеріали справи містять акт приймання-передачі робіт №787 від 3.12.2024 (т.2 а.с.146) щодо забезпечення особи протезами стегна за вказаним договором та відповідний рахунок на суму 593 528 грн.
12.12.2024 між ПП Фірма "Тєллус" та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради укладено договір щодо забезпечення ОСОБА_4 протезно-ортопедичними виробами вартістю 1 884 807,92 грн (за рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади). Загальна вартість виробу становить 1 503 295,92 грн, з яких 381 512 грн виділено з державного бюджету (т.2 а.с.147-148).
Матеріали справи містять акт приймання-передачі робіт №819 від 12.12.2024 (т.2 а.с.148) щодо забезпечення особи протезами передпліччя за вказаним договором.
Відповідачем також надано суду заяви ОСОБА_28 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 та ОСОБА_41 щодо погодження інших дат для видачі виробів (т.3 а.с.29-35).
Позивачем були надані суду замовлення на отримання виробів та акти приймання-передачі робіт (надання послуг) (т.2 а.с.5-126); відповідачем також були надані суду акти приймання-передачі робіт (надання послуг) (т.2 а.с.152-175), з яких вбачається порушення відповідачем строків забезпечення осіб допоміжними засобами реабілітації (пізніше ніж через 45 робочих днів з дати укладення договору).
Позивачем також надано суду розрахунок штрафних санкцій (т.1 а.с.151-163) за договорами №13901271/2/24/299 від 16.05.2024, №13901271/2/24/300 від 16.05.2024, №13901271/2/24/371 від 14.05.2024, №3901271/2/24/422 від 23.07.2024, №13901271/2/24/530 від 17.09.2024, №13901271/2/24/240 від 16.04.2024, №13901271/2/24/302 від 16.08.2024, №13901271/2/24/480 від 20.08.2024, №13901271/2/24/477 від 20.08.2024, №13901271/2./24/479 від 20.08.2024, №13901271/2/24/632 від 24.10.2024, №13901271/2/24/527 від 17.09.2024, №13901271/2/24/528 від 17.09.2024, №13901271/2/24/529 від 17.09.2024, згідно з яким загальна сума пені становить 152 476,44 грн, штрафу - 248 926,74 грн. Крім того, позивачем надано суду список договорів та строки прострочення виконання відповідачем зобов'язань за ними (т.1 а.с.10-11).
Матеріали справи містять претензії позивача щодо сплати нарахованої пені (т.1 а.с.128-141), а також листи відповідача (т.1 а.с.142-145), у яких останній просив не нараховувати пеню та штраф за порушення строків виконання зобов'язань за договорами, оскільки вказане порушення спричинено не з вини Приватної фірми "Тєллус".
5. Позиція суду.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як було встановлено судом, між сторонами були укладені договори №13901271/2/24/299 від 16.05.2024, №13901271/2/24/300 від 16.05.2024, №13901271/2/24/371 від 14.05.2024, №3901271/2/24/422 від 23.07.2024, №13901271/2/24/530 від 17.09.2024, №13901271/2/24/240 від 16.04.2024, №13901271/2/24/302 від 16.08.2024, №13901271/2/24/480 від 20.08.2024, №13901271/2/24/477 від 20.08.2024, №13901271/2./24/479 від 20.08.2024, №13901271/2/24/632 від 24.10.2024, №13901271/2/24/527 від 17.09.2024, №13901271/2/24/528 від 17.09.2024, №13901271/2/24/529 від 17.09.2024, за умовами яких відповідач зобов'язався здійснити забезпечення осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. №1306) (далі - Порядок), допоміжними засобами реабілітації, а позивач зобов'язався оплатити йому фактичну вартість забезпечення осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, ДЗР в межах граничних цін, встановлених наказом Міністерства соціальної політики від 06 серпня 2019 року №1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації» (із змінами), та граничних нормативів рентабельності встановлених наказом Міністерства соціальної політики України від 16 вересня 2022 року №253 «Про встановлення граничних нормативів рентабельності допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) (зі змінами).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є змішаними договорами, які містить умови як договору купівлі-продажу, так і договору надання послуг.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, укладені між сторонами договори є обов'язковими для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Так, п.2 розділу 1 договорів передбачено, що забезпечення осіб, визначених підпунктом 1 пункту 1 Порядку, ДЗР здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби" змінами) (далі - Порядок) та наказу Міністерства соціальної політики України від 20 січня 2015 року №37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи".
За змістом абз.7 п.37 Порядку № 321 (із змінами) строк проведення технічного обслуговування або ремонту засобу реабілітації становить не більш як один місяць з дня укладення договору між територіальним відділенням Фонду та суб'єктом господарювання.
Відповідно до абз.14 п.39 Порядку № 321 строк проведення технічного обслуговування або ремонту засобу реабілітації становить не більш як один місяць з дня укладання договору між територіальними відділенням Фонду та суб'єктом господарювання. Забезпечення особи засобами реабілітації здійснюється суб'єктом господарювання не пізніше, ніж через 45 робочих днів з дати укладання договору між територіальним відділенням Фонду та суб'єктом господарювання у межах створених попередніх замовлень.
Сторонами не заперечується те, що позивачем виконано належним чином взяті на себе обов'язки за вказаними договорами та сплачено відповідачу вартість наданих послуг після отримання ним відповідних актів приймання-передачі робіт (надання послуг).
В свою чергу, ПФ "Тєллус", в порушення умов договорів та приписів Порядку, не надано обумовлені послуги в строки, встановлені абз.7 п.37 та абз.14 п.39 Порядку № 321, що також не заперечується сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом, відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вже було зазначено судом, згідно з п.3 розділу 6 договору за порушення Суб'єктом господарювання строків виконання зобов'язань за цим договором територіальне відділення Фонду стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення до дати виконання (включно), а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків зазначеної вартості.
Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з забезпечення осіб допоміжними засобами реабілітації, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу.
При цьому, Верховний Суд у постановах від 17.09.20 у справі № 922/3548/19, від 23.04.19 у справі № 904/3565/18, від 25.06.18 у справі № 912/2483/17, від 29.05.18 у справі №910/23003/16 зазначив, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 3 ст. 549 ЦК України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і штраф (пеня) застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.
Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з забезпеченням осіб допоміжними засобами реабілітації.
Перевіривши додані до позовної заяви розрахунки пені та штрафу, суд зазначає, що такі розрахунки є правильними, а вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 152 476,44 грн та штрафу в сумі 248 926,74 грн є обґрунтованими.
Поряд з цим, згідно з ч.3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
За змістом наведених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Суд також враховує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Подібні висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд враховує, що предметом діяльності Приватної фірми "Тєллус" є, зокрема, виробництво та реалізація протезно-ортопедичних виробів, організація та відкриття лікувально-профілактичних закладів, центрів, кабінетів, організація закладів, центрів, кабінетів по виробництву та реалізації протезно-ортопедичних виробів.
Так, між відповідачем, Департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради та отримувачами протезно-ортопедичних виробів на виконання міських цільових програм «Ветеран Одеси» та «Рівність», затверджених рішеннями Одеської міської ради, джерелом фінансування яких є бюджет Одеської міської територіальної громади були укладені договори про забезпечення осіб протезно ортопедичними виробами, вартість яких перевищує граничну ціну засобів реабілітації, зокрема, договір №570 від 16.10.2024, укладений з ОСОБА_1 з метою додаткового фінансування договору з Фондом №13901271/2/24/240 від 16.04.2024; договір № 787 від 03.12.2024, укладений з ОСОБА_2 з метою додаткового фінансування договору з Фондом №13901271/2/24/302 від 16.05.2024; договір №735 від 18.11.2024, укладений з ОСОБА_3 з метою додаткового фінансування договору з Фондом № 13901271/2/24/479 від 20.08.2024; договір №819 від 12.12.2024, укладений з ОСОБА_4 з метою додаткового фінансування договору з Фондом №13901271/2/24/479 від 20.08.2024.
При цьому, суд враховує, що фактично затримка виконання відповідачем зобов'язань за укладеними з позивачем договорами №13901271/2/24/240 від 16.04.2024, №13901271/2/24/302 від 16.05.2024 та №13901271/2/24/479 від 20.08.2024 була зумовлена відсутністю затвердженого бюджетного фінансування за відповідними міськими програмами співфінансування. Водночас, відповідна затримка, у свою чергу, фактично дозволила зазначеним вище особам отримати протезно-ортопедичні вироби належної якості, враховуючи наявність відповідного фінансування у повному обсязі.
Крім того, загальний розмір штрафних санкцій за вказаними трьома договорами становить 352 219,73 грн, що складає понад 87% від загального обсягу заявлених до стягнення санкцій у цій справі, що свідчить про те, що переважна частина позовних вимог в загальній сумі 352 219,73 грн безпосередньо пов'язана з договорами, своєчасність виконання яких залежала від дій третіх осіб - органів місцевого самоврядування.
Суд також враховує, що порушення виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасного забезпечення осіб допоміжними засобами реабілітації було також зумовлено тим, що отримувачі не мали змоги своєчасно отримати такі засоби через власні причини, про що свідчать заяви ОСОБА_28 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 та ОСОБА_41 щодо погодження інших дат для видачі виробів (т.3 а.с.29-35).
При цьому, суд вважає слушними доводи відповідача щодо відсутність у останнього важелів впливу на отримувача щодо дати отримання виробу та неприйнятність примушування особи з інвалідністю з'явитися у визначений строк.
Щодо посилань позивача на те, що в період дії правового режиму воєнного стану чинне законодавство України допускає альтернативні механізми доставки засобів реабілітації, зокрема за допомогою поштових операторів, та того, що відповідач не скористався правом отримати письмові згоди на отримання виробів поштою, суд зазначає, що надсилання засобами поштового зв'язку індивідуальних засобів реабілітації є саме правом суб'єкту господарювання, який, у свою чергу, не зобов'язаний впливати на відповідні рішення отримувачів (їх законних представників).
Суд також враховує те, що відповідачем було надано послуги в повному обсязі, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі робіт (наданих послуг), які також підписані сторонами без зауважень.
При цьому, позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано, з огляду також на те, що п.2 розділу 2 договорів перебачено, що територіальне відділення Фонду здійснює оплату вже після забезпечення суб'єктом господарювання осіб допоміжними засобами реабілітації. Натомість, представником позивача в судовому засіданні було підтверджено проведення відповідних сплат вже після підписання актів приймання-передачі наданих послуг.
З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 5 000 грн та розміру штрафу до 5 000 грн.
При цьому, суд також бере до уваги, що пеня та штраф не є основною заборгованістю і, відповідно, при зменшенні її розміру кредитор не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
Враховуючи висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, без урахування зменшення судом розміру пені та штрафу.
При цьому суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з позивача заявлених відповідачем судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн з огляду на те, що часткове задоволення позову зумовлено виключно зменшенням судом штрафних санкцій, та враховуючи висновок суду щодо обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на викладене відповідні витрати згідно зі ст.129 ГПК України також покладаються на відповідача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватної фірми "Тєллус" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул.Нестеренка Віталія, будинок 3/1, код ЄДРПОУ 30210100) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83, код ЄДРПОУ 13901271) пеню у сумі 5 000 /п'ять тисяч/ грн, штраф у сумі 5 000 /п'ять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 4 816 /чотири тисячі вісімсот шістнадцять/ грн 84 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 жовтня 2025 р.
Суддя Ю.М. Щавинська