вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа№ 910/14748/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Литвин П. В.
від відповідача: Янко М. І.; Нікітенко М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЖА ДВРЗ"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2025 (повне судове рішення складено 08.05.2025)
у справі № 910/14748/23 (суддя Марченко О. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа ДВРЗ"
про стягнення 1 629 828, 90 грн
Короткий зміст позову
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - позивач; ТОВ "ГК "Нафтогаз України"") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа ДВРЗ" (далі за текстом - ОСББ "Вежа ДВРЗ"; відповідач) про стягнення: 1 285 322,44 грн заборгованості за спожитий природний газ; 279 529,78 грн пені, нарахованої за періоди з 03.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.02.2023 по 30.06.2023; 16 771,79 грн три проценти річних нарахованих за періоди з 03.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.02.2023 по 30.06.2023; 48 204,89 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 01.02.2023 по 30.06.2023.
Позов обґрунтовано тим, що позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу у періоди з 19.11.2022 по 30.11.2022 природний газ в об'ємі 5 447 куб. м на суму 388 219,70 грн та з 01.12.2022 по 31.12.2022 в об'ємі 12 722 куб. м на суму 897 102,74 грн, проте відповідач свого обов'язку з оплати спожитого газу не виконав, тому в останнього виникла заборгованість у сумі 1 285 322,44 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі № 910/14748/23 позов задоволено повністю.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів сплати встановленої судом суми боргу за спожитий природний газ у періоди з 19.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 31.12.2022.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.
Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї
ОСББ "Вежа ДВРЗ" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі №910/14748/23.
В апеляційній скарзі ОСББ "Вежа ДВРЗ" просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції ОСББ "Вежа ДВРЗ" зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
суд першої інстанції помилково визначив відповідача як комерційного споживача природного газу. Застосування до відповідача комерційного тарифу не відповідає нормам статей 1,8, 13, 24 Конституції України;
законодавством при укладення договорів постачання природного газу із застосуванням механізму постачальника останньої надії не встановлено тарифів для такої категорії споживачів як ОСББ;
судом першої інстанції не враховано перебування котельні, у якій розташовано точку доступу (вузол обліку) на балансі ТОВ "Ідеал Енерджі Систем", яка лише 27.11.2022 передана відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі між ТОВ "Ідеал Енерджі Систем" та ОСББ "Вежа ДВРЗ";
з урахуванням вартості газу для побутового споживача та кількості спожитого газу у періоди: - з 19.11.2022 по 30.11.2022 поставлено відповідачу природний газ в об'ємі 5 447 куб.м на суму 35 455,44 грн без ПДВ, з 01.12.2022 по 31.12.2022 - в об'ємі 12 722 куб.м на суму 82 809,66 грн без ПДВ.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
У додаткових письмових поясненнях від 22.09.2025 відповідач просить здійснити перерахунок вартості спожитого газу в обсязі 18 169 куб. м. з урахуванням ціни, що встановлена для населення (6,50917 грн за 1 куб. м. без ПДВ).
Щодо долучених відповідачем до письмових пояснень від 06.10.2025 доказів, слід зазначити таке.
Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює відповідачу більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.
З огляду на зазначену вище норму суд апеляційної інстанції не приймає до уваги долучені відповідачем до письмових пояснень докази, оскільки відповідачем не доведено неможливість подати такі докази до суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "ВЕЖА ДВРЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі № 910/14748/23 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкладено розгляд справи на 24.09.2025 та продовжено строк її розгляду.
У судовому засіданні 24.09.2025 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 06.10.2025.
Присутні у судовому засіданні 06.10.2025 представники відповідача підтримали апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 06.10.2025 представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Обставини справи.
ОСББ є юридичною особою, яка зареєстрована 26.07.2021; адреса місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. 109-В, м. Київ; ідентифікаційний код 44222027.
Будинок за адресою: вул. Алматинська, 109-В, м. Київ, має автономну газову котельню, яка з моменту реєстрації ОСББ (26.07.2021) є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.
15.11.2022 ОСББ приєдналося до публічного договору розподілу природного газу із АТ "Київгаз", яке є оператором газорозподільної системи. На підставі укладеного договору розподілу природного газу та акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін об'єкту газопостачання від 15.11.2022, ОСББ було присвоєно ЕІС код точки розподілу.
У листопаді 2022 року ОСББ звернулося до Товариства з проханням укласти договір постачання природного газу (для побутових споживачів), який є публічним договором приєднання.
02.12.2022 ОСББ надіслало Товариству документи для укладення публічного договору постачання природного газу, проте 22.12.2022 Товариство надіслало ОСББ лист про відмову в укладенні договору постачання природного газу; підставою для відмови в укладенні договору визначено ненадання належним чином завіреної копії документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача (котельню).
У подальшому, ОСББ повторно зверталося до Товариства із заявою про укладення договору, проте останнє листом від 16.02.2023 відмовило ОСББ в укладенні договору з аналогічних підстав.
19.01.2023 ОСББ отримало лист від Компанії, в якому остання зазначила, що починаючи з 02.01.2023 постачальником газу для забезпечення потреб ОСББ є Компанія як постачальник "останньої надії"; підключення до ПОН здійснено автоматично шляхом приєднання до публічного договору у зв'язку із відсутністю точок у реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційні платформі Оператора ГТС; постачання природного газу здійснюється за тарифом для комерційного підприємства.
Крім того, Компанією були виставлені рахунки на оплату та акти приймання-передачі природного газу.
На думку ОСББ, в результаті протиправних та незаконних дій Товариства щодо неукладення договору постачання природного газу, ОСББ було підключено до постачальника "останньої надії" за комерційними цінами.
Відтак, ОСББ звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства і Компанії про:
- визнання протиправними дій, які полягають у відмові Товариства в укладанні договору постачання природного газу з ОСББ;
- зобов'язання Товариства укласти договір постачання природного газу з ОСББ датою подання документів - 19.11.2022;
- зобов'язання Компанії здійснити перерахунок вартості газу, спожитого у період з 19.11.2022 по 31.03.2023 за споживчим тарифом 7,96 грн за 1 куб.м газу.
Заперечуючи проти позову, Товариство зазначило, що вимога про надання належним чином завіреної копії документа, яким визначено право власності чи користування на котельню, була законною з огляду на звернення до Товариства ТОВ "Ідеал Енерджі Систем" із листами від 18.11.2022 і від 25.11.2022, в яких було повідомлено, що спірна котельня перебуває в управлінні останнього.
Компанія, заперечуючи проти позову, вказала про те, що внесення до реєстру постачальника "останньої надії" здійснюється автоматично і відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС ОСББ віднесено Оператором ГТС до категорії ТКЕ (виробників теплової енергії). Окрім того, постачальник "останньої надії" позбавлений можливості самовільно встановлювати та формувати ціни на природній газ; та для споживача природного газу діють виключно ціни, які передбачені умовами договору, до якого самостійно як споживач приєдналося ОСББ.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2023 зі справи №910/13253/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024, у задоволенні позову ОСББ було відмовлено.
Так, в межах розгляду справи №910/13253/23 судами було встановлено таке:
- з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що протягом грудня 2022 року - березня 2023 року, постачання природного газу ОСББ здійснював постачальник "останньої надії" - Компанія, та відповідно, ОСББ було включено до реєстру споживачів останньої; у даному випадку, за умови виконання ОСББ вимог Положення про ПСО, які необхідні для постачання природного газу постачальником універсальних послуг та надання Товариству необхідного обсягу документів для укладення відповідного договору, спірний договір міг би бути визнаний судом укладеним лише з дати винесення судового рішення; проте, як встановлено судом раніше, ОСББ не доведено виконання останнім вимог Положення про ПСО та виникнення у Товариства обов'язку з укладення спірного договору; окрім того, 24.11.2023 ОСББ і Товариством було укладено договір постачання природного газу №6531-ОСББ/23/-41 на період з 01.01.2023 по 15.04.2024; укладення вказаного договору ще раз підтверджує безпідставність позовної вимоги про зобов'язання укласти договір, оскільки фактично договір поставки природного газу є укладеним; суд вважає, що позовні вимоги ОСББ про зобов'язання укласти договір постачання природного газу є безпідставними та не підлягають задоволенню;
- ТОВ "Ідеал Енерджі Систем" звернулося до Товариства з листом від 18.11.2022, в якому повідомило, що з жовтня 2019 року у безоплатному користування останнього знаходяться газові мережі для постачання природного газу на потреби теплопостачання котельні будинку №109-В по вул. Алматинській, та на час звернення з зазначеним листом котельня із усім обладнання перебуває на балансі ТОВ "Ідеал Енерджі Систем"; у зв'язку з надходженням листа ТОВ "Ідеал Енерджі Систем" від 18.11.2022, Товариство звернулося до ОСББ з листом щодо необхідності надання копії документа, який визначено право власності ОСББ на відповідний об'єкт (котельню); в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі інженерно-технічного блоку - котельня по вул. Алматинській, 109В, від 27.11.2022, який підписано ТОВ "Ідеал Енерджі Систем" і ОСББ, за яким ОСББ було передано обладнання інженерно-технічного блоку - котельня по вул. Алматинській, 109В; однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання ОСББ вказаного акта разом із іншими документами, які надавалися Товариству для укладення спірного договору; за таких обставин, суд погоджується із доводами Товариства і Компанії стосовно того, що на час укладення спірного договору ОСББ не було надано документів на підтвердження права власності ОСББ на котельню, надання яких передбачено Правилами постачання природного газу, та погоджується із доводами Товариства щодо того, що останнє не наділено повноваженнями щодо розв'язання спорів стосовно встановлення факту приналежності котельні споживачу; вимога про визнання дій Товариства щодо відмови в укладенні договору по суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки (встановлення факту подання ОСББ достатнього обсягу документів для укладення договору - правомірності поведінки учасника цивільних правовідносин при здійсненні ним господарської діяльності, та встановлення факту протиправності поведінки учасника цивільних правовідносин (Товариства) при здійсненні ним господарської діяльності - протиправності відмови в укладенні договору);
- щодо вимог про зобов'язання Компанії здійснити перерахунок вартості спожитого газу за період з 19.11.2022 по 13.03.2023 за споживчим тарифом 7,96 грн, то визначення умов постачання природного газу постачальником "останньої надії" безпосередньо пов'язане з внесенням відповідних даних про споживача до Інформаційної системи Оператора ГРМ, якими постачальник "останньої надії" керується при виконання обов'язку стосовно постачання природного газу; ОСББ і Компанією було укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії"; договір є таким, що виконаний, та відповідно, під час виконання договору сторонам були відомі істотні умови такого договору; суд дійшов висновку про недоведеність ОСББ наявності правових підстав для зобов'язання Компанії здійснити перерахунок вартості спожитого газу, оскільки такі вимоги стосуються насамперед виконання сторонами договірних зобов'язань за укладеним ними господарським договором; при цьому, ОСББ просить здійснити перерахунок з 19.11.2022, хоча відповідно до листа Компанії, на який посилається само ОСББ, постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснювалося з 02.01.2023.
Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За результатами конкурсу та згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Компанію визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого ОСББ з 19.11.2022 по 30.11.2022 та 01.12.2022 по 31.12.2022 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Компанії, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Компанією.
Факт включення ОСББ до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 31.01.2023 №ТОВВИХ-23-1169 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00018660R00T; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00018660ROOT (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
За умовами типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2501 (далі - типовий договір):
- укладення договору відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника; даний договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів ПОН (пункт 1.3);
- постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1);
- період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3);
- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті; така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу); нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1);
- об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2);
- постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за даним договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3);
- споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4);
- у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за даним договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5);
- споживач має право, зокрема, вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому ним та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та даним договором (пункт 5.1);
- договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи; дія даного договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником (пункт 11.1);
- протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником; у такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС); якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (пункт 11.3).
За даними інформаційної платформи Оператора ГТС ОСББ було спожито в період з 19.11.2022 по 30.11.2022 природний газ в об'ємі 5 447 куб.м, а в період з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 12 722 куб.м.
Компанією було надіслано ОСББ 20.12.2022 рахунок від 10.12.2022 №32552 на суму 388 219,70 грн (за листопад 2022 року) і акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 №15682, а 18.01.2023 - рахунок від 10.01.2023 №1290 на суму 897 102,74 грн (за грудень 2022 року) і акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 №17373.
ОСББ спожитий у періоди з 19.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 31.12.2022 природний газ не оплатило.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів керується нормами Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС), постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 809 від 30.09.2015 і № 1236 від 09.12.2020", постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 "Про затвердження Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам", Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ЦК України та ГК України.
Як встановлено судом, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Договір постачання природного газу об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Розділом VI Правил постачання природного газу визначено Правила для постачальника "останньої надії".
Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу унормовано, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, за договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Як визначено пунктом 2 Розділу VI Правил постачання природного газу, за договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Пунктом 3 Розділу VI Правил постачання природного газу встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником "останньої надії") в таких випадках:
банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу;
зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника;
відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи);
відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).
Пунктом 5 Розділу VI Правил постачання природного газу встановлено, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов'язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника "останньої надії" (п. 7 Розділу VI Правил постачання природного газу).
Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника "останньої надії". Розрахунок за поставлений постачальником "останньої надії" природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін (п. 8 Розділу VI Правил постачання природного газу).
Як встановлено під час апеляційного провадження на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом 44222027 у цьому реєстрі зареєстровано ОСББ "Вежа ДВРЗ". Засновником є співвласники багатоповерхового будинку, адреса: 02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 109 В. Основним видом діяльності об'єднання за КВЕД є 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів.
Матеріалами справи також підтверджується, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ00018660R00T за період з з 19.11.2022 по 30.11.2022 та з 01.12.2022 по 31.12.2022, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Як встановлено судами та не заперечувалось відповідачем, ЕІС-код споживача природного газу 56ХQ00018660R00T належить ОСББ "Вежа ДВРЗ", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Форми № 10 (Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії").
19.01.2023 відповідач отримав лист від позивача, в якому останній зазначив, що починаючи з 02.01.2023 постачальником газу для забезпечення потреб відповідача є позивач як постачальник "останньої надії"; підключення до ПОН здійснено автоматично шляхом приєднання до публічного договору у зв'язку із відсутністю точок у реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційні платформі Оператора ГТС; постачання природного газу здійснюється за тарифом для комерційного підприємства.
Тобто, між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі також - Договір ПОН).
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
Згідно з п. 2.1 типового договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пунктом 3.1 типового договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.2 типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі Оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4.3 типового договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору ПОН, позивач поставив, а відповідач спожив з 19.11.2022 по 30.11.2022 природний газ в об'ємі 5 447 куб.м, а з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 12 722 куб.м.
Відповідачем не заперечується факт та обсяги споживання природного газу.
Разом з цим, відповідач не здійснював оплату спожитого у спірний період газу, оскільки позивач розрахував вартість поставленого відповідачу газу за тарифом для комерційного підприємства, а не для населення.
Так, відповідно до рахунку на оплату за № 32552 від 10.12.2022 вартість спожитого у листопаді 2022 року природного газу становить 388 219, 70 грн, а відповідно до рахунку №1290 від 10.01.2023 вартість спожитого у грудні 2022 року природного газу становить 897 102,74 грн.
Для населення вартість спожитого газу є нижчою та, як вбачається з інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Товариства https://gas.ua/uk/home/slr, за 1 м.куб газу становить 6,50917 грн без ПДВ та без врахування вартості транспортування газу.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне з'ясувати питання правомірності застосування позивачем до відповідача вартості спожитого у листопаді-грудні 2022 року газу по тарифу, встановленому для комерційних підприємств, а не для населення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з того, що ОСББ є особливим суб'єктом споживання газу для потреб опалення та підігріву води.
Так, Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженим постановою КМ України від 19.07.2022 № 812 (далі також Положення №812), покладено на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - щодо забезпечення постачання природного газу на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення, за договорами з виробниками теплової енергії, а саме з виробниками теплової енергії - об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними (житловими, обслуговуючими) кооперативами, управителями багатоквартирних будинків та суб'єктами господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення багатоквартирних будинків.
Відповідно до п. 5 Положення № 812 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" постачає з 1 вересня 2022 року до 30 квітня 2025 року (включно) природний газ виробникам теплової енергії на підставі договору за цінами та на умовах згідно з додатком.
У разі коли відповідно до цього пункту договір постачання природного газу не був укладений виробником теплової енергії або ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було припинено постачання природного газу згідно з укладеним відповідно до цього пункту договором, вважається, що в такого споживача відсутній постачальник із спеціальними обов'язками, на якого Кабінетом Міністрів України в установленому порядку покладені обов'язки постачати природний газ.
У разі укладення договору постачання природного газу за цінами та на умовах згідно з додатком, зобов'язання за таким договором постачання природного газу виникають з 1 числа місяця, в якому було укладено такий договір, якщо інше не передбачено самим договором між виробником теплової енергії, визначеним у підпункті 1 пункту 4 цього Положення, та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСББ мало намір укласти договір постачання газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Господарськими судами розглядався спір у справ № 910/13253/23 за позовом ОСББ "Вежа ДВРЗ" до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ "Київгаз", про визнання протиправними дій, які полягають у відмові ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в укладанні договору постачання природного газу з ОСББ "Вежа ДВРЗ", зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" укласти договір постачання природного газу з ОСББ "Вежа ДВРЗ" з моменту подання документів - 19.11.2022, зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснити перерахунок вартості газу спожитого у період з 19.11.2022 по 31.03.2023 за споживчим тарифом 7 грн 96 коп. за 1 м.куб. газу.
За нормою ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки справа № 910/13253/23 розглядалась за участю ОСББ "Вежа ДВРЗ" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і рішення судів у цій справі набрали законної сили, колегія суддів вважає, що певні обставини, що мають значення для розгляду справи, яка переглядається, можуть бути встановлені на підставі п.4 ст. 75 ГПК України.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу сторін, що застосування ч.4 ст. 75 ГПК України обмежується обставинами, встановленими судом на підставі наданих сторонами доказів, однак, ця норма не може бути застосована щодо висновків судів, або ж щодо оцінки досліджених судами доказів.
Так, під час розгляду справи № 910/13253/23 судами встановлено, що у листопаді 2022 року ОСББ "Вежа ДВРЗ" звернулось до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" із проханням укласти договір постачання природного газу (для побутових споживачів), який є публічним договором приєднання.
02.12.2022 ОСББ "Вежа ДВРЗ" направило ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" документи для укладення публічного договору постачання природного газу.
22.12.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" направило на адресу ОСББ "Вежа ДВРЗ" листа про свою відмову в укладенні договору постачання природного газу; підставою для відмови в укладенні договору визначено ненадання належним чином завіреної копії документа, яким визначено прав власності чи користування на об'єкт споживача (котельню).
У подальшому, ОСББ "Вежа ДВРЗ" повторно зверталось ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" із заявою про укладення договору, проте листом від 16.02.2023 ОСББ "Вежа ДВРЗ" було відмовлено в укладенні договору з аналогічних підстав.
Під час розгляду справи № 910/13253/23 судами також встановлено, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" як юридична особа приватного права та суб'єкт цивільних правовідносин, могла укласти договір з ОСББ "Вежа ДВРЗ" за наявності у останнього документально підтвердженої передачі йому забудовником газових мереж для постачання природного газу на потреби теплопостачання котельні. Однак, котельня із усім обладнанням по вул. Алматинській 109В була передана ОСББ "Вежа ДВРЗ" лише 27.11.2022, що підтверджується актом приймання-передачі між ТОВ "Ідеал Енерджі Систем" та ОСББ "Вежа ДВРЗ".
Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегією суддів встановлено, що лише 24.11.2023 між ОСББ "Вежа ДВРЗ" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (як суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки) укладено договір №6531-ОСББ/23/-41 постачання природного газу.
Тобто під час споживання газу у листопаді-грудні 2022 року правовідносини між позивачем та відповідачем щодо постачання газу були врегульовані лише договором ПОН від 02.01.2023. При цьому, укладення договору зумовлене тим, що ОСББ знаходилося у процесі укладення договору постачання газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", і уже мало укладений договір з АТ "Київгаз", у зв'язку з чим склалась ситуація, за якої спрацював встановлений законом механізм укладення договору з постачальником "останньої надії".
Колегія суддів також зауважує, що на офіційному сайті позивача наявні лише два тарифи для договорів ПОН: 1. для непобутових споживачів; 2. для населення.
Під час розгляду справи №910/13253/23 судами встановлено, що 19.01.2023 ОСББ "Вежа ДВРЗ" отримало лист від ТОВ "ГК "Нафтогаз України", у якому останнє зазначило, що починаючи з 02.01.2023 постачальником газу для забезпечення потреб ОСББ "Вежа ДВРЗ" є ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії"; підключення до ПОН здійснено автоматично шляхом приєднання до публічного договору у зв'язку із відсутністю точок у реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційні платформі Оператора ГТС; постачання природного газу здійснюється за тарифом для комерційного підприємства.
Спростовуючи доводи відповідача про необхідність розрахунку вартості спожитого газу за тарифом, встановленим для населення, позивач, у межах розгляду спору у справі №910/13253/23, підкреслювало, що відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС ОСББ віднесено Оператором ГТС до категорії ТКЕ (виробників теплової енергії), а постачальник останньої надії позбавлений можливості самовільно встановлювати та формувати ціни на природній газ; для споживача природного газу діють виключно ціни, які передбачені умовами договору, до якого приєдналося ОСББ.
Водночас, оскільки відповідач мав намір укласти договір із ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" як із суб'єктом ринку природного газу, що має спеціальні обов'язки, то відповідно, укладаючи договір транспортування газу із АТ "Київгаз" ним було визначено статус відповідно до Положення №812 як виробника теплової енергії - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно, зазначення категорії ТКЕ не презюмує непобутовий статус споживача газу. Доводи позивача у цій частині є безпідставними.
Колегія суддів зауважує, що і під час розгляду спору у справі №910/14748/23, позивач посилається на аналогічні доводи, зауважуючи, що ОСББ є юридичною особою - виробником теплової енергії, а тому зобов'язано сплачувати за спожитий газ як комерційне підприємство.
Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів з такими доводами позивача колегія суддів погодитись не може.
За приписами ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
За визначенням, зазначеним у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України (який був чинним до 28.08.2025).
Стаття 55 ГК України відносить до суб'єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.
Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у ст. 3 ГК України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
За приписами ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта, а не господарською діяльністю у розумінні норм ГК України.
Подібний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 11.03.2025 у cправі № 903/497/24, від 27.02.2025 у cправі № 910/6336/24.
Надаючи оцінку обставинам справи, встановленим під час апеляційного перегляду спору, зокрема щодо приналежності котельні усім співвласникам будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Алматинська буд. 109В, віднесення ОСББ до некомерційних підприємств з метою діяльності - сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості, використання природного газу для обігріву житлових приміщень учасників ОСББ та для підігріву води, колегія суддів доходить до висновку про безпідставність внесення АТ "Київгаз" щодо ОСББ даних в реєстр споживачів "останньої надії" і його фактичне віднесення до категорії споживачів, які не є побутовими, а також про нарахування позивачем відповідачу вартості спожитого газу за тарифом для комерційних підприємств.
Оскільки теплова енергія, яка отримується в результаті перетворення котельнею (яка є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку у якому створено об'єднання) природного газу призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних будинків в опаленні житлових приміщень та потреб у гарячій воді, ОСББ фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником "останньої надії") представляє інтереси кожного окремого співвласника (як побутового споживача) в частині використання належної йому частини котельні для обігріву приміщень та підігріву води.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності статус ОСББ є ближчим до побутового споживача, визначення якого наведено у п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", а саме, побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Оскільки законодавством про укладення договорів постачання природного газу із застосуванням механізму ПОН не встановлено тарифів для такої категорії споживачів як ОСББ, які із застосуванням належного усім співвласникам обладнання спільно споживають газ з метою обігріву жилих приміщень та підігріву води, натомість визначено лише вартість газу для комерційних підприємств та для населення, колегія суддів приходить до висновку, що у справі, що переглядається, сукупність встановлених обставин переконливо вказує на необхідність здійснення розрахунку за спожитий ОСББ газ із застосуванням тарифу як для населення, а не як для комерційних підприємств.
Здійснення розрахунку відповідачеві із застосуванням тарифу як для комерційних підприємств не відповідає ст.ст. 1, 8, 13, 24 Конституції України.
Так, ст.1 Конституції України встановлює, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
За нормою ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
За нормою ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
З урахуванням норм ст.ст. 13, 24 Конституції України і громадяни, які мешкають у багатоквартирних будинках і мають у спільній власності обладнання, яке використовується для обігріву помешкань, розташованих у спільному будинку та підігріву води, і громадяни, які мають індивідуальне обладнання для обігріву помешкання і підігріву води є рівними у праві використовувати природний газ, а отже, мають бути рівними і у визначенні вартості такого газу.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи Товариства про те, що ОСББ є комерційним підприємством та має сплачувати за спожитий газ за тарифом, встановленим для непобутового споживача.
Відповідно до п. 4.2 типового договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи і надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
До того ж, ч. 7 ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору ПОН, позивач поставив, а відповідач спожив з 19.11.2022 по 30.11.2022 природний газ в об'ємі 5 447 куб.м, а з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 12 722 куб.м.
Пунктом 4.1 типового договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Позивач, заявляючи позовні вимоги, відніс відповідача до категорії споживачів, які не є побутовими, і застосував до відповідача ціну на природний газ для споживачів, які не є побутовими.
Колегія суддів, проаналізувавши мету закупівлі природного газу та його подальше перетворення на теплову енергію виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, прийшов до висновку про віднесення його до категорії споживачів, які є побутовими.
Отже, природний газ, поставлений позивачем відповідачу у періоди з 19.11.2022 по 30.11.2022 та 01.12.2022 по 31.12.2022 загальним обсягом 18 169 куб. м має бути оплачений ОСББ за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті (як то передбачено п. 4.1 типового договору).
Під час апеляційного перегляду судом встановлено, що на офіційній сторінці позивача в мережі інтернет - https://gas.ua/uk/home/slr розміщено інформацію щодо ціни природного газу у листопаді та грудні 2022 року за 1 м.куб газу у розмірі 6,50917 грн без ПДВ.
Здійснивши власний перерахунок вартості природного газу поставленого позивачем для потреб відповідача у період з 19.11.2022 - 30.11.2022 та з 01.12.2022 - 31.12.2022, колегією суддів встановлено, що вартість поставленого природного газу без врахування ПДВ складає 118 265, 11 грн (18 169 куб. м * 6,50917 грн). З урахуванням ПДВ вартість спожитого природного газу становить 141 918, 13 грн.
Відповідно до п. 4.4 типового договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Як вбачається з наявних у справі доказів позивач виставив відповідачу рахунок на оплату природного газу 10.12.2022 та 10.01.2023, що свідчить про обов'язок відповідача здійснити оплату природного газу за листопад у розмірі - 42 546, 54 грн з ПДВ у строк до 31.12.2022 та за грудень у розмірі - 99 371, 59 грн з ПДВ - до 31.01.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті спожитого природного газу в повному обсязі не подано.
Оскільки докази здійснення оплати відповідачем природного газу отриманого від позивача відсутні, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню частково, у розмірі 141 918, 13 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної сплати за спожитий природний газ у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.5 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак, як встановлено колегією суддів, відповідач у спірних правовідносинах є побутовим споживачем, а тому підстави для нарахування пені саме на підставі п. 4.5 Типового договору відсутні. У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення пені у розмірі 279 529,78 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 48 204,89 грн інфляційних втрат (за загальний період з 01.02.2023 по 30.06.2023) та 16 771,79 грн три проценти річних (за періоди з 03.01.2023 по 30.06.2023 та з 01.02.2023 по 30.06.2023).
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Умовами договору не визначено іншого розміру процентів.
Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, колегія суддів доходить до висновку, що через неналежне виконання відповідачем перед позивачем умов договору щодо своєчасної оплати вартості поставленого газу, такими, що підлягають стягненню є 5 250, 96 грн (1 574, 22 грн + 3 676, 74 грн) інфляційних втрат (нараховані за періоди: з 01.02.2023 по 28.02.2023; з 01.03.2023 по 31.03.2023; з 01.04.2023 по 30.04.2023; з 01.05.2023 по 31.05.2023; з 01.06.2023 по 30.06.2023) та 1 851, 09 грн (625,96 грн + 1 225, 13 грн) три проценти річних(нараховані за періоди з 03.01.2023 по 30.06.2023; з 01.02.2023 по 30.06.2023).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
З огляду на викладені обставини, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині позовних вимог про стягнення боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, а саме в частині сум, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині - залишенню без змін.
Судові витрати
Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції здійснює перерахунок судових витрат згідно зі ст. 129 ГПК України.
Так, судові витрати позивача з оплати позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог, а саме у розмірі 2 235, 30 грн.
Судові витрати відповідача за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України частково покладаються на позивача пропорційно до суми задоволених вимог, а саме, у розмірі 26 654, 56 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЖА ДВРЗ" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі №910/14748/23 змінити, виклавши пункти 1, 2 його резолютивної частини у такій редакції:
"1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа ДВРЗ" про стягнення 1 629 828,90 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа ДВРЗ" (вул. Алматинська, буд. 109В, м. Київ, 02092; ідентифікаційний код 44222027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 40121452): 141 918 (сто сорок одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) гривень 13 копійок заборгованості за спожитий природний газ; 1 851 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна) гривні 09 копійок три проценти річних; 5 250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень 96 копійок інфляційних втрат та 2 235 (дві тисячі двісті тридцять п'ять) гривень 30 копійок судового збору за подання позовної заяви.
У задоволенні іншої частини позову відмовити."
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2025 у справі № 910/14748/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 40121452) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа ДВРЗ" (вул. Алматинська, буд. 109В, м. Київ, 02092; ідентифікаційний код 44222027) 26 654 (двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривень 56 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 13.10.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова