14.10.2025 м.Дніпро Справа № 904/1246/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Дарміна М.О., (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги
ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025р. у справі №904/1246/25.(Суддя Назаренко Н.Г.)
за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення неустойки в розмірі 168 494,10 грн.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки в розмірі 168 494,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним поверненням відповідачем нежитлового приміщення на 1 поверсі житлового будинку, загальною площею 12,00 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 у справі № 904/1246/25:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено.
В задоволенні клопотання відповідача про залучення в якості позивача ОСОБА_1 з окремими вимогами та тим самим предметом позову відмовлено.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування документів відмовлено.
Заперечення ОСОБА_1 на дії головуючого судді по справі, датовані 16.07.2025 залишено без розгляду.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали головуючого судді від 25.06.2025, датованої 18.07.2025 відмовлено.
Позов Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неустойки в розмірі 168 494,10 грн. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької місткої ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1; ідентифікаційний код 25522449) неустойку в розмірі 153 401,06 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756,76 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, подала апеляційну скаргу, в якій просила:
Відкрити апеляційне провадження за цією скаргою.
Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/1246/25.
Скасувати ухвалу суду Господарського суду від 05.06.2025року у справі № 904/1246/25 про відмову в задоволенні клопотання на ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі.
Скасувати ухвалу судді про відвід Назаренко Н.Г., ухвалу судді Ніколенко Н.Г., якою відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про відвід судді Назаренко Н.Г.
Скасувати ухвалу про відкриття провадження від 09.04.2025р., визнати незаконною.
Розглянути заяву про відвід судді Назаренко від 16.07.2025року, та заяву про відвід від 16.06.2025року.
Скасувати рішення від 04.08.2025року по справі № 904/1246/25 визнати незаконним.
Відмовити позивачу в задоволенні позову, провадження у справі № 904/1246/25 закрити.
Визнати всі договори оренди ( № 6/16 від 08.05.2013р, який діяв до 08.04.2016року та був відповідачем розірваний, № 6/28 від 23.03.2010 року, який діяв 22.03.2013 року, № 6/64 від 10.07.2008, який діяв до 09.07.2009р., № 6/34 від 14.07.206 р., який діяв до 04.07.2007р., № 6/51 від 11.05.2005р., який діяв до 30.04.2006 року) нікчемними.
Визнати Акт прийому передачі нежитлового приміщення від 08.05.2013року нікчемним, незаконним.
Визнати всі докази (документи), які завірені та подання не уповноваженими особами та отримані позивачем незаконно.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1246/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025р. у справі №904/1246/25 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
12.09.2025р. матеріали справи № 904/1246/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2025р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 грн.
Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення неустойки в розмірі 168 494,10 грн.
Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення від 04.08.2025року по справі № 904/1246/25 визнати незаконним, відмовити позивачу в задоволенні позову, провадження у справі № 904/1246/25 закрити, тому розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 4542 грн. (3028*150%)
Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід заплатити судовий збір у сумі 4542 грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду.
Натомість, до апеляційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що «…у зв'язку з воєнним станом я не маю доходу, що ставить мене у скрутне становище. Прошу суд врахувати моє скрутне матеріальне становище, що в умовах воєнного стану я не маю доходів, тимчасово не працюю. Жодних інших можливостей відстояти своє право на вирішення питання про скасування незаконного рішення окрім суду я більше не маю…»
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021р. у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Разом з тим, заявником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про незадовільний майновий стан або неможливість сплати судового збору. Надані документи не підтверджують наявність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору.
За таких обставин підстав для задоволення клопотання не вбачається.
Скаржником в прохальній частині апеляційної скарги зазначено:
«Відкрити апеляційне провадження за цією скаргою.
Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/1246/25.
Скасувати ухвалу суду Господарського суду від 05.06.2025року у справі № 904/1246/25 про відмову в задоволенні клопотання на ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі.
Скасувати ухвалу судді про відвід Назаренко Н.Г., ухвалу судді Ніколенко Н.Г., якою відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про відвід судді Назаренко Н.Г.
Скасувати ухвалу про відкриття провадження від 09.04.2025р., визнати незаконною.
Розглянути заяву про відвід судді Назаренко від 16.07.2025року, та заяву про відвід від 16.06.2025року.
Скасувати рішення від 04.08.2025року по справі № 904/1246/25 визнати незаконним.
Відмовити позивачу в задоволенні позову, провадження у справі № 904/1246/25 закрити.
Визнати всі договори оренди ( № 6/16 від 08.05.2013р, який діяв до 08.04.2016року та був відповідачем розірваний, № 6/28 від 23.03.2010 року, який діяв 22.03.2013 року, № 6/64 від 10.07.2008, який діяв до 09.07.2009р., № 6/34 від 14.07.206 р., який діяв до 04.07.2007р., № 6/51 від 11.05.2005р., який діяв до 30.04.2006 року) нікчемними.
Визнати Акт прийому передачі нежитлового приміщення від 08.05.2013року нікчемним, незаконним.
Визнати всі докази (документи), які завірені та подання не уповноваженими особами та отримані позивачем незаконно…».
Оскарження в одній апеляційній скарзі одночасно ухвали суду Господарського суду від 05.06.2025року у справі № 904/1246/25 про відмову в задоволенні клопотання на ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі, ухвали судді про відвід Назаренко Н.Г., ухвали судді Ніколенко Н.Г., якою відмовлено відповідачу в задоволенні заяви про відвід судді Назаренко Н.Г., ухвали про відкриття провадження від 09.04.2025р., , розглянути заяву про відвід судді Назаренко від 16.07.2025року, та заяву про відвід від 16.06.2025року, рішення від 04.08.2025року по справі № 904/1246/25, діючими нормами ГПК України не передбачено, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржується.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості одночасного перегляду в апеляційному порядку різних за своєю правовою природою процесуальних актів по одній справі. Натомість перегляд конкретного судового рішення має здійснюватися в окремому апеляційному провадженні на підставі окремо поданої апеляційної скарги.
Одночасне оскарження різних процесуальних документів суду першої інстанції, які є окремими самостійними об'єктами апеляційного оскарження в одній апеляційній скарзі перешкоджає їх одночасному розгляду в апеляційному порядку.
З огляду на вищевикладене, скаржнику необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.
Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід оплатити судовий збір у сумі 4542грн. та надати належні докази сплати судового збору апеляційному суду, уточнити вимоги апеляційної скарги.
У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025р. у справі №904/1246/25 відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025р. у справі №904/1246/25 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: доказів оплати судового збору, у розмірі 4542 грн. 00 коп., уточнити вимоги апеляційної скарги.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О. Дармін