вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1018/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.,
Розглянув матеріали справи
за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі
позивача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач», м. Ужгород
до відповідача 2 Відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Холмківської сільської ради Ужгородського району, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 28 141,11 грн
За участю представників:
прокуратури - Ярош Р.І, посвідчення №069350 від 01.03.2023;
позивача - не з'явилися;
відповідачів - не з'явилися.
Ужгородська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» та Відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Холмківської сільської ради Ужгородського району про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 18.07.2023, № 2 від 14.08.2023, № 3 від 11.09.2023, № 4 від 10.12.2023 та № 5 від 21.12.2023 до договору № 010/05 про постачання електричної енергії від 02.05.2023 та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 128 141,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського кодексу України, а також статті 638 Цивільного кодексу України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1018/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2025 року, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 07 жовтня 2025 року.
30 вересня 2025 року відповідач 1 подав до суду в електронній формі з використанням ЄСІТС заяву про зупинення провадження у справі.
Крім того 01 жовтня 2025 року від відповідача 1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Представники сторін у підготовче засідання 07 жовтня 2025 року не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
У підготовчому засіданні 07 жовтня 2025 року взяв участь прокурор, який не заперечував щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглянувши клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі №907/1018/25 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду в справі №907/19/24, суд враховує, що підставою позовних вимог у цій справі (№ 907/1018/25) прокурор зазначає про порушення вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні оспорюваних додаткових угод до договору, оскільки згідно з цими додатковими угодами безпідставно збільшено ціну товару (електричної енергії) в розмірі, що перевищує 10 % встановленої в договорі про закупівлю і такі угоди укладені за відсутності доказів коливання ціни товару на ринку.
Згідно з ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №920/19/24 вбачається, що позовні вимоги Конотопською окружною прокуратурою Сумської області у означеній справі обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
Відтак із загального змісту судових рішень у справі № 920/19/24 вбачається, що вказана справа є подібною до справи № 907/1018/25, яка перебуває у провадженні суду, як за предметом спору, так і за суб'єктним складом та правовим регулюванням спірних правовідносин, зокрема, враховуючи, що спірні правовідносини у справах мали місце також під час дії пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону від 03.06.2021 №1530-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель», який набрав чинності 26.06.2021.
Суд враховує також, що відповідно до частини 2 статті 302 ГПК України підставами для передачі справи на розгляд об'єднаної палати є забезпечення єдності судової практики у справах суду касаційної інстанції господарської спеціалізації у випадку наявності різних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах або необхідності відступу від означених висновків.
Станом на 07.10.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про результати розгляду справи № 920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду.
Відтак, враховуючи підстави даного позову, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 будуть мати значення при вирішенні справи № 907/1018/25 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник із подібних правовідносин.
Правом на розгляд справи (правом на суд) за стандартами Європейського суду з прав людини розуміють можливість особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини «суд, встановлений законом» має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine) (заяви № 29458/04 та № 29465/04) суд розтлумачив, що фраза «встановлений законом» стосується не лише правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
За змістом статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, який у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Таким чином, з мотивів даної ухвали вбачається, що характер спірних правовідносин у справах № 920/19/24 і № 907/1018/25 в контексті застосування положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є подібним, тоді як пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення справедливого та неупередженого судового розгляду справи, на переконання суду, наявні усі підстави для задоволення клопотання відповідача 1 та зупинення провадження у даній справі.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги наявність правової проблеми щодо застосуванням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на ту обставину, що на даний час в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 920/19/24, висновок в якій сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності; з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 907/1018/25 до закінчення перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Керуючись статтями 42, 182, 183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» від 30.09.2025 про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №907/1018/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано 13 жовтня 2025 року.
Суддя Р.М. Лучко