вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Справа № 910/6438/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від ГУ Державної
казначейської служби України
у Дніпропетровській області: Паращенко Ю.О. (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 (суддя Плотницька Н.Б.)
у справі № 910/6438/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп"
до: 1. Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач-1);
2. Саксаганського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (відповідач-2)
про стягнення 169 215,00 грн
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртемп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач-1) та Саксаганського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (відповідач-2) про стягнення 169 215,00 грн.
Хід справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" безпідставно сплачені кошти у розмірі 153 000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" виконавчі збори та витрати виконавчих проваджень у розмірі 16 215,00 грн; стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
22.11.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 у справі № 910/6438/24, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900,00 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст заяви про зміну способу виконання рішення
30.04.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну способу виконання рішення у справі № 910/6438/24, в якій просило змінити спосіб виконання рішення шляхом обрання належного способу, а саме: "стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Укртемп" виконавчий збір 15 300 гривень та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати виконавчих проваджень у сумі 915 грн.".
Також, 30.04.2025 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшла заява про внесення виправлень до судового наказу у справі № 910/6438/24, в якій заявник просив суд внести виправлення до наказу шляхом зазначення у графі боржник - "Держава Україна".
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/6438/24 в задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання судового рішення у справі № 910/6438/24 відмовлено. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про виправлення помилки у виконавчому документі задоволено та виправлено помилку в наказах Господарського суду міста Києва від 22.11.2024, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" безпідставно сплачених коштів у розмірі 153 000,00 грн, виконавчих зборів та витрат виконавчих проваджень у розмірі 16 215,00 грн, та постановлено вважати вірним найменування боржника - "Держава Україна".
Ухвалу суду мотивовано тим, що відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), обов'язок виконання рішення суду про стягнення збитків, завданих органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, покладено на Державу за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, відсутня необхідність зазначення таких відомостей як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання у резолютивній частині рішення суду, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення. А тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду шляхом зазначення органу, через який грошові кошти мають перераховуватись. У частині заяви про виправлення помилки судом враховано, що виконання рішення суду у цій справі в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача збитків, завданих органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, виконується Державною казначейською службою України відповідно до Порядку № 845 зі змінами. Водночас боржником у спірних правовідносинах є саме Держава Україна, а не Держказначейство. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про виправлення помилки у виконавчому документі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/6438/24, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 6, 27, 42, 44 Закону України "Про виконавче провадження", постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами), якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, ст. 18, 236, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому скаржник посилається на те, що без зміни способу виконання рішення наказ не зможе бути виконаний органами Державної казначейської служби України, адже у визначений спосіб його виконання не є можливим у зв'язку з акумулюванням стягнутих коштів на різних рахунках.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/6438/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2025 об 11:50; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 задоволено заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи
Учасники справи не скористалися своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 30.09.2025 взяв участь представник скаржника у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представники позивача та відповідачів у судове засідання не з'явились.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача та відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників сторін.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1-3, 7 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом
Схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 17.07.2019 у справі № 748/2827/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та в постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 179/1341/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 759/10301/15-ц, від 09.12.2020 у справі № 464/6966/16-ц.
Згідно із ч. 2 ст. 25 БК України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
За положеннями пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
У разі безспірного списання коштів місцевих бюджетів Казначейство України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (Порядок № 845).
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 Порядку № 845 в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Згідно з п. 38 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державним казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Отже, відповідно до БК України та Порядку № 845 обов'язок виконання рішення суду про стягнення збитків, завданих органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, покладено на Державу за рахунок коштів Держаного бюджету України.
Додатком 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що розпорядником бюджетної програми КПКВК 3504030 є Державна казначейська служба України.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16, яку правомірно взято до уваги судом першої інстанції, відсутня необхідність зазначення таких відомостей як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання у резолютивній частині рішення суду, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
При цьому за положеннями пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вживати заходів до виконання виконавчих документів, безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, звертатися до органу, який видав виконавчий документ, із заявою про зміну порядку і способу виконання такого рішення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Порядку № 845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз'яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання рішення суду в даній справі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про виправлення помилки у виконавчому документі ухвала Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/6438/24 не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині зазначена ухвала в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/6438/24 є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі № 910/6438/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 13.10.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська