ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
07 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5336/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Савицького Я.Ф., Діброви Г.І.,
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
представники учасників справи участі не брали
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
з розгляду апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Олексенка Владислава Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс"
на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 (суддя М.Б. Сулімовська, м. Одеса),
у справі №916/5336/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Олексенка Владислава Олеговича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Сіті" та Приватного підприємства "Укртрансхолод"
про стягнення 363 024,34 грн
В серпні 2024 р. Фізична особа-підприємець Олексенко Владислав Олегович звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про стягнення 363 024,34 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
03.06.2025 до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 у справі №916/5336/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. стягнуто з фізичної особи-підприємця Олексенка Владислава Олеговича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Сервіс" - 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні решти заяви відмовлено.
Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Олексенка Владислава Олеговича на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2025, а також апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" та Фізичної особи-підприємця Олексенка Владислава Олеговича на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2025 у справі №916/5336/24 залишено без задоволення, оскаржувані рішення суду залишені без змін.
19.09.2025 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс"" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої заявник просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Олексенка Владислава Олеговича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі №916/5336/24 з урахування ухвали суду про виправлення описки розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5336/24 призначено на 07.10.2025 о 10:30.
29.09.2025 від представника позивача Олексенко Віктора Івановича надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Дослідивши вказані запереченнями представника позивача Олексенко Віктора Івановича, суд вважає, що вказані заперечення підписано особою, яка не має право їх підписувати, такі заперечення не можуть бути долучені судом апеляційної інстанції до справи та залишаються без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до вимог частини першої статті 56 ГПК України cторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини першої статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від імені Фізичної особи-підприємця Олексенко Владислава Олеговича подані та підписані Олексенко Віктором Івановичем як представником позивача. На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси апелянта в суді Олексенко Віктором Івановичем до заяви долучено довіреність створену в електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд, в якій зазначено, що Олексенко Владислав Олегович уповноважує Олексенко Віктора Івановича представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі №916/5336/24 з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів того, що Олексенко Віктор Іванович є адвокатом - до апеляційної скарги або до заяви про усунення недоліків не подано. В матеріалах справи такі докази також відсутні. В довіреності, створеній в електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд, яка видані Олексенко Віктору Івановичу, також не зазначено, що вона видана останньому як адвокату.
Дана справа не є малозначною, оскільки згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні, а тому на момент подання позову, малозначною справою була справа, у яких ціна позову не перевищує 302 800 грн, а предметом спору у цій справі є стягнення 363 024,34грн. Окрім цього суд першої інстанції розглядав цю справу за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, у цій справі, яка не віднесена процесуальним законом до малозначної, позивач позбавлений права на представництво своїх законних інтересів представником за довіреністю на підставі частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Враховуючи, що до вказаної заяви не надано документу, що підтверджує повноваження представника відповідача, суд залишає її без розгляду на підставі ч.ч.2, 4 ст. 170 ГПК України.
В судовому засіданні 07.10.2025 представники учасників справи участі не брали, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Обговоривши доводи та вимоги заяви про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
16.09.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд розглянув справу №916/5336/24 та ухвалив постанову, якою в задоволені апеляційної скарги представника ФОП Олексенко В.О. відмовив в повному обсязі, а рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2025 - залишено без змін.
До закінчення судових дебатів представник відповідача адвокат Євген Малюк зробив заяву про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Крім того, про наявність судових витрат розмірі 40 000 грн. заявлено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу 11.08.2025, який долучений судом до справи.
19.09.2025 відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із відповідною заявою.
Отже, заявник подав такі докази з дотримання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав до суду:
- договір про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025;
- додаткова угода №2 від 04.07.2025;
- рахунок на оплату №01/18 від 18.09.2025;
- акт надання правничої допомоги від 18.09.2025.
Так, 10.03.2025 між адвокатом Малюком Євгеном Євгеновичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги.
За умовами п. 1. договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту - представляти інтереси в господарських судах, а також надавати будь-які інші види правничої допомоги за дорученнями клієнта, зміст яких сторони формулюють у додаткових угодах.
Відповідно до п. 2 договору, адвокат зобов'язаний діяти в інтересах клієнта та надає клієнту наступні види правничої допомоги: консультації та роз'яснення з правових питань, які виникають при виконанні доручення клієнта; складення заяв, скарг, запитів, актів, пояснень, процесуальних та інших документів правового характеру, які необхідні для виконання доручень клієнта; представництво та захист інтересів клієнта в судових органах усіх рівнів в т. ч. у Верховному Суді під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян тощо.
Згідно з п. 4 договору, розмір гонорару та витрат, пов'язаних з виконанням доручення клієнта, погоджується між адвокатом та клієнтом у додаткових угодах до цього договору.
При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з погляду інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково - теоретична підготовка та репутація адвоката.
Пунктом 5 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, є безстроковим та діє до його припинення або розірвання сторонами.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень.
04.07.2025 між адвокатом Малюком Євгеном Євгеновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" укладено додаткову угоду до договору, за умовами п. 1 якої клієнт доручає, а адвокат приймає для виконання доручення про надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у господарській справі № 916/5336/24 про стягнення з ТОВ "Лідер-Сервіс" на користь ФОП Олексенка В.О. заборгованості за договором транспортно-експедиційних послуг.
За умовами п. 2 додаткової угоди, на виконання доручення клієнта адвокат має усі права, які передбачені у п. 2 договору від 10.03.2025. Повноваження адвоката на виконання доручення не обмежуються.
Відповідно до п.п. 3 додаткової угоди, клієнт сплачує адвокату гонорар за виконання доручення, передбаченого п. 1 цієї угоди, в розмірі 40000,00 грн. Інші витрати, які необхідно понести у цій справі, клієнт оплачує окремо.
Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, що після того як суд апеляційної інстанції прийме рішення по справі, сторони підписують акт з описом виконаних робіт, а адвокат виставляє клієнту рахунок на оплату гонорару.
Додаткова угода підписана між сторонами без будь-яких зауважень.
18.09.2025 між адвокатом Малюком Євгеном Євгеновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" було складено та підписано акт надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокат надав правничу допомогу клієнту у суді апеляційної інстанції у господарській справі № 916/5336/24 згідно з договором про надання правничої допомоги від 10.03.2025 та додатковою угодою № 2, а саме:
- 07.07.2025 - Вивчення та аналіз апеляційної скарги ФОП Олексенко В.О. на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 у справі № 916/5336/24, витрачено 2 години;
- 10.07.2025 - Підготовка та подання заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі 916/5336/24, витрачено 4 години;
- 11.08.2025 - Підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу ФОП Олексенко В.О., витрачено 4 години;
- 18.09.2025 - Підготовка та подання до суду апеляційної інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат з позивача (апелянта), витрачено 3 години
- 16.09.2025 - Участь в судових засіданнях, витрачено 2 години.
Всього витрачено часу - 15 годин.
Загальна вартість наданої правничої допомоги за цим актом - 40 000,00 грн. Сторони не мають претензій щодо надання правничої допомоги.
Акт підписаний між сторонами без будь-яких зауважень.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання відповідачу адвокатом Малюком Євгеном Євгеновичем професійної правничої допомоги, у зв'язку з чим, зазначені витрати є витратами на послуги адвоката та відповідно є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.
Проаналізувавши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатами робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи, отже, відповідачем доведено факт понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатами робіт, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Суд зауважує увагу на тому, що заявник хоча і посилається на погодження фіксованої суми винагороди адвоката за надані послуги у суді першої інстанції, втім, на переконання колегії суддів, наданий стороною перелік виконаних робіт представником позивача підлягає оцінці на предмет дотримання критеріїв їх співмірності та обґрунтованості.
Проаналізувавши опис наданих відповідачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в судах на загальну суму 40000 грн не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт.
Розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся за одне судове засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.
Судова колегія зазначає, що із заяв по суті в суді апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу.
Аналізуючи надані адвокатом відповідача послуги, колегія суддів зазначає, що виокремлення адвокатом таких послуг як «вивчення та аналіз апеляційної скарги, підготовка та подання відзиву» фактично дублюють одна одну послугу та не утворюють самостійного правового результату, який би міг обґрунтовувати їх окрему оплату.
При цьому, зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним із змістом із відзивом, наданим відповідачем в суді першої інстанції, тобто доводи відповідача не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.
Крім того, Суд вважає безпідставним включення до складу правничих послуг "підготовка та подання до суду апеляційної інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат з позивача (апелянта)", оскільки ця дія не передбачає додаткового самостійного правового результату при розгляді спору по суті.
Заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (див. постанову ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Малюк Є.Є. в якості представника відповідача брала участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання відзивів не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
Правова позиція позивача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду.
На переконання судової колегії, сума витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції, становить 9000 грн, як такі, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру.
При цьому, судова колегія зазначає, що сам по собі акт наданий послуг та наведений в ньому детальний опис робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.
Колегія суддів зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5336/24 - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Олексенка Владислава Олеговича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Сервіс" (код ЄДРПОУ 34379917, 67664, Одеська область, Одеський район, село Усатове, вул.Приміська, буд.14-В) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 9 000 (дев'ять тисяч гривень) грн.
В решті заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.10.2025.
Головуючий суддя: А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький