вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" вересня 2025 р. Справа№ 910/5296/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників сторін:
від позивача: Жуков Д.О.
від відповідача: Мицько Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно технологічний центр ТЕХНОПОЛІС»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025
у справі № 910/5296/24 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС»
до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»
про стягнення 5 503 365,28 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» про стягнення 5 503 365,28 грн, з яких 3 343 440,15 грн заборгованості, що складається з доплат згідно валютного (курсового) застереження за договором, 535 424,66 грн інфляційного застереження за договором, 959 923,16 грн пені та 664 577,31 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору поставки № 20/05/54 від 18.05.2022, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині своєчасної оплати авансового платежу, у зв'язку з чим позивачем нараховані втрати від інфляції за ст. 625 ЦК України в розмірі 10556,21 грн, а також за умовами договору відповідач мав відшкодувати інфляційне та курсове збільшення від вартості товару в разі якщо воно перевищуватиме на дату оплати товару більше 10%, чого він не зробив.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5296/24 від 17.09.2024 (суддя Шкурдова Л.М.) провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 959.923,16 грн та штрафу у сумі 664 577,31 грн закрито. Позов в частині стягнення валютного (курсового) застереження та інфляційного застереження задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510 920,33 грн інфляційного застереження та 57 815,41 грн витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/5296/24 від 16.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду № 910/5296/24 від 22.04.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/5296/24 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510 920,33 грн інфляційного застереження та 57 815,41 грн витрат зі сплати судового збору скасовано; справу № 910/5296/24 у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/5296/24 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» в частині стягнення 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510 920,33 грн інфляційного застереження відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності належного оформлення внесених до договору змін щодо ціни договору, у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті пред'явлених позивачем до стягнення коштів.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/5296/24 повністю, стягнути з Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР «ТЕХНОПОЛІС» 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510 920,33 грн. інфляційного застереження, 57 815,41 грн. судового збору за подання позову та 86 723,16 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5296/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/5296/24.
10.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5296/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5296/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.09.2025.
29.07.2025 до відділу управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025, зокрема, заяву Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу - задоволено частково, продовжено Акціонерному товариству Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» строк на подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/5296/24 на 10 (десять) днів з дня винесення даної ухвали, а саме до 18.08.2025.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 прийнято до провадження справу № 910/5296/24 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М. та призначено до розгляду на 18.09.2025.
18.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
02.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» надійшли додаткові пояснення.
05.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» надійшли заперечення на додаткові пояснення.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення:
- не застосував норми матеріального права: ч.ч. 1, 3 ст. 212 ЦК України (відкладальна обставина) та п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність та розумність);
- не застосував принцип «Contra proferentem» - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав; особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови;
- застосував неефективний спосіб захисту - необхідність спочатку подати позов про спонукання відповідача про внесення змін до договору, що порушує принцип процесуальної економії.
За доводами скаржника, у договорі передбачено зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), тому при вирішенні даного спору підлягає застосуванню положення ст. 212 ЦК України, однак судом не враховано, що за умовами ч. 3 ст. 212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
Скаржник вважає, що оскільки Відповідач недобросовісно ухилявся від укладення додаткової угоди, при цьому не висловлював заперечень ані щодо її змісту, ані щодо розрахунків, ані щодо загальної ціни договору, - вважається, що у останнього виникли обов'язки, які пов'язані з настанням відкладальної обставини, - тобто сплатити інфляційну та валютну складові. Зворотній підхід є порушенням принципу добросовісності.
У додаткових поясненнях позивач просить врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 910/2389/23.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач вважає, що місцевий суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
Відповідач стверджує, що станом до 03.10.2023 він міг підписати додаткову угоду до Договору, якою змінив би ціну продукції, а вже після 03.10.2023 відповідач, з огляду на: (1) настання юридичного факту - виконання Договору та (2) імперативну норму ч.3 ст.632 ЦК України позбавлений права вчиняти дії, які породжуватимуть зміну ціни товару а відтак і зміну Договору, тому твердження позивача про наявність в діях відповідача «суперечливої поведінки» є наслідком ігнорування настання 03.10.2023 юридичного факту (виконання Договору) та неправильного застосування (тлумачення) норми матеріального права ч.3 ст.632 ЦК України.
Заперечуючи проти посилань позивача на судову практику, відповідач зазначає, що принцип jura novit curia є одним із основоположних принципів Господарського процесуального кодексу України, і прийняття ВП ВС постанови від 16.07.2025 по справі №910/2389/23 не породжує новацій у судовій практиці України, які апеляційним судом необхідно прийняти до уваги при розгляді даної апеляційної скарги.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 18.09.2025 з'явились представники учасників справи.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
18.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» (постачальник, позивач) та Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», який в подальшому було перетворено у філію «ВП «Атоменергомаш» (покупець), укладено договір поставки № 20/05/54 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язувався поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію - вертикальний обробляючий центр UMILL 750, вартістю 18 798 670,00 грн з ПДВ, граничний строк поставки 20.12.2022.
Згідно п. 10.1. договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 4 роки.
Відповідно до п. 1.2.1. договору постачальник зобов'язався виконати роботи з пусконалагоджування верстату відповідно до технічної специфікації, що є додатком до цього договору; строк виконання - протягом 30 робочих днів з моменту отримання продукції покупцем.
В пункті 3.1 договору сторони встановили, що загальна ціна договору складає 18 798 670,00 грн в т.ч. ПДВ за ставкою 20%.
Пунктом 4.1. договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 30% від вартості договору, що становить 5 639 601,00 грн з ПДВ протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати укладання цього договору, але не раніше надання постачальником забезпечення попередньої оплати (авансу) згідно з пунктом 4.2. не пізніше 01.06.2022.
Відповідно до п. 4.2. договору постачальник надає покупцю забезпечення повернення попередньої оплати (авансу) в розмірі суми попередньої оплати (авансу) у вигляді страхової гарантії, виданою страховою компанією, яка пройшла відбір у ДП «НАЕК «Енергоатом» у встановленому порядку. Разом з гарантійним документом постачальник надає покупцю завірену підписом уповноваженої особи постачальника копію договору страхової гарантії та документів, що підтверджують оплату на його виконання. Під датою отримання авансового платежу слід розуміти дату надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі згідно з п. 4.1. цього договору.
26.05.2022 позивачем укладено договір страхування з АТ «Європейський страховий альянс» та отримано страхову гарантію (сертифікат) № 1085182.
10.06.2022 вказана гарантія була направлена відповідачу шляхом направлення електронного листа на адресу отримувачів comodo20102012@gmail.com та a.shevelov@technopolice.com.ua.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 03.08.2022 здійснено авансування вартості продукції за договором в розмірі 30% в сумі 5 639 601,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8137 від 03.08.2022.
Відповідно до п. 5.1. договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 20.12.2022.
Додатковою угодою № 1 від 06.10.2022 сторонами внесено зміни до п. 1.1. та п. 5.1 договору та встановлено строк поставки товару до 30.04.2023.
Додатковою угодою № 2 від 09.06.2023 сторонами внесено зміни до п. 1.1. та п. 5.1 договору та встановлено строк поставки товару до 31.08.2023.
У п. 2 наведених додаткових угод зазначено, що в усьому, що не передбачено даними додатковими угодами сторони керуються умовами договору поставки 53-143-08-22-02045 від 06.06.2022 (проектний номер 20/05/54 від 18.05.2022).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання за договором та поставив відповідачу продукцію вартістю 18 798 670,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-1182 від 27.07.2023
09.08.2023 між позивачем та відповідачем складено акт виконаних робіт 2023-09-08, яким засвідчено виконання відповідно до умов договору позивачем пусконалагоджувальних робіт вертикального обробляючого центру UMILL 750 Ser.No. 00904323.
10.08.2023 продукція пройшла вхідний контроль про що відповідачем складено Ярлик на придатну продукцію № 192-23.
Згідно з п. 4.3. договору залишок оплати поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 120 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував позивачу залишок (70%) вартості продукції за договором в загальному розмірі 13 159 069,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 3580 від 19.09.2023 на суму 3 400 647,56 грн, № 3667 від 26.09.2023 на суму 3 554 823,57 грн, № 3718 від 03.10.2023 на суму 2 193 178,17 грн, № 3719 від 03.10.2023 на суму 4 010 419,70 грн.
Предметом нового розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача доплати згідно валютного (курсового) застереження в розмірі 3 343 440,15 грн та доплати згідно інфляційного застереження в розмірі 535 424,66 грн.
Позивачем при визначенні пред'явлених сум застосовано висновок експерта № 1/2024 від 24.05.2024, складений судовим експертом Гапоновим О.Ю. за результатом проведення Судової економічної експертизи на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ ТЕХНОПОЛС», яким визначено, що Імпортна складова продукції за договором становить 11 476 583,24 грн та складає 73,26% від вартості продукції, Українська складова - 26,74%.
Так, згідно доданого до позовної заяви опису розрахунку позивачем визначено суму курсового збільшення в розмірі 3 343 440,15 грн та суму інфляційного збільшення в розмірі 510 920,33 грн наступним чином:
1. Що стосується доплат на Авансовий платіж.
В період з дати укладення договору 18.05.2022 по дату сплати авансового платежу 03.08.2022 відбулося збільшення: курсове ((37,3804-30,8420)* Ч100%/30,8420)) = 21,1997% > 10%, застосовується п. 3.3.4.
Авансовий платіж становить 5 639 601,00 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 4 131 571,69 грн (5639601*73,26%).
Українська складова 26,74% становить 1 508 029,31 грн (5639601*26,74%).
Курсове збільшення по авансовому платежу станом на 03.08.2022 становить 4131571,69 х 21,1997% = 875 880,80 грн.
2. Що стосується доплат на суми здійснених відповідачем Післяплат.
В період з дати укладення договору 18.05.2022 по дати післяплат, станом на 19.09.2023, 26.09.2023, 03.10.2023 відбулося збільшення, а тому застосовується п. 3.3.1. Договору.
2.1. Збільшення курсове станом на 19.09.2023 становить (38,9931 - 30,8420) х100%/30,8420)) = 26,4286%, застосовується п. 3.3.4.
Перша післяплата 19.09.2023 в сумі 3 400 647,56 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 2 491 314,40 грн (3 400 647,56*73,26%).
Українська складова 26,74% становить 909 333,16 грн (3 400 647,56*26,74%).
Курсове збільшення становить 2 491 314,40 х 26,4286% = 658 419,52 грн.
Інфляційне збільшення становить 909 333,16 х 14,52% = 132 035,17 грн.
Доплата станом на 19.09.2023 становить 658 419,52 + 132 035,17 = 790 454,69 грн.
2.2. Збільшення курсове станом на 26.09.2023 становить (38,8724 - 30,8420) x x100%/30,8420)) =26,0372%
Друга післяплата 26.09.2023 в сумі 3 554 823,57 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 2 604 263,75 грн (3 554 823,57*73,26%).
Українська складова 26.74% становить 950 559,82 грн (3 554 823,57*26,74%).
Відповідно: Курсове збільшення становить 2 604 263,75 х 26,0372% =678077,36 грн.
Інфляційне збільшення становить 950 559,82 х 14,52% = 138021,29 грн.
Доплата станом на 26.09.2023 становить 678 077,36 +138 021,29 = 816 098,65 грн.
2.3. Збільшення курсове станом на 03.10.2023 становить (38,5177- 30,8420)Ч100%/30,8420)) = 24,8872%.
Третя післяплата 03.10.2023 в сумі 6 203 597,87 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 4 544 755,80 грн. (6 203 597,87*73,26%).
Українська складова 26,74% становить 1 658 872,07 грн. (6 203 597,87*26,74%).
Курсове збільшення становить 4 544 755,80 х 24,8872% = 1 131 062,47 грн.
Інфляційне збільшення становить 1 658 842,07 х 14,52% = 240 863,87 грн.
Доплата станом на 26.09.2023 становить 1 131 062,47 + 240 863,87 = 1 371 926,34 грн.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у даній справі Верховний Суд вказав, що суди не досліджували, та не встановлювали обставин укладення між сторонами відповідної додаткової угоди про зміну ціни договору, існування якої надає постачальнику право стягнення з покупця відповідних сум.
При новому розгляді справи у відповідній частині суд першої інстанції з урахуванням вказівок Верховного Суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.
Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, зокрема, ціну договору.
Як було зазначено раніше, у п. 3.1 договору сторони встановили, що загальна ціна договору складає 18 798 670,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 3.3.2. договору ціна договору може бути змінена у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. У разі, якщо з моменту укладення цього договору сумарний індекс споживчих цін становить більше ніж 10%, постачальник має право звернутися до покупця з письмовою пропозицією про відповідне збільшення ціни договору в частині вартості продукції, строк постачання якої не настав. Покупець зобов'язаний розглянути пропозицію постачальника та протягом 30 днів після її отримання повідомити постачальника про результати її розгляду. У разі недосягнення сторонами згоди про зміну умов договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Зміна ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно з п. 3.3.4. договору ціна договору може бути змінена у разі зміни курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 10% в сторону збільшення після укладання договору - у разі, якщо під час виробництва продукції використовуються матеріали, та/або комплектуючі, та/або сировина іноземного виробництва. У разі зростання курсу іноземної валюти постачальник має право звернутись до покупця з пропозицією про пропорційне збільшення ціни продукції залежно від питомої ваги імпортної складової в ціні продукції. В указаній пропозиції постачальник зобов'язаний зазначити розмір імпортної складової в ціні продукції (у відсотках) та навести обґрунтування відповідних змін. Відповідальність за достовірність вказаної інформації несе постачальник. Покупець зобов'язаний розглянути пропозицію постачальника та протягом 30 днів після її отримання повідомити постачальника про результати її розгляду. У разі недосягнення сторонами згоди про зміну умов договору: а) заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; б) покупець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику письмового повідомлення. В цьому випадку договір є розірваним з моменту отримання постачальником письмового повідомлення покупця про відмову від договору, а у разі неотримання постачальником вказаного повідомлення, направленого за його місцезнаходженням - через 30 днів після його відправлення поштою; в) сторони можуть розірвати договір за угодою сторін. Зміна ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди. У разі, якщо надані постачальником інформація та документи щодо питомої ваги імпортної складової у ціні продукції та рівня зростання її вартості виявиться недостовірною або будуть в установленому порядку визнані такими уповноваженими контролюючими, наглядовими або правоохоронними органами, покупець має право в односторонньому порядку відповідно зменшити ціну продукції, а якщо вона вже оплачена - вимагати від постачальника повернення різниці між ціною, визначеною (збільшеною) в установленому цим пунктом порядку, та ціною, передбаченою п. 1.1. договору, а постачальник зобов'язаний повернути покупцю відповідну суму грошових коштів протягом 10 днів після отримання вимоги покупця шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок. У разі, якщо після збільшення ціни продукції відповідно до цього пункту договору відбулося падіння курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленої НБУ, покупець має право здійснити відповідне коригування ціни продукції в бік її зменшення, для чого направляє постачальнику відповідну додаткову угоду про зменшення ціни. Постачальник зобов'язаний підписати вказану додаткову угоду та протягом 20 днів повернути один її примірник покупцю. У разі невиконання постачальником вказаного обов'язку, покупець має право в односторонньому порядку здійснити оплату продукції за ціною, вказаною у направленому постачальнику проекті додаткової угоди про зменшення ціни.
Отже, даними положеннями договору сторони передбачили можливість зміни ціни договору у разі зміни встановленого індексу споживчих цін та зміни курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
Матеріали справи містять лист позивача № 0258 від 14.08.2023, у якому він з посиланням на п. 3.3.4 договору запропонував відповідачу у зв'язку із зміною курсу євро розглянути та підписати додаткову угоду про зміну ціни імпортованої продукції та викласти п. 3.1 договору в редакції «Загальна сума договору складає 23 797 725,10 грн в тому числі ПДВ за ставкою 20%».
Доказів надіслання чи вручення даного листа відповідачу позивачем не подано.
Відповідач у відзиві не заперечує отримання даного листа, проте вказав на те, що позивач не долучив до нього проекту додаткової угоди, якою б передбачалась зміна ціни договору.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 0269 від 25.08.2023, у якому посилаючись на пункти 3.3.2 та 3.3.4 договору, у зв'язку із зростанням індексу інфляції та курсу євро, просив підписати додаткову угоду до договору про коригування ціни, проєкт якої додається.
У відповідь на даний лист відповідач листом № 3673/06-2 від 08.09.2023 зазначив, що застосування п. 3.2.2 договору є можливим тільки відносно 8% її ціни. Разом з цим відзначив, що пропозиція щодо зміни ціни продукції на даний момент є передчасною, оскільки щомісячний показник індекс інфляції до терміну настання грошового зобов'язання може бути як позитивним так і з від'ємним значенням; питання відносно зміни ціни договору (в частині 92% імпортної складової) з огляду на положення п. 3.3.4 договору запропонував розглянути після завершення приймання покупцем продукції за якістю, за результатами якого буде встановлено її належну якість, а відтак почнеться перебіг обумовленого сторонами строку виконання грошового зобов'язання покупцем в частині оплати 70% вартості продукції.
У подальшому, листом № 5165/06 від 27.11.2023 відповідач повідомив позивача, що в означений у листі № 3673/06-2 від 08.09.2023 період позивач своїм правом щодо зміни ціни договору не скористався, тому починаючи з моменту виконання умов договору сторонами у останніх відсутні правові підстави для зміни ціни в ньому.
Таким чином, із викладеного листування не вбачається, що сторонами досягнуто згоду про внесення змін до ціни договору.
Суд наголошує, що із пунктів 3.3.2 та 3.3.4 договору вбачається, що у будь-якому випадку (зміна індексу споживчих цін, зміна курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні) зміна ціни договору оформлюється шляхом укладення додаткової угоди.
Отже, у постачальника виникає право на стягнення інфляційних донарахувань та донарахувань у зв'язку зі збільшенням валютного курсу виключно на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди до договору про зміну ціни договору.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нового розміру ціни договору, що підлягає перерахуванню відповідачем до місцевого бюджету.
Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Однак, доказів того, що позивач звертався з позовом до суду про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової ціни договору не подано.
За викладених обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції в тому, що за відсутності належного оформлення внесених до договору змін щодо ціни договору, у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті пред'явлених позивачем до стягнення коштів.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» про стягнення з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» 3 343 440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510 920,33 грн інфляційного застереження є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Скаржник вважає, що оскільки відповідач недобросовісно ухилявся від укладення додаткової угоди, при цьому не висловлював заперечень ані щодо її змісту, ані щодо розрахунків, ані щодо загальної ціни договору, - вважається, що у останнього виникли обов'язки, які пов'язані з настанням відкладальної обставини, - тобто сплатити інфляційну та валютну складові.
Колегія суддів оцінює вказані доводи критично та наголошує, що вказане не нівелює, а навпаки - підтверджує те, що сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нового розміру ціни договору з урахуванням пунктів 3.3.2 та 3.3.4 договору, а відтак за відсутності належного оформлення внесених до договору змін щодо ціни договору, у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті пред'явлених позивачем до стягнення коштів.
Досліджуючи доводи про застосування судом неефективного способу захисту судова колегія наголошує на наступному:
по - перше, суд між інших встановлених обставин зазначив про відсутність доказів того, що позивач звертався з позовом до суду про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової ціни договору, у зв'язку з чим позивач стверджує про порушення принципу процесуальної економії та спонукання до подання ще одного позову - натомість, такі твердження суд вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заявлених валютного (курсового) застереження та інфляційного застереження, а розгляд справи здійснювався виключно в межах заявлених вимог;
по - друге, посилання на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 910/2389/23, де зокрема виснувано про те, що «невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву» - колегія суддів вважає нерелевантними, відхиляє та наголошує на тому, що у даному випадку підставами відмови в задоволенні вимог про стягнення є саме відсутність доказів внесення змін до договору щодо його ціни, тобто недоведеність, а також передчасність позову, а не з підстав неефективності способу захисту, що виключає можливість врахування відповідних висновків ВП ВС.
З наведених підстав аргументи скаржника про застосування неефективного способу захисту відхиляються.
Твердження про неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження.
Усі інші доводи та міркування учасників справи судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/5296/24 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/5296/24 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/5296/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/5296/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/5296/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 13.10.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко