вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" вересня 2025 р. Справа№ 910/10752/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Буравльова С.І.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду
у справі № 910/10752/24 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробничий центр "Безпека Праці"
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» (далі - позивач; ТОВ «Будівельна компанія «Тріумф»; апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» (надалі - відповідач; ТОВ «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці») про стягнення 1 095 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про виконання робіт баштовим пересувним механізмом № 05-1/04-2021 від 05.04.2021, в частині виконання робіт. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 1 095 000,00 грн неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» про стягнення 1 095 000,00 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10752/24.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2025 позовну заяву ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" до ТОВ "Навчально-виробничий центр "Безпека Праці" про стягнення 1 095 000,00 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
За висновками місцевого господарського суду, оскільки позивача суд повідомив про неможливість розгляду справи за його відсутності, беручи до уваги не подання ним витребуваних господарським судом доказів та неявку представника позивача в судове засідання 03.04.2025 без поважних причин, наявні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025, справу направити за встановленою підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що в своєму клопотанні про розгляд справи за відсутності представника позивача від 02.04.2024 останній стверджував, що у позивача більше не має додаткових доказів, які б доводили позовні вимоги, а відзив по справі не спростовує доводів викладених у позовній заяві, у зв'язку з чим позивач просив розглядати справу без участі його представника. Таким чином, у суду першої інстанції були відомості про те, що позивач не вбачає за можливе надати додаткові докази через їх відсутність, що на думку скаржника є достатньо поважною причиною ненадання таких доказів. В той же час, надаючи подібні пояснення суду, позивач мав на увазі саме документальне підтвердження відносин, які існували між позивачем та відповідачем. Натомість ненадання суду доказів, які не мають прямого відношення до відповідача, було зумовлене нерозумінням того, що ці докази можуть довести.
Також скаржник вважає, що витребувані місцевим господарським судом документи не мають прямого відношення до відповідача, а відтак не є «доказами, необхідними для вирішення спору» у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Окрім того позивачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, зокрема: акта передачі-приймання виконаних робіт від 04.12.2023; проекта виконання робіт на об'єкті (ТОВ «Віра Кран Сервіс»); пояснювальної записки № 15-23-ПВР про виконання робіт кранами марки Liebherr моделі 91 EC; документів виконання будівельних робіт у квітні-грудні 2022 року, а саме: видаткової накладної № РН-0000174 від 21.04.2022 (поставка клапанів захисних чотирьохконтурних) - перша поставка обладнання після зупинення виконання робіт з лютого 2022 року по квітень 2022 року; акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1210 від 30.04.2022; видаткової накладної № 662 від 10.05.2022 (поставка тросу оцинкованого), товарно-транспортної накладної № Р663 від 10.05.2022; видаткової накладної № 5195520 від 20.07.2022 (поставка труби профільної), товарно-транспортної накладної № АВ05200722-0087 від 20.07.2022; видаткової накладної № РН-0016273 від 15.08.2022 (поставка клеми прохідної та хомутів), товарно-транспортної накладної № 0000003472 від 16.08.2022; товарно-транспортної накладної № PS-181101 від 18.11.2022; видаткової накладної № 261206 від 26.12.2022 (поставка плоских листів), товарно-транспортної накладної № PS-261206 від 26.12.2022; акта надання послуг № 64 від 31.05.2022 (послуги з експлуатації баштового поворотного крану), шляхового листа (рапорта) за період з 15.05.2022 по 31.05.2022.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025, апеляційна скарга позивача у справі № 910/10752/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 910/10752/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду призначено на 09.07.2025.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до розпорядження № 09.1-08/1617/25 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 справу № 910/10752/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Корсак В.А. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 № 910/10752/24 на 13.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 910/10752/24 відкладено до 15.09.2025.
На адресу апеляційного господарського від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Тріумф» без задоволення. Відповідач, за викладених у відзиві аргументів, вважає, що відсутніми є підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
12.08.2025 від позивача надійшла заява про застосування наслідків пропуску строку подання відзиву, у якій апелянт зауважує, що відповідачем відзив подано із простроченням на 26 днів (з 16.06.2025 по 11.07.2025), відтак поданий 11.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду відзив підлягає залишенню без розгляду.
Представник апелянта в судовому засіданні 15.09.2025 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Щодо клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи нових доказів, колегія суддів вказує, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.
Згідно з частинами 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 статті 80 ГПК України).
У розумінні наведених положень докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання позивачем доказів у цей строк повинна бути письмово доведена суду та належним чином обґрунтована.
У свою чергу, статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскільки наведені у них обставини не були відомі суду першої інстанції під час розгляду справи по суті, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.
Позивач не обґрунтував належним чином причин неподання відповідних доказів до суду першої інстанції, враховуючи, що в силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того, з часу відкриття судом першої інстанції провадження у цій справі та до моменту прийняття оскаржуваного рішення позивач не був обмежений в праві подавати необхідні, на його думку, додаткові докази.
Тому, долучені скаржником нові докази, зокрема копії: акту передачі-приймання виконаних робіт від 04.12.2023; проекту виконання робіт на об'єкті (ТОВ «Віра Кран Сервіс»); пояснювальної записки № 15-23-ПВР, про виконання робіт кранами марки Liebherr моделі 91 EC; документів виконання будівельних робіт у квітні-грудні 2022 року, а саме: видаткової накладної № РН-0000174 від 21.04.2022 (поставка клапанів захисних чотирьохконтурний) - перша поставка обладнання після зупинення виконання робіт з лютого 2022 року по квітень 2022 року; акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1210 від 30.04.2022; видаткової накладної № 662 від 10.05.2022 (поставка тросу оцинкованого), товарно-транспортної накладної № Р663 від 10.05.2022; видаткової накладної № 5195520 від 20.07.2022 (поставка труби профільної), товарно-транспортної накладної № АВ05200722-0087 від 20.07.2022; видаткової накладної № РН-0016273 від 15.08.2022 (поставка клеми прохідної та хомутів), товарно-транспортної накладної № 0000003472 від 16.08.2022; товарно-транспортної накладної № PS-181101 від 18.11.2022; видаткової накладної № 261206 від 26.12.2022 (поставка плоских листів), товарно-транспортної накладної № PS-261206 від 26.12.2022; акта надання послуг № 64 від 31.05.2022 (послуги з експлуатації баштового поворотного крану), шляхового листа (рапорта) за період з 15.05.2022 по 31.05.2022, - не приймаються апеляційним господарським судом до уваги на стадії апеляційного перегляду цієї справи.
В частині поданої позивачем заяви про застосування наслідків пропуску строку подання відзиву, судова колегія вказує таке.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 1 статті 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 910/10752/24. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. Також повідомлено, що заяви, клопотання та інші документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених цією ухвалою, залишаються без розгляду.
Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 910/10752/24 в електронному вигляді була доставлена до Електронного кабінету відповідача 06.06.2025, а інформацію про доставку документа було отримано судом в цей же день.
Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
Відтак, враховуючи приписи частини 4 статті 262 ГПК України відзив на апеляційну скаргу в даній справі мав бути поданий до суду апеляційної інстанції не пізніше 18.06.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Однак, відзив ТОВ «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» на апеляційну скаргу позивача щодо оскаржуваної ухвали було подано до апеляційного господарського суду лише 09.07.2025, тобто із пропуском встановленого строку на його подання.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частини 1, 2 статті 119 ГПК України).
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і є таким, що породжує відповідні правові наслідки.
Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.
За приписами частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження поважності обставин, що зумовили пропуск процесуального строку на подання відзиву. Окрім цього клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву відповідач не заявляв і в поданому на апеляційну скаргу відзиві.
За викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заяви позивача про застосування наслідків пропуску строку подання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу. Тому, за наявності підстав для залишення без розгляду відзиву відповідача на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 у справі № 910/10752/24 про залишення позову без розгляду, судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваної ухвали не враховуються обставини, зазначені відповідачем у відповідному відзиві.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10752/24; призначено підготовче засідання на 30.10.2024.
24.10.2024 ТОВ «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» подано до Господарського суду Київської області відзив на позову заяву.
30.10.2024 в судове засідання з'явились представники сторін. Судове засідання відкладено на 21.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 відкладено підготовче судове засідання по справі № 910/10752/24 на 18.12.2024. Зазначено, що явка представників сторін у судове засідання не є обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10752/24 до розгляду по суті на 23.01.2025. Вказано, що явка представників сторін у судове засідання не є обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2025 відкладено судове засідання по справі № 910/10752/24 на 06.02.2025. Визначено, що явка представників сторін у судове засідання не є обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 відкладено судове засідання у справі № 910/10752/24 на 13.03.2025. Визнано явку представників позивача та відповідача обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 відкладено судове засідання у справі № 910/10752/24 на 03.04.2025. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» надати суду: докази, які б підтверджували те, що роботи на об'єкті будівництва розпочались 21.01.2022; докази направлення відповідачу; докази повідомлення відповідача про початок робіт 21.01.2022; докази направлення відповідачу; докази, які б підтверджували відновлення робіт на об'єкті будівництва після звільнення Київської області з 18.04.2022; докази направлення відповідачу; докази повідомлення відповідача про відновлення робіт з 18.04.2022; докази направлення відповідачу; докази, які б підтверджували те, що позивачем здійснювались будівельні роботи на об'єкті будівництва впродовж 2022 року; докази направлення відповідачу. Повідомлено представників сторін, що розгляд справи по суті за їх відсутності є неможливим та визнано явку представників позивача та відповідача обов'язковою.
Разом з цим, 18.12.2024 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. При цьому, останнім зазначено про відсутність додаткових доказів, які б доводили позовні вимоги, а відзив, на думку позивача, не спростовує доводів позову.
13.03.2025 позивач подав до суду першої інстанції додаткові пояснення у справі, в яких, серед іншого, вказав, що повторно, відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України, просив господарський суд розглянути справу № 910/10752/24 за відсутності представника сторони позивача.
02.04.2025 позивача подав до місцевого господарського суду клопотання про проведення 03.04.2025 судового засідання за відсутності представника ТОВ «Будівельна компанія «Тріумф». Також вказав, що в раніше поданому клопотанні сторона позивача звертала увагу, що у позивача більше немає додаткових доказів, які б доводили позовні вимоги, а відзив не спростовує доводів позовної заяви.
Тим самим, колегія суддів враховує, що одноразово під час підготовчого провадження та двічі під час розгляду справи по суті позивач просив суд 1-ої інстанції здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Будівельна компанія «Тріумф». Також представник звертав увагу на відсутність додаткових доказів, які б доводили позовні вимоги та про не спростування ТОВ «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» у відзиві доводів позову.
Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2025 позовну заяву ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" до ТОВ "Навчально-виробничий центр "Безпека Праці" про стягнення 1 095 000,00 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України
З огляду на вказані фактичні обставини справи, судова колегія звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Приписами ч. 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В той же час, в силу п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Отже, при першій неявці в судове засідання учасника справи суд відкладає розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку. У разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Водночас, виключно у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Дані положення корелюються з приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України в частині неявки у судове засідання позивача (його представника) або не повідомлення про причини такої неявки.
Поряд із цим, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
У поданих тричі клопотаннях позивач просив здійснювати розгляд справи без участі представника ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" за наявними доказами. Проте, місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги волевиявлення позивача про здійснення розгляду справи без участі представника ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" та нерозглянуто справу по суті за наявними у ній доказами. В свою чергу, дане не вказує про неявку позивача в судові засідання 13.03.2025 та 03.04.2025 без поважних причин, а відтак і про необґрунтованість висновку місцевого господарського суду про неявку позивача в судове засідання 03.04.2025 без поважних причин в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Крім того, за ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, зважаючи, що суд не обмежений в праві розглянути справу за відсутності учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, колегія суддів висновується, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів неможливості розгляду цієї справи за наявними в ній доказами, доданих сторонами до заяв по суті справи. Крім цього не зазначено, з яких причин нез'явлення представника позивача перешкоджає/унеможливлює вирішенню спору, враховуючи при цьому можливість надання оцінки наявним у справі доказам з урахуванням правил, визначених ст. 86 ГПК України.
За наведеного, висновки місцевого господарського суду про залишення, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Тріумф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виробничий центр «Безпека Праці» про стягнення 1 095 000,00 грн., за переконанням колегії суддів, є передчасними.
З огляду на викладене, за висновками суду апеляційної інстанції, наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи у відповідних частинах є обґрунтованими.
В свою чергу, колегією суддів критично оцінюються усні заперечення відповідача, надані 15.09.2025 в судовому засіданні.
Щодо викладених апелянтом в апеляційній скарзі вимог про направлення справи № 910/10752/24 за встановленою законом підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва, то колегія суддів враховує, що в судовому засіданні 15.09.2025 представник позивача зазначив про непідтримання апеляційної скарги в частині передачі справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Тому, судовою колегією оцінка відповідних доводів скаржника не здійснюється.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Відповідно, ухвала Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду в справі № 910/10752/24 підлягає скасуванню з подальшою передачею цієї справи для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим господарським судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробничий центр "Безпека Праці" про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України, зокрема у ст.194 ГПК України, якою передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Статтею 233 ГПК України визначено порядок ухвалення судових рішень і передбачено, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
З абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України вбачається, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Отже, з огляду на апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду, приписи ГПК України, а саме ст. 233 ГПК України, обмежує можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи до вирішення її по суті (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 914/201/19, в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20).
Також зміст ст.ст. 221, 244 ГПК України вказує на наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про судові витрати саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті) якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 1 ст. 244 цього Кодексу).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначено, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору з ухваленням рішення суду.
За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу щодо представництва інтересів в суді апеляційної інстанції може бути вирішено за результатами розгляду спору по суті (близький за змістом висновок міститься у п. 21 ухвали Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 910/5257/21).
Таким чином, оскільки апеляційним господарським судом не переглядалось рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами розгляду справи по суті (розгляд справи по суті у цій справі не завершений), враховуючи, що предметом відповідного апеляційного оскарження була ухвала Господарського суду Київської області від 03.04.2025 у справі № 910/10752/24 про залишення позову без розгляду, якою позовну заяву ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" до ТОВ "Навчально-виробничий центр "Безпека Праці" про стягнення 1 095 000,00 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, судова колегія вважає, що в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 про залишення позову без розгляду в справі № 910/10752/24 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2025 у справі № 910/10752/24 про залишення позову без розгляду - скасувати.
3. Справу № 910/10752/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробничий центр "Безпека Праці" про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.10.2024.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді С.І. Буравльов
В.А. Корсак