14.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1082/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 у справі №904/1082/25 (про повернення зустрічної позовної заяви)(суддя Ярошенко В.І.)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про визнання відсутнім права
Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", в якому просить суд стягнути заборгованість, пеню, 3% річних, інфляційне збільшення боргу за договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 635/23-1 від 10.02.2023, № 635/23-2 від 21.02.2023, № 635/233 від 27.02.2023, № 635/23-4 від 01.03.2023, № 635/23-6 від 03.03.2023, № 635/23-7 від 06.03.2023, № 635/23-8 від 07.03.2023, № 635/23-9 від 14.03.2023, № 635/23-10 від 17.03.2023, № 635/23-11 від 20.03.2023, № 635/23-12 від 21.03.2023, № 635/23-13 від 22.03.2023, № 635/23-14 від 23.03.2023 в загальній сумі 824 821 369,95 грн., з яких: основний борг у розмірі 580 000 000 грн, пеня за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 155 980 769, 51 грн, інфляційне збільшення суми боргу за період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 71 527 346, 43 грн, 3% річних за період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 17 313 254, 01 грн.
Ухвалою від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
01.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛЕМУРІЯ" надійшов відзив на позовну заяву.
24.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛЕМУРІЯ" надійшла зустрічна позовна заява та клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.
В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛЕМУРІЯ" просить суд визнати відсутнім право Акціонерного товариства "Дніпроазот" на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" заборгованості у розмірі 824 821 369,95 грн. за Договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 635/23-1 від 10.02.2023, № 635/23-2 від 21.02.2023, № 635/233 від 27.02.2023, № 635/23-4 від 01.03.2023, № 635/23-6 від 03.03.2023, № 635/23-7 від 06.03.2023, № 635/23-8 від 07.03.2023, № 635/23-9 від 14.03.2023, № 635/23-10 від 17.03.2023, № 635/23-11 від 20.03.2023, № 635/23-12 від 21.03.2023, № 635/23-13 від 22.03.2023, № 635/23-14 від 23.03.2023, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" та Акціонерним товариством "Дніпроазот".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 у справі № 904/1082/25 повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що зустрічна позовна заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕМУРІЯ", підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням вимог частин першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, клопотання щодо продовження або поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви відповідачем не надано.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", м. Дніпро подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2024 у справі № 904/1082/25 - скасувати. Справу № 904/1082/25 за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" про стягнення заборгованості за договором позики або поворотної фінансової допомоги направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що є об'єктивна необхідність спільного розгляду даних позовів, оскільки:
- частково співпадають підстави зустрічного та первісного позовів;
- підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) обґрунтовується тими ж самими доказами;
- існує об'єктивна доцільність розгляду зустрічного та первісного позовів в одному провадженні для забезпечення процесуальної економії;
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/ спорів між сторонами.
Скаржник наголошує, що суд, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано з пропущенням строку без заяви про його поновлення, мав би залишити таку заяву без руху. Відмінний від наведеного підхід суду вказує на ознаки допущення надмірного формалізму, внаслідок чого ТОВ «ФК «Лемурія» створено суттєві перешкоди у реалізації процесуальних прав через повернення зустрічного позову без розгляду
Апелянт зауважує, що російська збройна агресія зумовила виникнення складних обставин, що опосередковано призвели до неможливості ТОВ «ФК «Лемурія» ефективно виконувати юридичну роботу, здійснювати своєчасне направлення документів в системі «Електронний суд» через значну кількість повітряних тривог, а також через здійснення ракетних та дронових ударів як по Дніпропетровській області, так і по м. Дніпру безпосередньо. Як наслідок, Апелянтом було пропущено строк на подання зустрічного позову, однак підстави порушення процесуальних вимог були поважними та підлягали з'ясуванню судом під час вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
На переконання скаржника, задля об'єктивності судового розгляду, забезпечення змагальності судового процесу суд мав процесуальну можливість залишити зустрічну позовну заяву без руху задля отримання пояснень від Апелянта, однак прийняв інше рішення у порушення вимог ГПК України.
Апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала не містить усіх мотивів, якими керувався суд повертаючи зустрічний позов, а тому це судове рішення не відповідає вимозі щодо обґрунтованості та підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
26.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Акціонерного товариства «Дніпроазот», згідно змісту якого позивач зазначив, що зустрічний позов, який надійшов до суду 24.04.2025, було подано із пропуском встановленого процесуального строку, про поновлення якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУ «ЛЕМУРІЯ» не заявлено. З огляду на викладене, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 прийнята з дотриманням вимог процесуального закону, у тому числі з дотриманням ст.ст. 118, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстави для її скасування не вбачаються.
Одночасно з цим позивач зауважує, що доводи ТОВ «ФК «ЛЕМУРІЯ» про скасування оскаржуваної ухвали не відповідають обставинам справи, є необґрунтованими та безпідставними.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1082/25. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 у справі №904/1082/25 (про повернення зустрічної позовної заяви)(суддя Ярошенко В.І.)відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
16.05.2025р. матеріали справи № 904/1082/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 у справі №904/1082/25 (про повернення зустрічної позовної заяви)(суддя Ярошенко В.І.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія", в якому просить суд стягнути заборгованість, пеню, 3% річних, інфляційне збільшення боргу за договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 635/23-1 від 10.02.2023, № 635/23-2 від 21.02.2023, № 635/233 від 27.02.2023, № 635/23-4 від 01.03.2023, № 635/23-6 від 03.03.2023, № 635/23-7 від 06.03.2023, № 635/23-8 від 07.03.2023, № 635/23-9 від 14.03.2023, № 635/23-10 від 17.03.2023, № 635/23-11 від 20.03.2023, № 635/23-12 від 21.03.2023, № 635/23-13 від 22.03.2023, № 635/23-14 від 23.03.2023 в загальній сумі 824 821 369,95 грн., з яких: основний борг у розмірі 580 000 000 грн, пеня за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 155 980 769, 51 грн, інфляційне збільшення суми боргу за період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 71 527 346, 43 грн, 3% річних за період порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Лемурія" встановленого п. 5.1 Договорів строку повернення позик у розмірі 17 313 254, 01 грн.
Ухвалою від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
01.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛЕМУРІЯ" надійшов відзив на позовну заяву.
24.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛЕМУРІЯ" надійшла зустрічна позовна заява та клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.
В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛЕМУРІЯ" просить суд визнати відсутнім право Акціонерного товариства «Дніпроазот» на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» заборгованості у розмірі 824 821 369,95 грн. за Договорами позики (поворотної фінансової допомоги) № 635/23-1 від 10.02.2023, № 635/23-2 від 21.02.2023, № 635/233 від 27.02.2023, № 635/23-4 від 01.03.2023, № 635/23-6 від 03.03.2023, № 635/23-7 від 06.03.2023, № 635/23-8 від 07.03.2023, № 635/23-9 від 14.03.2023, № 635/23-10 від 17.03.2023, № 635/23-11 від 20.03.2023, № 635/23-12 від 21.03.2023, № 635/23-13 від 22.03.2023, № 635/23-14 від 23.03.2023, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» та Акціонерним товариством «Дніпроазот».
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів констатує відсутність в тексті зустрічної позовної заяви (т. 1 а.с. 157-160) будь яких клопотань до суду першої інстанції щодо поновлення строку на подання цієї заяви.
Поняття «справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно до положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини 4 статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд, враховуючи положення статей 118, 119, 180, 234, 235 ГПК України, дійшов правильного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» не виконало свій процесуальний обов'язок щодо сприяння своєчасному розгляду справи, не надало доказів наявності поважної причини пропуску строку для подання зустрічного позову, тому на підставі частини 6 статті 180 ГПК України, повернув зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» без розгляду.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що: «… В оскаржуваній ухвалі суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви відповідно до ч. 4 ст. 180 ГПК України.
Водночас, Апелянт не може погодитись з даним висновком суду з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема:
- верховенство права;
- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
- змагальність сторін; - пропорційність.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписом ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Статтею 180 ГПК України передбачено порядок пред'явлення зустрічного позову.
Частиною 4 ст. 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 180 ГПК України визначено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. У свою чергу ст. 174 ГПК України передбачає підстави для залишення позовної заяви без руху або її повернення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано з пропущенням строку без заяви про його поновлення, мав би залишити таку заяву без руху.
Відмінний від наведеного підхід суду вказує на ознаки допущення надмірного формалізму, внаслідок чого ТОВ «ФК «Лемурія» створено суттєві перешкоди у реалізації процесуальних прав через повернення зустрічного позову без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Вказане відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France», заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».
Також Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За умов дотримання судом вимог ГПК України та його завдань, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, ТОВ «ФК «Лемурія» мало б можливість усунути недоліки поданої заяви та належним чином розглянути питання про прийняття зустрічного позову.
У даному контексті, Апелянт вважає за необхідне зауважити, що російська збройна агресія зумовила виникнення складних обставин, що опосередковано призвели до неможливості ТОВ «ФК «Лемурія» ефективно виконувати юридичну роботу, здійснювати своєчасне направлення документів в системі «Електронний суд» через значну кількість повітряних тривог, а також через здійснення ракетних та дронових ударів як по Дніпропетровській області, так і по м. Дніпру безпосередньо.
На підтвердження вищезазначеного Апелянт зазначає, що за квітень місяць російськими військами було здійснено низку обстрілів м. Дніпра, про що свідчать наступні новини:
1. Стаття з електронного ресурсу «Факти» під назвою: «Вибухи у Дніпрі 8 квітня: росіяни атакували дронами, 15 постраждалих» від 09.04.2025 року (URL: https://fakty.com.ua/ua/proisshestvija/20250409-vybuhy-v-dnipri-8-kvitnya-2025-roku-shho-vidomo/);
2. Стаття з електронного ресурсу «Українські національні новини» під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.04.2025 року (URL: https://unn.ua/news/dnipro-pid-vorozhoiu-raketnoiu-atakoiu-holova-oblrady);
3. Стаття з електронного ресурсу «ТСН» під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.04.2025 року (URL: https://tsn.ua/ato/u-dnipriprolunaly-vybukhy-misto-pid-atakoiu-vorozykh-bpla-2806610.html);
4. Стаття з електронного ресурсу «Суспільне Дніпро» під назвою: «Російська армія 18 квітня атакувала ракетою Дніпро: що відбувається на місці події» від 18.04.2025 року (URL: https://suspilne.media/dnipro/997675-rosijska-armia-18-kvitna-atakuvala-raketou-dnipro-so-vidbuvaetsa-na-misci-podii/).
Слід зауважити, що місцерозташування ТОВ «ФК «Лемурія» знаходиться у м. Дніпро, яке як вбачається з наведених новин постійно знаходиться під систематичним обстрілом зі сторони російських військ.
Такі критичні умови унеможливлюють нормальну роботу товариства, а тому виконання процесуальних обов'язків співробітниками ТОВ «ФК «Лемурія» є утрудненим та потребує додаткового часу, зокрема, для реалізації процесуальних прав.
Як наслідок, Апелянтом було пропущено строк на подання зустрічного позову, однак підстави порушення процесуальних вимог були поважними та підлягали з'ясуванню судом під час вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.
Так, задля об'єктивності судового розгляду, забезпечення змагальності судового процесу суд мав процесуальну можливість залишити зустрічну позовну заяву без руху задля отримання пояснень від Апелянта, однак прийняв інше рішення у порушення вимог ГПК України.
Відповідно до п. 6 Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року рекомендовано судам виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Зазначене створює ряд обмежень для роботи суб'єктів господарювання, що додатково свідчить про можливість поновлення судом процесуального строку для забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав. Також слід відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
… Оскаржувана ухвала не містить усіх мотивів, якими керувався суд повертаючи зустрічний позов, а тому це судове рішення не відповідає вимозі щодо обґрунтованості та підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції. …» як такі, що знаходяться в межах обов'язку апелянта нести негативні наслідки, пов'язані з ненаданням суду першої інстанції відповідного клопотання щодо поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви. Інші дії суду першої інстанції, в контексті спірних правовідносин, порушували б принцип диспозитивності господарського судочинства.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» щодо доцільності спільного розгляду первісного та зустрічних позовів, їх взаємопов'язаність, а саме: «… Водночас, предметом зустрічного позову є визнання відсутнім права у Позивача на стягнення з ТОВ «ФК «Лемурія» заборгованості у розмірі 824 821 369,95 грн. за вищеперерахованими договорами позики (поворотної фінансової допомоги).
З огляду на зазначене, є об'єктивна необхідність спільного розгляду даних позовів, оскільки: - частково співпадають підстави зустрічного та первісного позовів; - підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) обґрунтовується тими ж самими доказами; - існує об'єктивна доцільність розгляду зустрічного та первісного позовів в одному провадженні для забезпечення процесуальної економії; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; - спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/ спорів між сторонами. …» відхиляються колегією суддів як такі, що не спростовують вищевстановлених висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 (про повернення зустрічної позовної заяви) у справі №904/1082/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» на неї, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 (про повернення без розгляду зустрічного позову) у справі №904/1082/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 (про повернення без розгляду зустрічного позову) у справі №904/1082/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лемурія».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв